/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Система права і законодавства, Детальна інформація

Тема: Система права і законодавства
Тип документу: Курсова
Предмет: Правознавство
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1204
Скачати "Курсова на тему Система права і законодавства"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
8. Цивiльне процесуальне право регулює вiдносини, що виникають у процесi розгляду судами цивiльних, трудових та сiмейних спорiв. Норми цивiльного процесуального права визначають мету, завдання та обов’язки суду при здiйсненнi правосуддя; закрiплюють правовий стан учасникiв цивiльного процесу; регламентують хiд судового розгляду; порядок винесення та оскарження судового рiшення.

9. Кримiнальне право становить собою комплекс норм, що встановлюють, яка суспiльно небезпечна поведiнка є злочинною i яке покарання за її вчинення застосовується. Норми кримiнального права визначають поняття злочину; встановлюють коло злочинiв, види та розмiри покарання за злочинну поведiнку та iнше.

10. Кримiнально-прцесуальне право об’єднує норми, що визначають порядок провадження по кримiнальних справах. Норми цiєї галузi права регулюють дiяльнiсть органiв дiзнання попереднього слiдства, прокуратури, суду та їх взаємовiдносини з громадянами при розслiдуваннi, в ходi судового розгляду та при вирiшеннi кримiнальних справ.

11. Виправно-трудове право регулює вiдносини, якi складаються при виконаннi заходiв кримiнального покарання та пов’язанi з виправно-трудовим впливом. Норми цiєї галузi встановлюють порядок вiдбуття покарання засудженими призначеного їм, а також регламентують дiяльнiсть по виправленню засуджених пiсля вiдбуття покарання.

Система права, як i суспiльне життя, знаходиться у постiйних змiнах та розвитку. Iз виникненням нових, бiльш прогресивних вiдносин, що потребують правового регулювання, вона поповнюється новими нормами, iнститутами, галузями, стає бiльш досконалою та ефективною.

Предмет та метод правового регулювання - це найбiльш суттєвi пiдстави для подiлу системи права на галузi. Предмет правового регулювання - це те, на що право впливає. А право впливає на суспiльнi вiдносини. Суспiльнi вiдносини є тою самою об’єктивною основою, яка викликає право до життя та вносить у нього системотворнi ознаки.

Кожна галузь об’єднує такi правовi норми, якi регулюють особливий, якiсно визначений вид суспiльних вiдносин, що об’єктивно потребує специфiчної правової регламентацiї. Об’єднання правових норм у галузi права вiдбувається внаслiдок об’єктивних причин, якi не залежать вiд розсуду правотворчих органiв. Головним чинником, що обумовлює вiдмiннiсть однiєї галузi права вiд iншої, є своєрiднiсть суспiльних вiдносин, що регулюються цими галузями права. Вiдносини, що регулюються нормами рiзних галузей права, відрізняються одна вiд одної своїм змiстом, конкретною метою та завданнями. Так, норми адмiнiстративного права регулюють вiдносини, пов’язанi з виконавчими функцiями державної влади, а норми цивiльного права визначають порядок майнових зв’язкiв у державi.

Предмет правового регулювання - це якiсно однорiдний вид суспiльних вiдносин, на який впливають норми певної галузi права. Предмет регулювання є головною, об’єктивною пiдставою для розподiлу правових норм за галузями права.

Кожна галузь права має свiй специфiчний метод правового регулювання. Головною рисою, що визначає відмінності у способах впливу права на суспiльнi вiдносини, є характер взаємного становища учасникiв правових вiдносин. В одних галузях переважає метод владного зобов’язування, в других - рiвноправностi сторiн (дозвiл), у третiх - заборони недозволених дiй (заборона). Галузi права використовують методи правового впливу в рiзних поєднаннях в залежностi вiд характеру суспiльних вiдносин.

Метод правового регулювання - це засоби впливу галузi права на певний вид суспiльних вiдносин, який є предметом її регулювання. Метод безпосередньо визначається предметом правового регулювання: саме конкретний змiст виду суспiльних вiдношень визначає своєрiднiсть засобiв юридичного впливу.

