Педагогіка Тестування, Детальна інформація

n

¶

\x00BA

\x00F0

o

o

татнього парку ЕОМ. Не всі навчальні заклади можуть дозволити собі оснастити класи дорогим комп'ютерним устаткуванням у достатній кількості.

Відсутність навичок користувача ЕОМ у тих, яких навчають,. Іноді приходиться працювати зі студентами, у яких з якихось причин немає достатньої комп'ютерної підготовки, чи ж вони взагалі ніколи не спілкувалися з комп'ютером.

Складність і дорожнеча розробки програмного забезпечення.

Існує проблема розпізнання відповідей довільної форми у відкритих текстових завданнях.

Одним з найбільш актуальних напрямків розвитку комп'ютерних технологій в утворенні є розробка спеціалізованих систем перевірки знань студентів. Їхнє активне використання допомагає підтримувати потрібний освітній рівень студентів, надає викладачу можливість приділяти більше увагу індивідуальній роботі зі студентами.

В даний час комп'ютерне тестування успішне використовується при вивченні курсу “Інформатика”. Після визначеного циклу лабораторних робіт студенту пропонуються тести по визначеній темі даного курсу. Тести містять у собі питання по правильному написанню й оформленню пройдених програмних чи операторів конструкцій. Так, наприклад, в одній із пропонованих задач тесту необхідно вказати правильне написання оператора введення простої перемінної. На екрані представлено кілька варіантів відповідей, серед яких може бути трохи правильних, а не тільки один.

Також тести містять у собі невеликі фрагменти програм, переглянувши які, студенти повинні визначити, що виконує даний фрагмент, і обчислити значення, отримане в результаті рішення даної задачі. Для виконання таких тестів студент повинний знати не тільки конструкції програмних операторів, але і вміти логічно мислити, а також аналізувати відповіді.

У розроблених тестах міститься по 10 питань. Для обробки тестів була написана контролююча програма.

Під час контрольних заходів студент за комп'ютером відповідає на питання, высвечивающиеся на екрані, і наприкінці тестування одержує оцінку по п'ятибальній шкалі.

Раніш при старій системі проведення екзамену з курсу “Інформатика” було потрібно досить багато часу для опитування всіх студентів. В даний час теоретичною частиною іспиту є тестування. Для охоплення всієї теми в тесті пропонується 30-40 питань. По закінченні проведення контролю оцінку ставить сама машина.

Після проведення статистичних досліджень по вивченню тестування як методу педагогічного контролю було виявлено, що в тесті повинне бути 15-20 завдань. Вони допомагають визначити, чи володіє студент основними поняттями, закономірностями, чи вміє правильно записати формули, а також як отримані знання допомагають йому при рішенні практичних задач.

Завдання пропонуються, як правило, з відповідями в “закритій формі”, коли потрібно вибрати один з декількох запропонованих чи відповідей у “відкритій формі”, коли потрібно вставити пропущене слово. У цьому випадку, коли відповідь однозначна, він оцінюється по двобальній системі - 1 чи 0, якщо завдання має кілька правильних відповідей, можливі три оцінки -0, 0.5 і 1. Введення в тест завдань з різноманітними відповідями розвиває в студента потреба в пошуку різних шляхів рішення задачі, що необхідно для досягнення основної мети навчання у вузі - уміння самостійно вибирати спосіб виконання поставленої задачі.

Аналіз отриманих результатів показав, що протягом семестру в студентів, здатних до навчання від тесту до тесту збільшується число повних відповідей на завдання з різноманітними відповідями. Можна, звичайно, замість одного завдання з різноманітною відповіддю дати трохи з альтернативним, але це значно збільшить число завдань у тесті і дозволить перевірити тільки рівень знань, але не буде сприяти використанню тестів для розвитку навичок.

На думку дослідників такої методики роздягнув курсу вважається проробленим, якщо виконано 70% завдань.

Необхідно помітити, що тести, створювані з залученням комп'ютерних чи технологій же без них, повинні бути максимально прості у використанні (особливо на ЕОМ), і не вимагати спеціальної підготовки для роботи на комп'ютері.

3. Формування оцінної шкали тестового контролю

При створенні тестів виникають визначені труднощі в частині формування шкали оцінок правильності виконання завдань студентами.

Оцінка знань - один з істотних показників, що визначають ступінь засвоєння студентами навчального матеріалу, розвитку мислення, самостійності. Крім того, оцінка служить одним з основ для рішення питання про призначення стипендії і її розмірі (підвищенні за високі навчальні досягнення), перекладі з курсу на курс, видачі диплома. Оцінка повинна спонукувати студента до підвищення якості навчальної діяльності. В існуючих системах тестування передбачається, що викладач-екзаменатор заздалегідь вибирає визначену шкалу оцінок, тобто встановлює, наприклад, що, якщо випробуваний набирає від 31 до 50 балів, то він одержує оцінку “відмінно”, від 25 до 30 балів -”добре”, від 20 до 24 - “задовільно”, менш 20 - “незадовільно”.

Очевидно, що при формуванні такої шкали оцінок велика частка суб'єктивізму, оскільки тут багато чого буде залежати від досвіду, інтуїції, компетентності, професіоналізму викладача. Крім того, вимоги, пропоновані різними викладачами до рівня знань студентів, коливаються в дуже широких межах.

На сьогодні ще часто зустрічається метод “проб і помилок” при формуванні шкали оцінок. Тому реальні знання учня не одержують об'єктивного відображення - як негативні наслідки - знижується стимулююче вплив екзаменаційної оцінки на пізнавальну діяльність студента, на якість навчального процесу в цілому.

У деяких тестових системах оцінювання результатів виробляється тільки по факті правильності відповіді, тобто хід рішення в задачах не перевіряється і не оцінюється /5/. Такі, наприклад, закриті завдання з однозначною числовою чи відповіддю бінарні тести. Для таких завдань у машину уводиться відповідь, що і порівнюється з еталоном. У даному випадку, як показали дослідження, найбільш зручної є десятибальна шкала. Її переваги полягають у тому, що вона більш “докладна”, чим п'ятибальна, а також легко здійснюється психологічна адаптація, тому що на практиці багато викладачів неформально розширюють п'ятибальну шкалу до десятибальної, використовуючи дробові оцінки (з мінусом і плюсом).

4. Вимоги, пропоновані до викладача при складанні тестових завдань

При складанні завдань тесту слід дотримуватися ряду правил, необхідних для створення надійного, збалансованого інструмента оцінки успішності оволодіння визначеними навчальними чи дисциплінами їхніми розділами. Так, необхідно проаналізувати зміст завдань з позиції рівної представленості в тесті різних навчальних тим, понять, дій і т.д. Тест не повинний бути навантажений другорядними термінами, несуттєвими деталями з акцентом на механічну пам'ять, що може бути задіяна, якщо в тест включати точні формулювання з чи підручника фрагменти з нього. Завдання тесту повинні бути сформульовані чітко, коротко і недвозначно, щоб всі учні розуміли зміст того, що в них запитується. Важливо простежити, щоб жодне завдання тесту не могло служити підказкою для відповіді на інше /8/.

Варіанти відповідей на кожне завдання повинні підбиратися таким чином, щоб виключалися можливості простого чи здогаду відкидання свідомо невідповідної відповіді.