Вплив малих доз радіації на клітинний імунітет, Детальна інформація

нення проведене на 14-ту добу вагiтностi, оцiнка стану - через 14

дiб пiсля народження). Вченi роблять висновок, що описанi вище

змiни у вмiстi тiмоцитiв в результатi опромiнення зумовленi дiсю

радiацii переважно на юнi тiмоцити, без iстотного впливу на послi-

дуючу диференцiацiю клiтин-попередникiв, що вижили, i дивергенцiю

субпопуляцiй [ ]

Звичайно вважають, що враження лiмфоiдних популяцiй тимусу с

результатом виключно пошкоджуючоi дii iонiзуючого опромiнення як

такого.В той же час с багато доказiв стресорного ефекту опромiнен-

ня i можливостi спустошення тимусу i розвитку лiмфопенii в резуль-

татi пiдвищення сироваточного рiвня кортикостероiдiв, зумовленого

стресом.

М.П.Савiна та А.А.Ярилiн (1994) провели дослiдження, в якому

намагалися виявити, чи впливас на клiтиннiсть тимусу локальне оп-

ромiнення гiпоталамуса, гонад, селезiнки та стегна. Експеримент

проведено на мишах. Доза радiацii варiювала вiд 1 до 10 Гр. Аналiз

проводився через 1 добу, 1, 3 та 12 мiсяцiв пiсля опромiнення.Вия-

вилося,що при локальному опромiненнi будб-якого органу клiтиннiсть

тимусу знижувалася. Проте,термiни нормалiзацii числа тiмоцитiв бу-

ли рiзними. При опромiненнi стегна та cелезiнки рiвень Т-клiтин

вiдновлювався через добу; гонад - до кiнця першого року. При опро-

мiненнi самого тимусу (10 Гр) зниження рiвня тiмоцитiв вiдмiчало-

ся на протязi всього перiоду спостережень. Вченi роблять висновок,

що в формуваннi пiзнього Т-клiтинного дефiциту вiдiграс роль не

лише опромiнення тимусу, але й стабiльнi ендокриннi порушення пiс-

ля опромiнення гiпоталамуса та гонад (але не селезiнки та стегна).

При локальному радiацiйному впливi на тимус (1 ; 10 Гр), гiпотала-

мус, гонади, селезiнку та стегно (10 Гр) раннс спустошення тимусу

може бути викликане як безпосередньою дiсю опромiнення на орган,

так i пiдвищенням рiвня гормонiв - медiаторiв стресовоi реакцii