Передумови економiчної iнтеграцiї України в ЄЕС, Детальна інформація

Низький рівень інфляції;

Помірно стабілізовані обмінні курси валют;

Мінімальний дефіцит держбюджету;

Прийнятлива квота національного боргу.

Досить легко помітити, що Україна не відповідає цим вимогам.

Цілі ЄЕС були вище згадані – вільний рух робочої сили і товарів між націями-членами, об’єднана економіка (з спільними тарифами імпорту і однаковими податками), рух до політичної єдності для націй-членів. Вони були встановлені в 1959, і лише деякі стали реальністю. Тоді як ідея відносно доступного руху товарів і робочої сили між націями здається легкою, візуалізувати велику кількість проблем, пов’язаних з цим, не важко. Такі перешкоди як: кому робітник сплачує податки, якої країни він громадянин, де він працює і отримує соціальну допомогу (типу соціального забезпечення чи вигоди відставки) – тому що все ж таки немає ніякого загального плану оподаткування ЄЕС. [2;с.89]

До того ж потрібно зробити купівлю і продаж в ЄЕС більш справедливими – деякі нації можуть продукувати більш дешеві речі і без тарифів, які були на них накладені. Місцеві виробники через це будуть викинуті з бізнесу. Продукти, вироблені в одній країні і перевезені в іншу, не завжди відповідатимуть тим стандартам, яких очікує отримуюча країна очікує (особливо це стосується харчових продуктів).

Друга перешкода для європейської єдності – деякі націй вважають, що ЄЕС поглине їх як нації. Тоді, як деякі нації стверджують , що бажають втратити свою національну ідентичність заради “європейської надії”, потрібно лише глянути на невеликий спад 1982-84, коли ЄЕС мало авторитет в Європі, і прийняло Грецію, як повноправного члена. Під час спаду кожна країна була занурена у внутрішні проблеми , замість того щоб спрямувати зусилля за межі власної держави, знайти причини занепаду . Перспективи ЄЕС зникали, оскільки перед кожною нацією стояли економічні проблеми, вирішенню яких ЄЕС зобов’язувалось допомогти. На жаль ніяка організація добре не працює, коли її члени біжать, і нації-члени через спад скоро забули про відносно потенціальний рівень переваг спільної праці. Безробіття в Європі досягло найвищого зареєстрованого в історії рівня через що ЄЕС втратило фінансування. Співтовариство з того часу помалу відновило своє становище і силу, яку мало перед спадом. За цієї умови виникає питання : чи матиме місце об’єднання націй-членів ЄЕС в майбутніх десятиліттях? [1;с.97]

Зауваження відносно очевидного процвітання ЄЕС було розглянуто Олександром Ламфалуссі в ессе, що було опубліковано в 1961 в Ллойдз обзорі банку. Тут аналізуються і досліджуються дії індивідуальних західно-європейських націй, оскільки вони існували раніше ніж ЄЕС було представлено Європі. Автор ессе стверджує, що ЄЕС не протидіяло і не прискорювало розвиток західно-європейських націй.

Навіть розвиток робочого місця може свідчити про прогресування ЄЕС за останні десять років і все-таки виникає сумнів у конкурентно здатності ЄЕС на майбутньому світовому ринку. ЄЕС починалось як можливість шести головних західно-європейських держав контролювати ціни на вугілля та сталь, а розвинулось в інтраконтинентальний митний та економічний союз з 12-ма членами. Тепер відкривається доступ до недавно Радянсько контрольованої Східної Європи. За роки існування ЄЕС накопичилось багато проблем, які існували спочатку і котрі залишаються невирішеними. В основному це проблема людей, хоча ЄЕС попередньо розглядалось як можливий гігант на світовому ринку. Це уявлення поступово змінюється та зменшується важливість ЄЕС в майбутньому. Тепер повний економічний союз здається малоймовірною перспективою, а політичний союз (згідно амбіціям Римського договору ) - менш ймовірним. Однак кількість членів в ЄЕС продовжує рости, не дивлячись на те, що не існує ніяких переваг для приєднаних до співдружності держав.[2;с.55]

Таблиця №2



ВИСНОВКИ

Отже, найбільш розвинутим інтеграційним угрупуванням у світі є Європейський союз (ЄС). З моменту свого утворення ЄС пройшов всі основні етапи інтеграційного процесу і в даний час знаходиться на етапі розвитку й удосконалення економічного союзу. У рамках 15 країн ЄС забезпечено право на пересування товарів і всіх чинників виробництва, проводиться єдина зовнішньоторговельна політика на базі загального митного тарифу, єдина політика в області сільського господарства, енергетики, транспорту і деяких інших галузях. В міру розвитку валютної інтеграції країни ЄС мають намір перейти до єдиної валюти і єдиного європейського центрального банку. Для керування ЄС створені міждержавні представницькі, виконавчий і судові органи, наділені деякими наднаціональними повноваженнями по прийняттю рішень від імені ЄС у цілому.

Входження України в ЄС – це складний процес, зумовлений станом її розвитку, певними вимогами, що ставляться до неї з боку цієї організації. Тому цей перехід потрібно здійснювати поетапно: перший етап – підготовчий, другий – безпосередня інтеграція України в ЄС.

Інтеграція України в ЄС стане дуже важливим кроком в її історії. Перспективи, що розкриваються перед цим – надзвичайно великі. В майбутньому, коли Україна вже буде в ЄС і буде використовувати на своїх теренах євро, ми зможемо користуватись єдиними кредитними ставками і торгувати з іншими державами-членами ЄС без обміну валют.

Проте щоб цього досягнути потрібно, перш за все, стабілізувати економіку. Україна повинна відповідати вимогам “Маастріхських критеріїв”, якими є:

Низький рівень інфляції;

Помірно стабілізовані обмінні курси валют;

Мінімальний дефіцит держбюджету;

Прийнятлива квота національного боргу.

Але всеж таки існує багато перешкод на шляху ЄС. Люди ще не готові до таких багатонаціональних об’єднань, тим більше зараз у світі йде тенденція до розпаду імперій і взагалі багатонаціональних країн. Можливо, ЄЕС змінить себе, але повинні з’явитись будь-які ознаки цих змін. Очевидно нації врешті повинні зрозуміти, що вони хочуть від ЄЕС і не занурюватись лише в себе під час різноманітних проблем. Разом з тим, Співтовариство повинно переглянути свої рішення щодо тарифів та податків, тому що вони не є справедливими відносно до всіх країн.ЄЕС почалась як величезна організація і сьогодні залишається нею. Для спільного ринку необхідне процвітання. Це відіграватиме неабияку роль в майбутньому для більшого співробітництва різних націй, не тільки, коли просування в перед легке і моря спокійні.

ЛІТЕРАТУРА

1. Armitage, Paul. The Common Market. New Jersey : Silver Burdett, 1978.

2. Cooper, Mary H. Common Market in Disarray. (Pamphlet) Washington, DC: Editorial Research Reports, 1984, vol 1, no. 21.

3. Francis, David R. "East European Shift Accelerates West European Union." The Christian Science Monitor, (8 may 1991), p 7, c 2.

4. Kerr, Anthony J. C. The Common Market and How it Works. New York : Pergamon Press, 1986.

5. Krause, Lawrence B., ed. The Common Market : Progress and Controversy. New Jersey : Prentice-Hall, Inc., 1964.

6. LaFranchi, Howard. "European Unity Drive Falters." The Christian Science Monitor, (20 May 1991), p 4, c 1.

7. Stern, Robert M. "EEC." Groliers Electronic Encyclopedia, 1990.