Теоріяелектро зв`язку "система передавання неперервних повідомленьз АІМ-1", Детальна інформація
Теоріяелектро зв`язку "система передавання неперервних повідомленьз АІМ-1"
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
\x4873Т\x3400ють з джерела повідомлень (мікрофона, передаючої телевізійної камери, датчика телеметричної системи), як правило, не можуть бути безпосередньо передані по лінії зв'язку. Справа полягає не тільки в тому, що ці сигнали недостатньо великі по амплітуді. Набагато більш істотна обставина укладена в їх відносній низькочастотності. Для того щоб здійснити ефективну передачу сигналів в просторі необхідно перенести спектр цих сигналів з низькочастотної області в діапазон досить високих частот. Дана процедура в теорії електрозв'язку отримала назву модуляції.
Для перетворення початкового повідомлення a(t) в форму доступну для передачі по лінії зв'язку в рамках даної курсової роботи буде використана амплітудно-імпульсна модуляція першого роду (АІМ-1).
Зупинимося детальніше на етапах реалізації даного вигляду модуляції.
АІМ-1 є, по суті, безпосереднім практичним застосуванням фундаментальної теореми, яку в 1933 році довів відомий вітчизняний вчений Володимир Олександрович Котельников. Вона служить теоретичною основою дискретизації безперервного сигналу. Суть це теореми полягає в наступному: будь-яка безперервна функція х(t), обмежена по спектру верхньою частотою fв, може бути точно представлена послідовністю своїх відліків хк=х(tк=кТ), взятих в моменти часу tк=кТ, кратні інтервалу дискретизації:
. (3.1)
За умовою початкового завдання до курсової роботи, відгук х(t) ідеального фільтра нижніх частот задовольняє даній теоремі. Тому його можна продискретизувати, тобто перетворити з аналогової форми х(t) в дискретно-аналогову {хк}, з частотою дискретизації:
. (3.2)
.
витікає з аналізу аналогічних систем зв'язку. Вибір цього коефіцієнта можна пояснити так.
При модуляції складним сигналом, що містить в спектрі ряд складових, або сигналом зі суцільним спектром спектр АІМ сигналу буде містити ті, що все складають модулюючого сигналу і бічні смуги частот біля гармонік частоти дискретизації (малюнок 3.1).
S
fв fд-fв fд fд+fв 2fд 3fд f
Малюнок 3.1 Спектр при модуляції сигналом з обмеженим спектром
або
=4.
Використовуючи попередню формулу знайдемо частоту дискретизації:
Гц
Резюмуємо вищесказане: АИМ-1 є, по суті, дискретизаціей обмеженого по спектру аналогового сигналу на інтервалі Котельникова, що реалізовується за допомогою послідовності імпульсів з періодом проходження Тд.
Відмітною здатністю АІМ-1 є те, що форма вибіркового імпульсу не змінюється імпульс лише отримує множник, який рівний відліку повідомлення в точці t=kT. Отже, відлікові значення сигналу повинні залишатися незмінними на відрізку \x03C4і. Вони можуть визначатися, наприклад, в момент початку відліку.
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
B*
\x4873Т\x3400ють з джерела повідомлень (мікрофона, передаючої телевізійної камери, датчика телеметричної системи), як правило, не можуть бути безпосередньо передані по лінії зв'язку. Справа полягає не тільки в тому, що ці сигнали недостатньо великі по амплітуді. Набагато більш істотна обставина укладена в їх відносній низькочастотності. Для того щоб здійснити ефективну передачу сигналів в просторі необхідно перенести спектр цих сигналів з низькочастотної області в діапазон досить високих частот. Дана процедура в теорії електрозв'язку отримала назву модуляції.
Для перетворення початкового повідомлення a(t) в форму доступну для передачі по лінії зв'язку в рамках даної курсової роботи буде використана амплітудно-імпульсна модуляція першого роду (АІМ-1).
Зупинимося детальніше на етапах реалізації даного вигляду модуляції.
АІМ-1 є, по суті, безпосереднім практичним застосуванням фундаментальної теореми, яку в 1933 році довів відомий вітчизняний вчений Володимир Олександрович Котельников. Вона служить теоретичною основою дискретизації безперервного сигналу. Суть це теореми полягає в наступному: будь-яка безперервна функція х(t), обмежена по спектру верхньою частотою fв, може бути точно представлена послідовністю своїх відліків хк=х(tк=кТ), взятих в моменти часу tк=кТ, кратні інтервалу дискретизації:
. (3.1)
За умовою початкового завдання до курсової роботи, відгук х(t) ідеального фільтра нижніх частот задовольняє даній теоремі. Тому його можна продискретизувати, тобто перетворити з аналогової форми х(t) в дискретно-аналогову {хк}, з частотою дискретизації:
. (3.2)
.
витікає з аналізу аналогічних систем зв'язку. Вибір цього коефіцієнта можна пояснити так.
При модуляції складним сигналом, що містить в спектрі ряд складових, або сигналом зі суцільним спектром спектр АІМ сигналу буде містити ті, що все складають модулюючого сигналу і бічні смуги частот біля гармонік частоти дискретизації (малюнок 3.1).
S
fв fд-fв fд fд+fв 2fд 3fд f
Малюнок 3.1 Спектр при модуляції сигналом з обмеженим спектром
або
=4.
Використовуючи попередню формулу знайдемо частоту дискретизації:
Гц
Резюмуємо вищесказане: АИМ-1 є, по суті, дискретизаціей обмеженого по спектру аналогового сигналу на інтервалі Котельникова, що реалізовується за допомогою послідовності імпульсів з періодом проходження Тд.
Відмітною здатністю АІМ-1 є те, що форма вибіркового імпульсу не змінюється імпульс лише отримує множник, який рівний відліку повідомлення в точці t=kT. Отже, відлікові значення сигналу повинні залишатися незмінними на відрізку \x03C4і. Вони можуть визначатися, наприклад, в момент початку відліку.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021