Інформаційне забезпечення управлінської діяльності, Детальна інформація

Малюнок STYLEREF 1 \s 2 . SEQ Малюнок \* ARABIC \s 1 2 . Система менеджменту потоку робіт як частина загальнофірмового інформаційного забезпечення

Цілі менеджменту потоку робіт

Основна мета складається в забезпеченні діяльності по виконанню господарських задач необхідною інформацією відповідного виду, обсягу, якості, у відповідний термін і в потрібному місці. При цьому інформаційне забезпечення повинне здійснюватися в мінімальний термін, з мінімальними витратами і на максимально високому рівні обслуговування.

Досягнення цих цілей у рамках менеджменту потоку робіт дозволяє оптимізувати організацію робочого місця, трудового процесу в цілому, підвищити орієнтацію співробітників на рішення задач, поліпшити контроль та ін. Як правило, цільові установки менеджменту потоку робіт досягаються лише за умови корінних змін сформованої організації виробничих процесів. Зміни в більшості випадків зв'язані зі спрощенням і уніфікацією цих процесів, що дозволяє знизити витрати, зробити більш доступним для огляду весь трудовий процес.

Організація і застосування комп’ютеризованої інформаційної логістики

Організація виробничих процесів і інформаційної логістики на базі комп'ютерів є, як правило, складним проектом, що вимагає поетапного вирішення проблем. При плануванні звичайно намічаються різні варіанти відповідної процедури. При цьому перехід від традиційної до електронної обробки інформації зв'язаний зі значною переорієнтацією персоналу, що може бути охарактеризовано як реінжинірінг господарського процесу.

Часто виявляється доцільним рішення з потоку робіт спочатку впроваджувати в рамках невеликих, що не мають критичного значення проектів, тому що при цьому легше можуть бути виявлені й усунуті технічні проблеми. У той же час малозначні проекти дають можливість придбати коштовний досвід для подальшого розширення системи комп’ютеризованої інформаційної логістики.

Експлуатація системи вимагає програмного забезпечення для обробки господарських задач. Менеджер процесу ініціює постановку задачі, контролює її виконання, вступає в контакт із користувачами (малюнок 2.3). Останні для обробки задач застосовують прикладні програми (стандартні чи індивідуальні) чи ж здійснюють деякі операції вручну. По закінченні обробки господарської задачі робота продовжується (в ідеальному випадку електронними засобами) і система переводиться в новий робочий стан.

Малюнок STYLEREF 1 \s 2 . SEQ Малюнок \* ARABIC \s 1 3 . Взаємодія менеджерів процесу та користувачів під час експлуатації системи та форми взаємодії

При продуктивному використанні системи менеджменту робочого потоку виявляються можливості комп'ютерної підтримки, у зв'язку з чим ця система може розглядатися в наступних якостях:

як інструмент документації — взаємодія оброблювачів і графічна інтерпретація в рамках усієї системи дозволяють цілком документувати процес, що має особливе значення з урахуванням сертифікації Міжнародної організації стандартів;

як засіб візуалізації виробництва — на моніторах ясно видно так називані невидимі запаси на місцях обробки, що дозволяє вчасно виявляти і ліквідувати вузькі місця, вносячи відповідні корективи;

як система моніторингу — кожне замовлення може бути викликаний у будь-який час, завдяки чому можна оцінити стан портфеля замовлень і почати подальші кроки по його обробці;

як система контролю — протоколювання процесів дозволяє одержувати специфічну інформацію (час обробки, час початку і закінчення робіт, неполадки, причини виникнення проблем, наступна обробка і т.п.);

як інформаційна система якості — накопичена інформація і досвід співробітників можуть розглядатися в "кружках якості" у дусі японської системи Kaizen. Гнучкість засобів менеджменту потоку робіт дозволяє швидко і легко вносити зміни в процес;

як засіб підтримки користувачів, що звільняються від функції керування даними. Система автоматично запускає відповідне засіб обробки, а також здійснює пошук і відкриває доступ до даних, які підлягають обробці, гарантує повноту забезпечення розв'язуваних задач.

