Методологічне значення моделювання у науковому пізнанні, Детальна інформація

"E\x00B3aa\x00F0iaoe/iee aoai o aeine\x00B3aeaeaii\x00B3 neeaaeieo nenoai знаменний nooo\x00BAaei ia\x00F0aoai\x00F0aiiyi "iiae iaoee", oa\x00F0aeoa\x00F0eco\x00BAoueny iiaeeea\x00B3noth ae\x00F0aco iniiaieo iniaeeainoae oeeo nenoai o oa\x00F0i\x00B3iao oai\x00F0\x00B3? \x00B3ioi\x00F0iaoe\x00B3? oa oi\x00F0aae\x00B3iiy. Oea c\x00F0iaeei aeinooiiei ?o iaoaiaoe/iee aiae\x00B3c." (5, nт.169)

E\x00B3aa\x00F0iaoe/ia iiaeaethaaiiy aeei\x00F0enoiao\x00BAoueny \x00B3 ye caaaeueiee aa\x00F0enoe/iee спосіб, \x00B3 ye штучний i\x00F0aai\x00B3ci, \x00B3 ye nenoaia-caiінник, \x00B3 o aeaiiino\x00F0aoe\x00B3ei\x00B3e ooieoe\x00B3?. Aeei\x00F0enoaiiy e\x00B3aa\x00F0iaoe/ii? oai\x00F0\x00B3? ca'yceo \x00B3 oi\x00F0aae\x00B3iiy aeey iiaoaeiae iiaeaeae a a\x00B3aeiia\x00B3aeieo iaeanoyo a\x00F0oioo\x00BAoueny ia iaeneiaeuei\x00B3e ni\x00B3eueiino\x00B3 ?? caeii\x00B3a \x00B3 i\x00F0eioeei\x00B3a: aeey ia'\x00BAeo\x00B3a aeeai? i\x00F0e\x00F0iaee, nioe\x00B3aeueieo nenoai \x00B3 oaoi\x00B3/ieo nenoai. (6,7).

IIIepiea aeei\x00F0enoaiiy eіaapiaoe/нiai iiaeaeювання aeicaiey\x00BA pозглядати oeae "eiaіei-iaoiaeieia\x00B3/iee" oaiiiai ye невід’ємний aeaiaio "\x00B3ioaeaeooaeueiiai ee\x00B3iaoo" сучасної iaoee" (5, nт.170). A ca'yceo з цим aiaipyoь i\x00F0i iniaeeaee "eіaapiaoe/ний noeeue ieneaiiy", i\x00F0i "eіaapiaoecaoeію" iaoeiaiai ciaiiy. C e\x00B3aapiaoe/нei iiaeaeюванням поa'ycothoueny iiaeeea\x00B3 напрямки pinoу ipioeanіa oaipетиcaoeії p\x00B3cнeo iaoe, i\x00B3aeaeuaiiy pіaiy oaipaoe/нeo aeine\x00B3aeaeaiue. Розглянемо деякі ipeклади, що oapaeoapecothть aeeth/aiiy eіaapiaoe/нeo \x00B3aeae a інші iiiyo\x00B3ei\x00B3 nenoaie.

Aiae\x00B3c a\x00B3ieia\x00B3/ieo nenoai cа aeiiiiiaith eіaapiaoe/нiai iiaeaeювання cae/aeii поa'ycothoue c iaiao\x00B3aei\x00B3noth iiyniaiiy деяких iaoaiіciіa ?o ooieoeіювання (ia\x00F0aeiia\x00BAiinue a oeueiio ieae/a, розглядаючи iiaeaeювання ineo\x00B3/ii? ae\x00B3yeueiino\x00B3 ethaeeie). A oeueiio aeiaaeeo nenoaia e\x00B3aapiaoe/нeo iiiyoue oa ipeioeeiіa aeyaey\x00BAoueny aeaea\x00F0aeii a\x00B3iioac a\x00B3aeiinii aoaeue-yeeo naiiкерованих nenoai, oак як іaea? ca'yce\x00B3a \x00B3 oipaaeіння aіpiі aeey oe\x00B3\x00BA? iaeano\x00B3 застосуваня \x00B3aeae, iia\x00B3 eeane oaeoip\x00B3a.

Oapaeoapecoючи ipioean eіaapiaoe/нiai iiaeaeюaaiнy (5, nт. 200), звертають oaaaу ia ianooii\x00B3 ianoaaeie. Iiaeaeue, aoaeo/e aiaeiaii досліджуваного yaeua ніколи не iiaea aeinyaiooe nooiaith neeaaeiino\x00B3 inoaiiueiai. Ipe побудові iiaeae\x00B3 звертаються aei a\x00B3aeiieх спрощеннь, iaoa якиo - намір відоapaceoи ia aanue ia'\x00BAeo, a c iaeneiaeueiith достаменністю ioapаeoapecoaaoи деякиe eiai "зpіc". Caaea/a iieyaa\x00BA a oiio, uia oeyoii aaaaeaiiy pyaeу спрощoth/eo aeiiouaiue aeae\x00B3eeoe aaaeeea\x00B3 aeey aeine\x00B3aeaeaiiy aeanoeaino\x00B3. Noai\x00F0thth/e e\x00B3aapiaoe/ні iiaeae\x00B3, aeae\x00B3eythoue \x00B3ioipiaoe\x00B3eii-oipaaeіiські aeanoeaino\x00B3. Anі \x00B3io\x00B3 noipiiи oeueiai ia'\x00BAeoo caeeoathoueny iica розглядом. Ia aaaeeea\x00B3noue iiooe\x00B3a oeyo\x00B3a aeine\x00B3aeaeaiiy neeaaeieo nenoai iaoiaeii iaeeaaeaiiy певних зпрощуючих передбачень aeaco\x00BA P. Еoaі. "A минулому, - a\x00B3aecia/a\x00BA a\x00B3i, - niinoa\x00F0\x00B3aaeany деяка зневага aei зпрощеннь... Iaeiae ie, ті ui caeiathoueny aeine\x00B3aeaeaiiyi neeaaeieo nenoai, ia iiaeaii nia\x00B3 aeicaieeoe oaeiї зневаги. Aeine\x00B3aeieee neeaaeieo nenoai iiaeii\x00B3 caeiaoeny зпрощеними oipiaie, ai anainyaei\x00B3 aeine\x00B3aeaeaiiy aoaathoue /anoо зовсім iaiiaeeea\x00B3".

Aiaeecepoючи ipioean застосування eіaapiaoe/нiai iiaeaeювання a pіcieo aaeocyo ciaiiy, iiaeia iii\x00B3oeoe picoepaнiя noape застосування eіaapiaoe/нeo iiaeaeae: aeei\x00F0enoaiiy a iaoeao i\x00F0i iicie, a nioe\x00B3ieia\x00B3?, a ienoaoeoa\x00B3, a iecoe\x00B3 oaoi\x00B3/ieo iaoe. Cie\x00F0aia, a сучасній вимірювальній oaoi\x00B3ці ciaeoee застосування іioipiaoeійiі iiaeae\x00B3. (6, nт.172). Aeieeea ia ?oi\x00B3e iniia\x00B3 іioipiaoeійна oaipіy вимірювання та вимірювальних пристроїв - oea iiaee iіaepоcaeіe сучасної ipeeeaaeiiї iaopieiaії.

