Звіт про виробничу практику, Детальна інформація

Перейдемо до аналізу показників рентабельності та оборотності активів та капіталу, формули для розрахунку наведено у додатку Х.

рентабельність активів:

;

рентабельність власного капіталу: у 2001 році – 0,029 і у 2002 році – 0,03 (розділ 6);

оборотність активів:

;

оборотність власного капіталу:

.

Виходячи з вищенаведених розрахунків, можна сказати, що віддача коштів вкладених в активи у 2002 році була більше, ніж у 2001 році на 0,001; також підвищилась і рентабельність власного капіталу. Оскільки показники рентабельності відбивають ефективність діяльності підприємства, то можна сказати, що у 2002 році підприємство працювало більш ефективно, ніж у 2001. Що стосується коефіцієнтів оборотності, то оборотність активів або коефіцієнт трансформації за два періоди був однаковим – 0,5. Але оборотність власного капіталу підвищилась – на 0,03, тобто на кожну одиницю власного капіталу у 2002 році припадало на 0,03грн. більше чистої виручки, ніж у 2001. в цілому можна зробити висновки, що ділова активність на підприємстві – сприятлива. Але для більш точних висновків і ефективного аналізу необхідно порівнювати дані показники з показниками підприємств даної галузі.

Шляхами підвищення рентабельності є, перш за все, збільшення величини прибутку, а це можливо досягти при зменшенні собівартості. Зменшити витрати на виробництво можна наступним чином: використовувати новітні технології, або хоча б слідкувати за строком експлуатації старого обладнання, не припускати надлишку запасів на складах, налагоджувати зв’язки з постачальниками, які пропонують ресурси за більш низькими цінами тощо. На рентабельність активів впливає їх оборотність, тому необхідно підвищувати оборотність залучених ресурсів. Рентабельність власного капіталу залежить від зміни рентабельності продукції, ресурсовіддачі та співвідношення сукупного та позичкового капіталу.

Далі проаналізуємо умови товарного кредитування підприємства:

коефіцієнт оборотності товарної дебіторської заборгованості:

(днів);

(днів);

коефіцієнт оборотності товарної кредиторської заборгованості:

(днів);

(днів).

Таким чином умови товарного кредитування були більш сприятливими у 2002 році, оскільки підприємство могло довше користуватися запозиченими коштами: у 2001 році – 12 днів (36-24), а у 2002 році – 23 дня (35-12). До того ж ВАТ “КЗРК” зменшило терміни користування коштами для своїх дебіторів на 12 днів; а кредитори комбінату зменшили строк користування комерційним кредитом лише на 1 день.

Таким чином, основним джерелом фінансового аналізу виступає фінансова звітність підприємства. На основі фінансової звітності ВАТ „КЗРК” було проаналізовану його діяльність. Виходячи з результатів аналізу майна та джерел його формування, на кінець 2002 року вартість майна збільшилась на 4,69%, на що вплинули зміни у нерухомому майні. Співвідношення оборотних та необоротних активів на підприємстві є оптимальним. Але комбінат порушує „золоте правило фінансування”, частина короткострокових кредитів виступає джерелом для фінансування нерухомого майна. Після проведення аналізу ліквідності балансу ВАТ „КЗРК” було з’ясовано, що його баланс є неліквідним. Виходячи з аналізу ліквідності підприємства ВАТ „КЗРК” також є неліквідним, основна причина чого недостатність грошових коштів та збільшення короткострокових зобов’язань на кінець 2002 року. Серед показників фінансової стійкості відносні показники входять в нормативні межі, але показник чистих оборотних коштів на кінець 2002 року має від’ємне значення. Показники рентабельності на кінець звітного періоду збільшились. Відносно умов кредитування, то вони були більш сприятливими у 2002 році.

РОЗДІЛ 11.

АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Існують різні підходи діагностики можливого банкрутства підприємства. Найпоширеніші нині методи запропонував відомий західний економіст Е.Альтман – Z-моделі. У зарубіжній практиці фінансового аналізу відомі також тести на ймовірність банкрутства Лису, Таффлера, Спрінгейта, також можливе використання універсальної дискримінантної функції.

В Україні розроблена й діє Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій 27.06.1997 р. [27]. Взагалі, що стосується правової бази регулювання банкрутства, то такими нормативними актами є Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999 р., Постанова КМУ “Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації” від 12.10.2000 р. № 1554, Лист Фонду державного майна України “Щодо оцінки цілісних майнових комплексів під час приватизації” від 02.01.2002. № 10-36-21 [5, 8, 28].

Основним завданням аналізу можливого банкрутства підприємства є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним (неплатоспроможним) та подання пропозицій щодо доцільності внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій [27].

Методика прогнозування ймовірності банкрутства передбачає аналіз:

динаміки валюти балансу та його структури;

джерел власних коштів на основі коефіцієнтів автономії, фінансової стабільності, фінансового лівереджу, забезпеченості власними коштами;

структури кредиторської заборгованості. Особлива увага звертається на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом, з оплати праці та соціального страхування та перед іншими кредиторами;

активів підприємства та їх структури як з погляду їх участі у виробництві так і з погляду рівня їх ліквідності;

структури оборотних засобів на базі коефіцієнта оборотності оборотних засобів, часу обороту, коефіцієнта оборотності запасів та середньої тривалості одного обороту запасів;