Система права є об’єктивним правовим явищем, що формується на пiдставi загальних закономiрностей суспiльного життя. Будучи вiдображенням реально iснуючої системи суспiльних вiдносин, система права будується не за довiльним розсудом людей, а на пiдставi об’єктивної дiйсностi.

Система законодавства будується за iншим принципом. У її формуваннi значне мiсце займає суб’єктивний чинник, обумовлений потребою правової практики, необхiднiстю враховувати змiни у формах людського спiлкування. Функцiональну основу людського життя становить взаємозв’язок та взаємо-залежнiсть рiзних за своїм змiстом суспiльних вiдносин. У певнi сфери людської дiяльностi об’єктивно включається багато рiзновидiв соцiальних зв’язкiв. Не завжди можливо виявити таку iзольовану область суспiльного життя, де б переважав тiльки один вид суспiльних вiдносин, що є предметом регулювання однiєї галузi права. Звiдси практична необхiднiсть охопити загальним правовим регулюванням усю багатоманiтнiсть суспiльних вiдносин, що виникають у рiзних сферах людської життєдiяльностi ( на виробництвi, в побутi, у сферi послуг, охорони здоров’я).

Законодавець повинен враховувати об’єктивнi потреби суспiльного життя у своїй суб’єктивнiй правотворчiй дiяльностi, однак не вiльний змiнювати змiст правових норм, що регулюють певний галузевий вид суспiльних вiдносин.

Система законодавства - це сукупнiсть джерел права, якi є формою вираження правових норм. Тому право не iснує поза законодавством. Вони спiввiдносяться як форма та змiст. Саме в законодавствi (джерелах права) правовi норми та їх рiзнi структурнi утворення отримують свiй реальний вираз, зовнiшнiй прояв. В цьому система права та система законодавства в цiлому узгоджуються.

Разом з тим вони вiдрiзняються за структурними елементами та за своїм змiстом. Первинним елементом системи права є норма права, яка складається iз гiпотези, диспозицiї та санкцiї. А первинним елементом системи законодавства є стаття нормативно-правового акту, яка не завжди містить усi три структурних елемента правової норми. У нiй інколи викладенi лише два елементи: гiпотеза та санкцiя, - диспозицiя може мiститись в iншiй статтi цього нормативно-правового акту (вiдсилочний спосiб викладення) або зовсiм у iншому актi (бланкетний спосiб викладення). Бiльш того, в одному i тому ж нормативному актi можуть мiститися норми рiзних галузей права, які забезпечуються санкцiями, що містяться в iнших нормативних актах (наприклад, закони про власнiсть, про пiдприємства, про пiдприємництво, мiсцеве самоврядування та iншi).

Один i той же нормативно-правовий акт може регулювати рiзнi за своїм змiстом види суспiльних вiдносин, включаючи норми кiлькох галузей права, тому у нього не може бути єдиного предмету та методу правового регулювання. Це пояснюється тим, що в реальному життi виникає потреба урегулювати одним чи групою нормативно-правових актiв не один вид суспiльних вiдносин, що дiють у певнiй сферi: сiльськогосподарському виробництвi, транспортному обслуговуваннi, обороннiй дiяльностi держави.

Рiзноманiтнiсть та взаємозв’язок соцiальних вiдносин, що виникають у рiзних сферах суспiльного життя, необхiднiсть їх ефективної органiзацiї обумовлює створення у системi законодавства таких структурних елементiв, якi не збiгаються iз системою права. Тому галузi права не завжди вiдповiдають галузям законодавства.

Система законодавства включає у себе наступнi основнi види галузей законодавства:

1. Галузеве законодавство мiстить норми, якi регулюють якiсно визначенi суспiльнi вiдносини, що є предметом однiєї галузi права (наприклад, земельне, сiмейне, кримiнальне законодавство).

2. Внутрiшньогалузеве законодавство виражає норми пiдгалузi або iнститута права, якi регулюють рiзновид галузевих суспiльних вiдносин (законодавство про авторськi та сумiжнi права у складi цивiльного законодавства; законодавство про надра, водне, лiсове законодавство як внутрiшньогалузевi елементи земельного законодавства; банкiвське законодавство у складi фiнансового законодавства).

