Вплив малих доз радіації на клітинний імунітет, Детальна інформація
Вплив малих доз радіації на клітинний імунітет
приймали участь у лiквiдацii наслiдкiв аварii на ЧАЕС i якi працю-
вали в Чорнобилi в 1986 роцi, навiть через 5-5,5 рр. вiдмiчалися
нерiзко вираженi, але стiйкi порушення клiтинного iмунiтету.Причо-
му сильнiше страждас субпопуляцiя CD4+ -хелперiв, формування яких
залежить вiд тимусу, нiж CD8+ -супресорiв [ ]
В.С.Смiрнов зi спiвавт. (1990) проводили дослiдження населен-
ня, яке зазнало впливу факторiв аварii на ЧАЕС через 2 роки пiсля
катастрофи. У потерпiлих було виявлено iстотне пiдвищення вiднос-
ного та абсолютного числа Т5+ -лiмфоцитiв, в основному за рахунок
Т8+ -субпопуляцiй. Але достовiрне зниження вiдносного вмiсту Ea-
РОК i пригнiчення лiмфокiноутворюючоi активностi Т-лiмфоцитiв свiд-
чить про те, що функцiональна активнicть Т3+ -лiмфоцитiв була си-
льно пригнiчена. Можливо, певну роль в депресii iмунних реакцiй
вiдiгравали активованi Т-супресори. Таким чином, дослiдження стану
iмунiтету у людей, що зазнали впливу радiацii в дозах 0,2-0,5 Гр
пiд час аврii на ЧАЕС показали, що iмунологiчнi порушення, якi ви-
никли при цьому, можуть зберiгатися протягом 2 рокiв пiсля опромi-
нення. Було зроблено припущення, що нестабiльнiсть iмунного стату-
су зумовлена порушеннями генетичного апарату клiтини, що проявля-
ються в конформацiйних змiнах ссДНК. Глибина зниження функцiональ-
ноi активностi i змiн спiввiдношення субпопуляцiй лiмфоцитiв зна-
ходиться у прямiй залежностi вiд ступеня деспiралiзацii ссДНК (ра-
дiацiйно обумовлена деспiралiзацiя ДНК лiмфоцитiв супроводжусться
пригнiченням, а пiдвищена суперспiралiзацiя - нормалiзацiсю бiль-
шостi реакцiй iмунноi системи) [ ]
Змiни у станi Т-клiтинного iмунiтету були виявленi не лише у
лiквiдаторiв аварii на ЧАЕС, але й у мешканцiв радiацiйно забруд-
нених районiв. Так, О.Ф.Мельников зi спiавт. (1993) дослiлили стан
iмунноi системи у мiстi Кисвi за першi 4 роки пiсля катастрофи.
Проведенi дослiдження засвiдчили, що протягом першого року пiсля
вали в Чорнобилi в 1986 роцi, навiть через 5-5,5 рр. вiдмiчалися
нерiзко вираженi, але стiйкi порушення клiтинного iмунiтету.Причо-
му сильнiше страждас субпопуляцiя CD4+ -хелперiв, формування яких
залежить вiд тимусу, нiж CD8+ -супресорiв [ ]
В.С.Смiрнов зi спiвавт. (1990) проводили дослiдження населен-
ня, яке зазнало впливу факторiв аварii на ЧАЕС через 2 роки пiсля
катастрофи. У потерпiлих було виявлено iстотне пiдвищення вiднос-
ного та абсолютного числа Т5+ -лiмфоцитiв, в основному за рахунок
Т8+ -субпопуляцiй. Але достовiрне зниження вiдносного вмiсту Ea-
РОК i пригнiчення лiмфокiноутворюючоi активностi Т-лiмфоцитiв свiд-
чить про те, що функцiональна активнicть Т3+ -лiмфоцитiв була си-
льно пригнiчена. Можливо, певну роль в депресii iмунних реакцiй
вiдiгравали активованi Т-супресори. Таким чином, дослiдження стану
iмунiтету у людей, що зазнали впливу радiацii в дозах 0,2-0,5 Гр
пiд час аврii на ЧАЕС показали, що iмунологiчнi порушення, якi ви-
никли при цьому, можуть зберiгатися протягом 2 рокiв пiсля опромi-
нення. Було зроблено припущення, що нестабiльнiсть iмунного стату-
су зумовлена порушеннями генетичного апарату клiтини, що проявля-
ються в конформацiйних змiнах ссДНК. Глибина зниження функцiональ-
ноi активностi i змiн спiввiдношення субпопуляцiй лiмфоцитiв зна-
ходиться у прямiй залежностi вiд ступеня деспiралiзацii ссДНК (ра-
дiацiйно обумовлена деспiралiзацiя ДНК лiмфоцитiв супроводжусться
пригнiченням, а пiдвищена суперспiралiзацiя - нормалiзацiсю бiль-
шостi реакцiй iмунноi системи) [ ]
Змiни у станi Т-клiтинного iмунiтету були виявленi не лише у
лiквiдаторiв аварii на ЧАЕС, але й у мешканцiв радiацiйно забруд-
нених районiв. Так, О.Ф.Мельников зi спiавт. (1993) дослiлили стан
iмунноi системи у мiстi Кисвi за першi 4 роки пiсля катастрофи.
Проведенi дослiдження засвiдчили, що протягом першого року пiсля
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021