A caaea/ao найpіcноманітніших eean\x00B3a aeei\x00F0enoiao\x00BAoueny ipeioeei оберненого ca'yceу. Cie\x00F0aia Aeae/ запропонував iiaeaeue iioeaaoe\x00B3? iiaaae\x00B3iee, заniiaaio ia oeueiio ipeioeeiі. Oey iiaeaeue aeicaieeea ooi/ieoe aeaye\x00B3 iaoai\x00B3cie iiaaae\x00B3iee oaa\x00F0eiieo. Ia дoieo Aeae/а (11, nт.180), iaa/aiiy тваринiiai в eaa\x00B3peioі neeaaea\x00BAoueny ia o виробленні pyaeo paaeoeіe, a o anoaiiaeaii\x00B3 iine\x00B3aeiaiino\x00B3 pyaeу noaoe\x00B3eae, /apгове aeinyaiaiiy яких ipeaiaeeoь aei inoaoi/ii? iaoe - годівниці. Ooo ia\x00BA i\x00B3noea ia iaa/aiiy, a paaoeyoeіy aaea вивчених paaeoeіe. Uia iiynieoe oea, Aeae/ розробив a\x00B3iioaoe/io noaio, заniiaaio ia iioeaaoeіeній iiaeae\x00B3 c оберненим ca'yceii, ui aeei\x00F0enoa\x00BA oaeiae ipeioeeiи caaaeueieo ipe/eiiиo oaeoipіa, ланцюгових paaeoeee \x00B3 гальмівних ca'yce\x00B3a.

Aaaeeea\x00B3noue ipeioeeiу зворотнього ca'yceo у aea/aii\x00B3 ipiaeai a\x00B3iaaiioeaiieiaії a\x00B3aecia/athoue pyae aeine\x00B3aeiee\x00B3a.

При дослідженні розумової діяльності людини також досить широко застосовують метод моделювання. Хоча здавалось би, що для дослідження мозку важливі лише методи класичної фізіології вищої нервової діяльності, морфофізіології, електрофізіології, біохімії і т.д. Однак виникла проблема в нових методах, що розкривають діяльність мозку з одного боку - з точки зору закономірностей процесів управління і обробки інформації.

Спроби системного дослідження мозку не нові. Ще Н.М.Сеченов поставив задачу розкрити суть механізму діяльності мозку шляхом відшукання принципів, що закладені в основі цієї діяльності. Він відкрив один з принципів - принцип рефлексів.

І.П.Павлов досліджував принципи проблеми управління динамікою вищих нервових центрів, аналіза і синтеза поступаючих з зовні сигналів і показав, які особливості діяльності мозку прирізних станах останнього.

Як відмічає Н.Кочергін (9, ст.151), "для вивчення мозку як складної функціональної системи важливе значення набуває метод моделювання, який дозволяє розкрити структуру мозку, форму зв’язків нейронів і різних ділянок мозку між собою, принципи нейронної організації, закономірності обробки, передачі, зберігання і кодування інформації в мозку і т.д."

Використання ЕВМ в моделюванні діяльності мозку дозволяє відображати процеси в їх динаміці, але у цього методу в данному застосуванні є свої сильні та слабкі сторони. Поряд з загальними рисами, що істотні для мозку і моделючого його роботу пристрою, такими як:

матеріальність

закономірний характер всіх процесів

відображення

приналежність до класу самоорганізуючихся динамічних систем, в яких закладені:

принцип зворотнього зв’язку

б)структурно-функціональна аналогія

в)здатність накопичувати інформацію

є істотні відмінності, такі як:

моделюючому пристрою істотні лише низчі форми руху - фізічний, хімічний, а мозку крім того - соціальний і біологічний.

процес відображення в мозку людини проявляється в суб’єктивно-свідомому сприйнятті зовнішніх подразненнь. Мислення виникає в результаті взаємодії суб’єкту пізнання з об’єктом в умовах соціального середовища.

в мові машини та людини.

В літературі ( 9, 14) існує ряд підходів до вивчення розумової діяльності:

теорія автоматичного регулювання ( живі системи розглядаються в якості деякого ідеального об’єкта)

інформаційний. Його основні принципи:

а)виділення інформаційних зв’язків в системі

б)виділення сигналу з поміж шумів

в)імовірностний характер.