3.Комплексне законодавство включає норми кiлькох галузей права, якi регулюють рiзнi за своїм видовим змiстом суспiльнi вiдносини, що складають вiдносно самостiйно сферу суспiльного життя (господарське, транспортне, воєнне законодавство). Предметом регулювання комплексних галузей законодавства на вiдмiну вiд галузей права є не вид, а сфера суспiльних вiдносин, що об’єднує рiзнi їх види. Будучи предметом регулювання норм кiлькох галузей права, вони разом з тим мають певну єднiсть, обумовлену спiльнiстю мети та завдань людської дiяльностi. Єднiсть та взаємопроникнення галузевих груп суспiльних вiдносин визначають спiльнiсть та взаємозв’язок норм права, що їх регулюють.

Норми права існують для того, щоб активно впливати на поведiнку людей, регулювати суспiльнi вiдносини. Вплив права на поведiнку людей здiйснюється через їх волю та свiдомiсть. Дякуючи правовому регулюванню люди можуть дiяти так, як це зумовлено нормами права. Їх поведiнка упорядковується, приводиться у вiдповiднiсть з потребами суспiльного розвитку, загальними та iндивiдуальними iнтересами громадян держави.

Реалiзацiя норм права є втiленням їх приписiв у поведiнцi людей.

Розрiзняються наступнi форми реалiзацiї норм права: здiйснення (використання) прав, виконання обов’язкiв, дотримання обов’язкiв та застосування норм права (особлива форма їх реалiзацiї).

1. Здiйснення (використання) прав виражається у реалiзацiї можливостей, якi надаються учасникам суспiльних вiдносин нормами права. У цiй формi здiйснюються, наприклад, норми, якi закрiплюють за громадянами право приймати участь у виборах представницьких органiв державної влади; право володiти, користуватися та розпоряджатися своїм майном та iншi. Особливiсть цiєї форми реалiзацiї полягає у тому, що учасники суспiльних вiдносин можуть здiйснювати дiї, якi дозволенi нормами права.

2. Виконання обов’язкiв полягає в обов’язковому здiйсненнi активних дiй, якi приписанi нормами права. У такiй формi реалiзуються норми, якi визначають юридичнi обов’язки громадян, посадових осiб, державних та суспiльних органiзацiй, їх органiв. Наприклад, обов’язок поставщика у певний строк передати покупцевi продукцiю; обов’язок боржника повернути борг; обов’язок свiдка давати правдивi показання правоохоронним органам. Особливiсть цiєї форми реалiзацiї виражається у тому, що суб’єкти повиннi, незалежно вiд власного бажання, вчинювати активнi дiї, передбаченi нормами права.

3. Дотримання обов’язкiв виражається в утриманнi вiд вчинення дiй, заборонених юридичними нормами. Суть цiєї форми реалiзацiї норм права полягає невчиненнi дiй, якi заподiюють шкоду суспiльству, державi, особистостi. Так, не вчиняючи дiй, що забороненi нормами права, громадяни реалiзують вимоги цих норм. На вiдмiну вiд виконання дотримання обов’язкiв носить пасивний характер, оскiльки юридичнi обов’язки при цьому реалiзуються через утримання вiд певних дiй. У першому випадку громадяни повиннi активно дiяти, щоб реалiзувати норму права, а в другому, навпаки, не здiйснювати заборонених дiй.

Вказанi форми реалiзацiї правових норм вважаються безпосереднiми, оскiльки правовi приписи реалiзуються самими учасниками суспiльних вiдносин. Якщо ж цi форми не дозволяють у повному обсязi реалiзувати права та обов’язки, передбаченi правовими нормами, виникає необхiднiсть у використаннi застосування права як особливої форми його реалiзацiї. Застосування норм права необхiдно тодi, коли вищевказаних форм виявляється недостатньо для повної реалiзацiї правових норм та необхiдне втручання в цей процес спецiальних компетентних органiв.

Застосування норм права - це владна дiяльнiсть компетентних державних органiв по реалiзацiї правових норм вiдносно конкретних життєвих випадкiв та iндивiдуально-визначенних осiб.

Характернi ознаки застосування норм права:

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Коментарі до даного документу
Додати коментар