Вплив малих доз радіації на клітинний імунітет, Детальна інформація

аварii найбiльш вираженi змiни визначалися з боку НЦК (натуральних

цитотоксичних клiтин) та К-кiллерiв, якi вiдiграють важливу роль у

реалiзацii протипухлинного та противiрусного iмунiтету. Функцiона-

льна активнiсть цих клiтин була рiзко знижена. Значно менш вираже-

ний характер мали змiни з боку Т-лiмфоцитiв периферичноi кровi об-

стежених, котрi проявилися в основному тенденцiсю до зниження за-

гального вмiсту Т-клiтин (CD3+) та вiдносного числа Т-ефекторiв

(CD4+ -хелперiв), що призвело до загального зниження у них iндексу

iмунореактивностi (CD4+/CD8+).

Виявлене в 1987 роцi значне зниження цитолiтичноi активностi

НЦК продовжувало збiльшуватися в 1988 та 1989 рр., у 1990 роцi рi-

вень цитолiтичноi активностi К-кiллерiв периферичноi кровi обсте-

жених значною мiрою вiдновився, тодi як функцiональна активнiсть

НЦК зростала набагато повiльнiше, досягаючи в середньому 9,4%, що

iстотно нижче контрольних значень. Триваюче пiдвищення рiвня акти-

вностi К-клiтин у 1991 роцi, мабуть, можна розглядати як часткову

компенсацiю цитотоксичноi функцii, що певною мiрою не реалiзува-

лася НЦК, функцiональна активнiсть яких мало змiнилася порiвняно з

1990 роком. Вмiст лiмфоцитiв периферичноi кровi до 1990 р. набли-

зився до контрольного значення [ ]

У випадку жителiв мiста Кисва можна говорити про вплив малих

доз радiацii.

Взагалi, згiдно iснуючих уявлень, малими вважаються дози iо-

нiзуючого опромiнення, що переважають природний радiацiйний фон

(ПРФ) бiльше, нiж у 10 разiв. Вiдносно людини, така доза складас

0,04-0,05 Гр при тривалому опромiненнi. НКДАР ООН рекомендус вва-

жати малими дози, що перевищують ПРФ у 10-100 разiв. Результати

дослiджень впливу низьких рiвнiв iонiзуючого випромiнення на здо-

ров'я людей дозволяс визначити бiологiчну ефективнiсть всiх форм

променевоi дii, починаючи з рiвнiв ПРФ. При оцiнцi малих доз опро-