Методологічне значення моделювання у науковому пізнанні, Детальна інформація

Зростаючий \x00B3ioapan o\x00B3einio\x00B3? \x00B3 iaoiaeieia\x00B3? i\x00B3ciaiiy aei oaie iiaeaethaaнiy aoa aeeeeeaiee oei cia/aiiyi, яке метод iiaeaeюaaiнy io\x00F0eiaa o сучасній iaooe\x00B3, \x00B3 iniaeeai a oaeeo ?? picae\x00B3eao, ye o\x00B3ceea, o\x00B3i\x00B3y, a\x00B3ieia\x00B3y, eіaapiaoeea, ia кажучи aaea i\x00F0i aaaaoi oaoi\x00B3/ieo iaoe.

20 століття принесло для розвитку моделювання нове, але одночасно поставило перед ним серйозні випробовування. З одного боку, кібернетика виявила нові можливості і перспективи цього методу в розкритті загальних закономірностей і структурних особливостей систем різної фізичної природи, що належать до різних рівней організації матерії, форм руху. З іншої ж сторони, теорія відносності і особливо, квантова механіка, показали на неабсолютний, відносний характер механічних моделей, на труднощі, пов’язані з моделюванням.

МОДЕЛІ ТА ПРОЦЕС МОДЕЛЮВАННЯ

ПОНЯТТЯ МОДЕЛІ

Neiai "iiaeaeue" пішло a\x00B3ae eaoeinueeiai neiaa "modelium", icia/a\x00BA: iіpa, iapac, niin\x00B3a \x00B3 o. д. Eiai початкове cia/aiiy aoei iia'ycaia c будівельним ienoaoeoaii (що вже наводилося вище), \x00B3 iaeaea a on\x00B3o єapiiaenьeeo iiaao aiii застосовувалось aeey iicia/ee iapacу aai ipiiapacу, aai \x00F0a/\x00B3, noiaei? a деyeiio a\x00B3aeiioaii\x00B3 c іншою \x00F0\x00B3//th" (8, nт.7). З точки зору aaaaoueio aaoipіa (8, 9), iiaeaeue aeei\x00F0enoiaoaaeany початково ye \x00B3ciiipoiа oaipіy (i\x00B3ney noai\x00F0aiiy Aeaeapoii \x00B3 Oapia aiae\x00B3oe/ii? aaiiaopії під iiaeaeeth noaeи розуміти oaip\x00B3th, яка aieiae\x00B3\x00BA nopoeoopiою iiae\x00B3ai\x00B3noth ii a\x00B3aeiioaiith aei іншої oaip\x00B3?. Aea\x00B3 oae\x00B3 oaip\x00B3? iaceaathoueny іciiipoieie, yeui iaeia c ieo aenooia\x00BA ye iiaeaeue іншої, \x00B3 iaвпаки).

C іншого боку, a oaeeo iaoeao i\x00F0i ipepiaeу, ye anopiiii\x00B3y, iaoaiіea, o\x00B3ceea, o\x00B3i\x00B3y, oapi\x00B3i "iiaeaeue" noaa застосовуватися aeey позначення oiai, aei чого aeaia oaipіy a\x00B3aeiineoueny aai iiaea a\x00B3aeiineoenue, oiai, ui aiia iieno\x00BA. A. A. Штioo a\x00B3aecia/a\x00BA, ui "ooo c\x00B3 neiaii "iiaeaeue" поa'ycai\x00B3 aeaa aeecueeeo, aea aeaщо pізних iiiyooy" (8, nт.8). Iіae iiaeaeлю a oepieiiу nain\x00B3 \x00F0icoi\x00B3thoue oyaii aai ipaeoe/но створену nopoeoopo, що відтворює /anoeio ae\x00B3eniino\x00B3 a сipiuaiій \x00B3 iai/iіe oipiі. Oae\x00B3, cie\x00F0aia уявлення Aiaenіiaiaepу i\x00F0i Caieth ye ieineий oeee\x00B3iae\x00F0, кругом якого обертаються iaiiвiaiі aiaiai ii\x00F0iaei\x00B3 opoaee c ioaорами. Iiaeaeue a oeueiio nain\x00B3 aen - ooiaє ye деяка іaeaaeіcaoeіy, зпрощення ae\x00B3eniino\x00B3, oi/a nai oapaeoap \x00B3 nooi\x00B3iue oipiuaiey, aiineiua iiaeaeeth, iiaeooue c\x00B3 apaiaiai i\x00B3iyoeny. A a\x00B3eueo aocueeiio nain\x00B3 oapiіi "iiaeaeue" застосовують oiae\x00B3, eiee oi/ooue відобразити деяку iaeanoue yaeu c aeiiiiiaith іншої, a\x00B3eueo aea/aii?, яка eaaoa \x00F0icoi\x00B3\x00BAoueny. Oae, o\x00B3ceee 18 noi\x00F0\x00B3//y iaiaaaeeny зобразити iioe/i\x00B3 \x00B3 еeaeope/ні yaeua за допомогою iaoaiічних ("ieaiaoapia iiaeaeue aoiio" - aoaeiaa aoiio ciapaaeaeanя ye будова niiy/ii? nenoaie).

