Об`єктивна сторона складу злочину, Детальна інформація

Об`єктивна сторона складу злочину
Тип документу: Курсова
Сторінок: 11
Предмет: Правознавство
Автор: фелікс
Розмір: 43.8
Скачувань: 1186
j

l



"

$

H

X

\x02C6





\x00B8

\x0506

\xD806

інальним законом. Така дія, безумовно, є не тільки суспільно небезпечною, а й протиправною, оскільки її здійснення карається кримінально-правовою нормою, тобто конкретною статтею Особлиівої частини Кримінального кодексу України.

Суспільну характеристику дії складають:

1)суспільна небезпечність дії - її спрямованість на певний об’єкт і заподіяння шкоди.

Суспільна небезпечність дії є її соціально-політична характеристика, її об’єктивна властивість.

2)уголовна протиправність дії, її забороненність уголовним законом.

Обов’язковою ознакою дії є її усвідомленість суб’єктом. Не усвідомлювана поведінка дією в уголовно-правовому резумінні не визнається.

Не мають уголовного правового значення , наприклад, дії, вчинені у ві сні, в стані патологічного сп’яніння, при втраті свідомості та інших таких обставинах, оскільки вони не усвідомлені особою.

Не діють в кримінально-правовому розумінні юридичні особи, недоумкуваті, малолітні віком до 14 років.

Разом з тим і усвідомлення поведінки не завжди має кримінально-правовий характер. Кримінально-правове значення має лише така поведінка, в якій виявляється воля діючої особи.

На мою думку дія - це активна, свідома, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта. Вона є найбільшою формою суспільно небезпечного діяння. Більше 2/3 усіх злочинів, передбачених в Особливій частині КК, можуть бути вчинені тільки шляхом дії. Елементарною (найпростішою) одиницею дії є рух тіла. Дія може виражатися в окремому (одиничному) русі тіла, так і в їх множинності (сукупності). Рухи тіла, які складають дію повинні мати цілеспрямований характер, і , отже, об’єднуватися метою в єдиний вольовий акт поведінки. Мета, які об’єкт злочину відокремлює дію, виражає її предметний зміст. Інакше кажучи, рухи тіла утворюють дію в кримінально-правовому розумінні тоді, коли вони контролюються свідомістю і спрямовуються волею особи на певний об’єкт. Звідси виникає, що мимоволі ( інстинктивні та рефлекторні) рухові акти , які здійснюються поза контролем свідомості і не виражають волю особи, не можуть утворювати дію як ознаку об’єктивної сторони злочину , наприклад, рухи. внаслідок яких може бути заведено шкоди охоронюванному законом благу, викликані реакцією організму на біль від ураження струмом, вогнем тощо.

Якщо разглядати дію з фізичної сторони, то вона може бути простою і складною. Просто дії містять у собі одиничні (елементарні) акти поведінки людини, наприклад, образа шляхом вимовлення нецензурного слова, давання ляпаса. Складні дії характеризуються ускладеною структурою. Серед них можна виділити такі, які складаються з кількох актів поведінки, кожний з котрих може бути визнаний за самостійну дію. Наприклад, в ч.2 ст.82 КК встановлено кримінальну відповідальність за грабіж (відкрите викрадання державного або колективного майна), поєднаний з насильством що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. Тут мають місце дві дії - грабіж і насильство, кожна з яких, якщо розглядати їх ізольовоно, утворює самостійну злочинну дію, передбачену окремою статтею КК (ч.1 ст.82, ч.2 ст.106 або ст.107 КК).

Таку об’єктивну сторону мають і деякі інші злочини, пов’язані з насильством (ч.2 ст.166 КК та ін.). У зазначених випадках одна дія виступає способом вчинення іншої. Вони перебувають у нерозривному зв’язку та органічній єдності і в сукупності утворюють складну дію, яка і завдає шкоди об’єкту ( як основному, так і додатковому).

До складних належать також дії, що складаються з низки тотожних актів поведінки, об’єднаних єдиним умислом і спрямованих на досягнення єдиного злочинного наслідку (наприклад, крадіжка цілого в декілька прийомів). Складними є й двоактні діЇ. наприклад скуповання товарів або інших предметів та їх перепродаж з метою наживи при спекуляції (ч.1 ст.154 КК). До складних відносять, зокрема і дії в так званих триваючих злочинах, коли злочин, розпочавшись одним із актів поведінки (активною дією), потім продовжує здійснюватися впродовж певного часу, наприклад, незаконне носіння вогнепальної або холодної зброї. У деяких випадках складні дії складаються з цілого комплексу вчинків, пов’язаних один з одним. Це, наприклад, заняття забороненими видами підприємницької діяльності (ст.148 КК), втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність (ст.208 КК) та ін. Проте і в цих випадках має місце активна форма суспільно небезпечної протиправної поведінки, яка володіє усіма необхідними ознаками дії (складної) в кримінально-правовому розумінні.

Залежно від характеру впливу на об’єкт злочину усі дії можна поділити на фізичні та інфомаційні. Фізичні (або енергетичні) дії полягають у застосуванні мускульної, физичної сили для вчинення злочинного посягання ( розкрадання, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) і завжди спрямовані на зміну зовнішньої, фізічної сфери предметів матеріального світу. Інформаційні дії посягають у передаванні інформації іншим особам і виражаються в словесній (вербальній) формі, а також в будь-яких інших діях, що несуть інформацію: смислових жестах (конклюдентні дії), виразних рухах ( міміка, пантоміміка). Через інформаційні дії вчиняються такі злочини, як образа, наклеп, погроза вбивством тощо. Для деяких злочинів характерним є поєднання фізичних та інформаційних дій, наприклад, при шахрайстві, а також при грабежі, розбої та вимаганні, які поєднані з погрозою насильством.

Важливе значення для характеристики злочинної дії має спосіб вчинення злочину, що являє собою сукупність (систему) прийомів і методів, які використвуються при вчиненні злочину. Ці способи різноманітні. Частіше за все зустрічаються: фізичне насильство, психічне насильство (погроза насильством), обман, зловживання довір’ям, жорстокий або особливо жорстокий спосіб, суспільно небезпечний спосіб та ін.) Усі вони значною мірою визначають форму: зміст данної дії, її інтенсивність на шкідливість.

Деякі злочини можуть бути вчинені тільки у певний спосіб. В такому разі на спосіб вказують в законі як на контитутивну ознаку складу злочину, наприклад, таємне розкрадання індивідуального майна громадян як спосіб крадіжки (ст.140 КК), відкрите розкрадання такого ж майна при грабежі (ст.141 КК ), заволодіння майном громадян шляхом обману або зловживання довір’ям при шахрайстві (ст.143 КК). В інших випадках злочин може бути вчинено різним способом. Так, умисне вбивство (ст.94 КК) і умисне середньої тяжкості і тілесне ушкодження (ст.102 КК) можуть бути вчинені будь-якими способами: шляхом нанесення ушкоджень колючим або ріжучим знаряддям, із застосуванням вогнепальної зброї, шляхом нанесення ударів, побоїв, давання отруйних речовин (отрути) тощо. У зв’язку з цим законодавець не вказує в диспозиціях цих статтей Особливої частини КК на певний спосіб вчинення злочину як на обов’язкову ознаку складу злочину. *



The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes