Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки (07.03.2002), Детальна інформація

Щорічна чисельність випускників професійно-технічних навчальних закладів становитиме 260-265 тис. чоловік. Прогнозується, що до 85 відсотків випускників не матимуть проблем з роботою, оскільки вони підготовлені за державним замовленням і повинні бути розподілені за підприємствами-замовниками, а також внаслідок гнучкості системи підготовки (за кількома професіями та професіями, які можуть бути використані під час розгортання власної підприємницької діяльності). Потребуватимуть допомоги у працевлаштуванні близько 21-24 тис. чоловік щороку, або 8 відсотків загальної чисельності випускників професійно-технічних навчальних закладів (у 1999 році - 12 відсотків).

Очікується, що чисельність випускників вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації стабілізується і становитиме близько 370 тис. чоловік щороку. З них 150-170 тис. чоловік (40 відсотків) закінчать навчальні заклади I-II рівнів акредитації, 204-217 тис. чоловік - III-IV рівнів акредитації. Щороку потребуватимуть державної допомоги у працевлаштуванні після закінчення вищих навчальних закладів близько 50-60 тис. чоловік.

З метою посилення конкурентоспроможності випускників на ринку праці поширюватиметься практика підготовки та перепідготовки фахівців за кількома суміжними професіями.

Прогнозується зростання обсягів професійного навчання персоналу на виробництві. Підготовка працівників за новими професіями збільшиться з 300 тис. чоловік у 2001 році до 500-550 тис. чоловік у 2004 році. Обсяги підвищення кваліфікації персоналу на виробництві зростуть з 850 тис. чоловік у 2001 році до 1,5 млн. чоловік у 2004 році.

Професійна підготовка спеціалістів з числа громадян з особливими потребами (інвалідів, зокрема по зору і слуху) здійснюватиметься у загальноосвітніх навчальних закладах (індивідуально або шляхом формування окремих груп), навчальних комбінатах (у системі Українського товариства сліпих налічується 78 таких комбінатів, Українського товариства глухих - 40), у системі навчальних закладів, що належать до сфери управління Міністерства праці та соціальної політики України, - 6 закладів (п'ять - спеціалізовані, три - мають I та II рівні акредитації). Тут щороку проводиться професійна підготовка, медична, трудова, фізична та соціальна реабілітація 1,7 тис. студентів-інвалідів.

У 1999 році відкрито міжнародний Університет розвитку людини "Україна" - вищий навчальний заклад змішаної форми власності, створений за участю Київської міської державної адміністрації, міських та обласних рад. В цьому університеті за 21 спеціальністю навчаються 11 тис. студентів, у тому числі до 1 тис. інвалідів.

З метою розширення можливостей професійного навчання інвалідів у професійно-технічних і вищих навчальних закладах

I-IV рівнів акредитації необхідно запровадити квотування цільових місць для навчання інвалідів за державним замовленням та забезпечити можливість їх навчання за місцем проживання у разі неспроможності відвідувати навчальний заклад.

V. Перспективи зайнятості населення

на період до 2005 року

Прогнозування інвестиційної активності, розвитку підприємницької діяльності та самостійної зайнятості дає підстави вважати, що у 2001-2004 роках кількість новостворених робочих місць в усіх сферах економічної діяльності становитиме 1,5 млн. одиниць, у тому числі в 2001 році - 370 тис. одиниць, а у 2002-2004 роках 370-380 тис. одиниць у середньому за рік. З урахуванням обсягів створення нових робочих місць у 2000 році кількість введених в дію робочих місць за 2000-2004 роки перевищить 1,6 млн. одиниць. Частка робочих місць, введених для працюючих за наймом, становитиме 30-40 відсотків, у сфері самостійної зайнятості - 60-70 відсотків.

Очікується, що майже третину робочих місць буде створено в промисловості, чверть - у сфері торгівлі та громадського харчування, близько 8 відсотків - у галузях транспорту та зв'язку, понад 9 відсотків - у будівництві. Найбільша загальна кількість нових робочих місць передбачається у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській областях і в м. Києві, в яких буде створено до 50 відсотків нових робочих місць, введених у дію в країні.

Головним джерелом інвестицій для створення робочих місць залишатимуться власні кошти підприємств (до 70 відсотків загального обсягу вкладень). Можлива частка коштів державного бюджету становитиме 3-4 відсотки, місцевих бюджетів -

5-6 відсотків. Ресурси місцевих бюджетів переважно використовуватимуться з метою створення сприятливих умов для поширення різних форм самостійної зайнятості населення, сприяння розвиткові малого і середнього підприємництва.

Державна політика у сфері зайнятості та створення нових робочих місць реалізовуватиметься шляхом:

подальшої реструктуризації державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах забезпечення модернізації застарілих і створення нових високопродуктивних робочих місць, а також із забезпеченням ефективного функціонування підприємств у післяприватизаційний період;

запровадження сприятливого інвестиційного та податкового режиму для підприємств, які створюють нові робочі місця, в тому числі надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатних громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;

реалізації інвестиційних проектів, якими передбачається створення нових робочих місць на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності;

надання державної підтримки районам, в яких склалася критична ситуація на ринку праці, шляхом запровадження особливих режимів приватизації, інвестування, оподаткування та кредитування, а також розроблення і впровадження механізму залучення коштів іноземних кредитних ліній та міжнародної технічної допомоги;

реалізації політики ефективної підтримки самостійно зайнятого населення, сімейного, малого та середнього підприємництва;

економічного заохочення підприємців у створенні нових робочих місць для безробітних і підтримки підприємницької ініціативи безробітних;

розвитку гнучких форм зайнятості, створення робочих місць з неповним робочим часом, на допоміжних роботах, у приватній сфері послуг тощо;

розвитку сезонних та громадських робіт;

сприяння легальній трудовій міграції громадян України;

визначення галузевих пріоритетів створення нових робочих місць, що пов'язане з державною підтримкою галузей, які здатні забезпечити максимально швидке збільшення обсягів валового внутрішнього продукту (це галузі, в яких накопичено великий експортний потенціал - металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість, літако- та суднобудування, і галузі з швидким оборотом капіталу - легка, харчова, мікробіологічна промисловість, торгівля, деякі галузі сільського господарства), визначають рівень економічної безпеки України (паливноенергетичний і аграрно-промисловий комплекси), створюють матеріально-технічну базу виробництва (машинобудування, насамперед енергетичне, електротехнічне, сільськогосподарське, електроніка, верстатобудування, будівництво та промисловість будівельних матеріалів), забезпечують функціонування інфраструктурних систем (транспорт і зв'язок), задовольняють першочергові потреби населення (житлово-комунальне господарство, медицина).

Регіональні пріоритети щодо створення робочих місць визначатимуться з урахуванням:

рівня зареєстрованого безробіття працездатного населення працездатного віку в регіоні;

рівня життя населення регіону;

гостроти соціальної напруженості в регіоні.

З метою зменшення рівня безробіття працездатного населення працездатного віку здійснюватиметься створення робочих місць у регіонах з найвищим рівнем зростання безробіття та навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) незайнятого населення. Це насамперед Іршавський район Закарпатської, Городнянський район Чернігівської, Дубровицький район Рівненської, Перемишлянський район Львівської, Турійський район Волинської, Радомишльський район Житомирської, Городищенський район Черкаської областей.