Oaeei чином, a oeeo aeaio aeiaaeeao i\x00B3ae iiaeaeeth \x00F0icoi\x00B3\x00BAoueny aai eiiepaoiиe iapac ia'\x00BAeoo, ui aea/a\x00BAoueny, a якому зображаються paaeueiі aai передбачувані aeanoeaino\x00B3, aoaeiaa \x00B3 o. д., aai інший ia'\x00BAeo, що paaeueii \x00B3nioє одночасно c тим, ui aea/aєoueny \x00B3 noiaeee c iei у a\x00B3aeiioaii\x00B3 деяких певних aeanoeainoae aai nopoeoopieo

iniaливоnoae. A oeueiio сенсі iiaeaeue - ia oaipіy, a oa, ui iieno\x00BAoueny aeaiith oaipією - ipaaeiao aeaiiї oaipії.

A aaaaoueio aeeneon\x00B3yo, i\x00F0enay/aieo aiinaieia\x00B3/i\x00B3e pieі \x00B3 iaoi - aeieiaі/нiio cia/aiith iiaeaeювання, oapiіi "iiaeaeювання" вживалося ye neiii\x00B3i i\x00B3ciaiiy, oaipії, a\x00B3iioace \x00B3 o.п. Iaipeклад, /anoi iiaeaeue вживається ye neiii\x00B3i oaipії у aeiaaeeo, eiee oaipіy ua iaaeinoaoiuei pipiaeaia, a i\x00B3e iaei aeaaeoeoeaieo e\x00F0ie\x00B3a, aaaaoi ni\x00F0iuaiue, нез’ясованостей (o\x00B3ceea: oapiіi "iiaeaeue" iiaea ooo вживатися aeey позначення попереднього зображення aai aap\x00B3aioу iaeaooiьої oaipії ipe oiia\x00B3 cia/ieo спрощень, cai\x00F0iaaaeaeoваних c iaoith caaacia/aiiy iiooeo oeyo\x00B3a, aaaeo/eo aei iiбудови a\x00B3eueo oi/ii? \x00B3 досконалої oaipії.

\x00B2ieiee oeae oapi\x00B3i вживають у yeino\x00B3 neiii\x00B3iу aoaeue-yei? кількісної oaipії, iaoaiaoe/iiai iieno.

Iani\x00F0iiiaei\x00B3noue oaeiai формулювання c aiinaieia\x00B3/ii? точки cоpу, ia aeoieo A. A. IIIoiooa, a oiio, "ui oaea слововживання ia aeeeeea\x00BA aeiaeieo iiaeo aiinaieia\x00B3/ieo ipiaeai, eio\x00F0\x00B3 aoee a niaoeeo\x00B3/iими aeey iiaeaeae" (8, nт.10).

\x00B2noioiою ознакою, ui a\x00B3ae\x00F0\x00B3ciy\x00BA iiaeaeue a\x00B3ae oaipії (за neiaaiи \x00B2. O. Opieiaa) (12, nт.122) \x00BA ia рівень спрощення, ia nooi\x00B3iue aanopaeoeії, а ioaea, ia e\x00B3euee\x00B3noue oeeo aeinyaiooeo aanopaeoeій, a can\x00B3a aиpaaeaiнy oeeo aanopaeoeіe, сipiuaiee \x00B3відокремлений, oapaeoapiue aeey iiaeae\x00B3.

У o\x00B3einionuee\x00B3e eeoapaoopі, i\x00F0enay/aiій питанням iiaeaethaaiiy, пропонуються pіciі визначення iiaeae\x00B3. A. A. Cиiiaueaa та \x00B2. \x00B2. Paacei aeaюoue ianooiiе визначення: "Iaoae X \x00BA деяка множина тверджень, ni\x00B3aa\x00B3aeiioaiiy aeaiaio\x00B3a, ui iienoє співвідношення деяких neeaaeieo ia'\x00BAeo\x00B3a A. \x00B3 A. Iaoae Y \x00BA деяка множина тверджень,iaea\x00F0aeoaaieo oeyoii вивчення A \x00B3 відмінних від твердження O. Iaoae \x00BA деяка множина тверджень, noiniaiо aei A \x00B3 oaeiae відмінних від O. sseui aeaiaeeoueny c eii’thieoeії O та Y за ipaaeeaiи eia\x00B3ee, oо A \x00BA iiaeaeue A, a A \x00BA ipeaіiae iiaeaлі." (13, nт.15) Ooo iiaeaeue - eeoa засіб io\x00F0eiaiiy ciaiue, a ia nai\x00B3 ciaiiy, ia aiinaieia\x00B3/iee iapac, ioaea, c розгліду ae - iaaeathoue \x00B3aeaaeuei\x00B3 iiaeae\x00B3 (уявні), oак як. \x00AFo cia/aiiy a yeino\x00B3 еeaiaioіa ciaiiy paaeueiuo ia'\x00BAeo\x00B3a заперечувати ia iiaeia. Визначення \x00B2. O. Opieiaa: "Iiaeaeювання icia/a\x00BA iaoap\x00B3aeueia aai oyaia імітування paaeueно \x00B3nioth/i? nenoaie oeyoii niaoe\x00B3aeueiiai eiinopoюaaiнy aiaeia\x00B3a (iiaeaeae), a яких виробляються ipeioeeiи ipaai\x00B3caoeії \x00B3 ooieoeіi - iуaaiнy oe\x00B3\x00BA? nenoaie". (12, nт.20) Ooo a iniia\x00B3 думка, ui iiaeaeue - засіб i\x00B3ciaiiy, aieiaiee ?? ipeciae - відображення.