Безупинний контроль над комп’ютеризованим процесом дозволяє систематично удосконалювати його. Оскільки вся ключова інформація про організацію процесу представлена в машинній формі, вона може бути дуже швидко оцінена з застосуванням комп'ютера. Користувачі самі за допомогою наявних засобів можуть легко вносити зміни в реалізовані процеси. При цьому потрібно обов'язково враховувати людський фактор. Техніко-організаційна адаптація господарських процесів повинна здійснюватися завжди в сполученні з кадровими заходами. Постійне навчання співробітників повинне стати важливою складовою частиною поточного удосконалювання процесу.

Підготовка персоналу в рамках проекту менеджменту робочого потоку починається на самому ранньому етапі. Залучення персоналу для участі в процесі вже у фазі організації дає визначений ефект навчання. Однак цього явно недостатньо. Упровадження системи означає, як правило, радикальний відхід від традиційної організації праці. Навіть у максимально сприятливій обставині використання нової системи необхідна інтенсивна підготовка персоналу (щонайменше менеджерів процесу і користувачів), що у першу чергу повинна стосуватися наступних питань:

розуміння процесу в цілому в умовах комп'ютерної реалізації;

логіки використання системи на кожнім робочому місці;

застосування прикладного програмного забезпечення, необхідного для обробки задач.

На закінчення слід ще раз підкреслити, що планування, впровадження й експлуатація системи менеджменту потоку робіт сполучені зі значними труднощами, що зв'язані не тільки з технічними аспектами. Для успіху такої системи украй важливі і людські передумови — здатність до навчання, культура групової праці, відкритість стосовно нововведень і т.п.

Інформація в діяльності менеджера з маркетингу XXI століття

Маркетинг більш ніж будь-яка інша господарсько-управлінська діяльність забезпечує інформаційні, стратегічні й оперативні зв'язки підприємства з зовнішнім середовищем. Менеджер по маркетингу, як відомо, вивчає ринок і бере участь у керуванні. Тому інформаційна система, процес прийняття рішень і безпосереднє функціонування маркетингу тісно зв'язані з іншими підсистемами керування діяльністю підприємства.

Основу маркетингу складає процес безупинного збору, аналізу й оцінки інформації, у першу чергу про стан ринку. Неможливо ефективно керувати маркетингом без постійно обновлюваної і відповідної дійсності інформації. Для того щоб вижити в умовах конкуренції, компанія повинна стежити за всіма змінами на ринку (вимогами споживачів, співвідношенням цін, конкуренцією), а також за створенням нових виробів, уведенням нових елементів у дистриб'юторську мережу. Маркетингова інформаційна система дозволяє краще орієнтуватися в конкретному ринковому середовищі. Розглядається роль інформаційного забезпечення в діяльності менеджера з маркетингу з урахуванням вимог XXI в.

Зміст і сутність маркетингу

Відомо, що маркетинг є атрибутом економіки, орієнтованої на замовника – покупця. Комплексне розуміння сутності і форм маркетингу склалося не дуже давно. Немає єдиної думки щодо часу його появи. Ряд авторів вважає, що це поняття виникло в середині XIX в., а інші - на початку XX в. Важливо, однак, що поява маркетингу зв'язана з виникненням нормально функціонуючого ринку.

Маркетинг заслужено вважається сьогодні найбільш продуктивним видом підприємницької діяльності. По своєму змісті він значно відрізняється від простого продажу товару. Задача продажу – змусити замовника купити товар, що знаходиться на складі компанії. На відміну від звичайного цей маркетинг піклується про те, щоб компанія зробила і поставила товар, потрібний замовнику. При цьому за основу приймаються потреби і вимоги покупця, на них орієнтується проектування і виробництво товару, виходячи з них визначаються ціни, ведеться рекламна кампанія і формується дистриб'юторська мережа.

Основу маркетингу складають економічні категорії, зв'язані між собою по Ф.Котлеру так, як показано на мал. 2.4.

З урахуванням побажань замовника і його купівельної спроможності формується попит на продукцію (виробу, послуги), пропоновану виробником. Потреби замовника задовольняються шляхом обміну за допомогою грошей. Усе це реалізується на ринку, де пропозиції зіставляються з попитом.