I\x00B3iaoeueeee o\x00B3einio Othnoiae: "Aei noo\x00B3 iiiyooy iiaeae\x00B3 a\x00B3aeiineoueny oa, ui a i\x00B3e ipaaenoaaeaii a\x00B3aeiioaiiy i\x00B3ae opueiia eiiiiiaioaie, ui iiaeaeue ye oaea iiaea aooe визначена у a\x00B3aeiioaii\x00B3 iaeiiai певного оpeaіiaeу \x00B3 певного "noa'\x00BAeoo" (12, nт.22). A\x00B3i розширює iiiyooy iiaeaeue oei, ui \x00F0iaeoue aeniiaie i\x00F0i iacaeaaei\x00B3noue iiaeaeueiiai відношення a\x00B3ae eiai niaoe\x00B3aeueiiai oaipaoeei-i\x00B3ciaaaeueiiai застосування.

Ia мій iiaeyae, iaea\x00B3eueo iiaia визначенння iiiyooy "iiaeaeue" aeaє A. A. IIIoioo a nai?e eiec\x00B3 "Iiaeaeювання \x00B3 o\x00B3einio\x00B3y": "I\x00B3ae iiaeaeeth \x00F0icoi\x00B3\x00BAoueny oaea oyaii представлювана aai iaoap\x00B3aeueii peaeіcуєма nenoaia, eiopa відображаючи aai продуціюючи ia'\x00BAeo дослідження, caeaoia cai\x00B3uувати eiai oae, ui ?? aea/aiiy дає iai iiao інoipiaoe\x00B3th i\x00F0i oeaй ia'\x00BAeo". (8, nт.22)

Модель в загальному понятті (узагальнена модель) є створений з ціллю отримання і (або) збереження інформації специфічний об’єкт (у формі уявного образу, опису знаковими засобами або матеріальної системи), що відображає властивості, характеристики і зв’язки об’єкту - оригіналу довільної природи, суттєві для задачі, що розв’язується суб’єктами.

Ipe iiaeaeueoiio розгляді iiaeaeae \x00B3 ipioeannу iiaeaethaaiiy бoaeу aeoiaeeoe c oiai, ui caaaeueiith aeanoea\x00B3noth an\x00B3o iiaeaeae \x00BA ?o ni\x00F0iiiaei\x00B3noue oae aai \x00B3iaeoa a\x00B3aeiapaaeaoи ae\x00B3eni\x00B3noue. A caeaaeiino\x00B3 a\x00B3ae oiai, yeeie засобами, ipe yeeo oiiaao, ii a\x00B3aeiioaiith aei yeeo ia'\x00BAeo\x00B3a i\x00B3ciaiiy oey ?oiy caaaeueia aeanoea\x00B3noue paaeіcoєoьny, aeieea\x00BA aaeeeий pіciiвид iiaeaeae, a \x00F0acii c iei \x00B3 ipiaeaia eeaneo\x00B3eaoe\x00B3? iiaeaeae.

ТИПИ МОДЕЛЕЙ

В літературі присвяченій аспектам моделювання подані різні класифікаційні признаки за якими виділено різні типи моделей. Зупинимося на деяких з них.

Так, в (8, ст.23) вказно такі признаки:

спосіб побудови (форма моделі)

якісна специфіка (зміст моделі).

За способом побудови моделі бувають матеріальні та ідеальні. Зупинимося на групі матеріальних моделей. Не дивлячись на те, що ці моделі створені людиною, але вони суттєво об’єктивні. Їх призначення специфічне - відтворення структури, характеру, протікання, сутності досліджуваного процесу:

відобразити просторові властивості

відобразити динаміку досліджуваних процесів

відобразити залежності

відобразити зв’язки.

В цьому світлі матеріальні моделі поділяються на:

ОБРАЗНІ

(іконічні) ЗМІШАНІ