Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання, Детальна інформація

Розділ ІІ. Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання

( 2. Модель покрокового навчання писемного мовлення за психолінгвістичною моделлю висловлювання

Створення методики покрокового навчання писемного мовлення

передбачає, в першу чергу, характеристику запропонованих кроків, операцій, які вони містять, та обгрунтування їхньої послідовності. Крім того, серед завдань, вирішення яких вимагає дана система, виділяють наступні: І/ виявлення особливостей покрокової методики навчання кожної КМФ; 2/ створення системи пам'яток, що містять правила, характеристики явищ, вправи, призначені для оволодіння ними, приклади та iн.

При формуванні методичної системи покрокового навчання ПМ та його композиційно-мовленнєвих форм ми свідомо випускаємо з уваги жанри та функціональні стилі. Це пов"язано, з одного боку, з універсальним застосуванням елементів КМФ у різних жанрах письмової комунікації, а з іншого, з тим що метою застосування даної системи є формування у студентів вищої мовної школи комунікативної компетенції з загальної специфіки організації та використання вказаних форм.

Отже, нашим першочерговим завданням є виявлення специфіки кроків писемного мовлення, співвіднесення їх змісту з відповідними мовленнівими діями психолінгвістичної моделі висловлювання та порівняння з аналогічними кроками, що виявлені у методичній літературi /якщо такі аналоги існують/. Ми дотримуємось традиційно відомих етапів ПМ, серед яких: етапи підготовки до ПМ, письма та редагування. Грунтуючись на вказаних етапах, ми розробили покрокову систему, окремі кроки якої є складовими цих етапів, зумовлюються характером та послідовністю мовленнєвих операцій психолінгвістичної моделі висловлювання, і тому є необхідними та достатніми для ефективного навчання ПМ студентів ІІІ курсу вищої мовної школи. При цьому студенти ознайомлюються з цими етапами у вигляді загального визначення, а потім і з кроками, що їх складають, наочно, у вигляді таблиці 1 (Етапи та кроки писемного мовлення) .

Таблиця 1

Stages and steps of writing process



STAGES STEPS

I Prewriting /Writing task/

Defining a purpose you want to realize in writing and an object you are going to write about.

Making a decision about an appropriate speech type or their combination to embody the purpose and the object best.

Defining the peculiar features of the speech type or their combination chosen (text structure, content of the text parts, etc).

Generating ideas to form the text with the help of special techniques, chosen according to the main speech type.

Developing and connecting ideas according to the speech type or their combination chosen.



II Writing Writing the first draft.

Its development, or writing more drafts, and at last writing the final version.

III Revising 1. Revising the writing purpose and the object.

2. Revising the content, coherence, etc.

3. Proofreading for errors.



Розглянемо докладніше загальний перелік кроків, про які вже йшлося у попередньому параграфі. Серед них варто виділити такі:

І/ З'ясування мети, предмета висловлювання та уточнення адресата мовлення (Defining a purpose you want to realize in writing and an object you are going to write about).

Сутність цього кроку полягає у формуванні у студентів навичок з"ясування комунікативних цілей та предмету мовлення, які найадекватніше відповідають поставленому завданню та мовленнєвій ситуації. Відповідно, цей крок є передумовою виявлення ними взаємозв‘язку мети і предмета з конкретною формою ПМ або певною комбінацією таких форм. Наслідками вибору певної КМФ писемного мовлення є можливість ефективного визначення на подальших кроках навчання логіко-композиційної структури майбутнього твору, особливостей його планування, синтаксису, відбору лексики, характеру необхідної додаткової інформації тощо. Ця думка, як вже зазначалось у попередньому розділі, підтверджується і рядом методистів. Т.Т.Ямчинська, наприклад, зазначає, що семантична та структурна організація тексту підпорядковується реалізаціі його прагматичних цілей, що i зумовлюе домінування його прагматичних аспектів. Інакше кажучи, уся мовленнєва діяльність мовця спрямована на реалізацію його прагматичних цілей, висунутих на ЇЇ початку /Ямчинська 1997, 144; Шуверова 1990, 5/.

В свою чергу, уточнення адресату мовлення крім мотивуючої функції, яку виконує i процес визначення мети, здійснює певний вплив на вибір стилю, адекватного до створеної мовленнєвоі ситуації, характер лексики тощо. На нашу думку, адресат мовлення повинен подаватись студентам як складова навчального завдання.

Як вже було зазначено, у ряді робіт методистами пропонується впроваджувати цей крок після здійснення студентом ряду інших операцій. Проте, ініціальна позиція кроку з"ясування мети та адресату мовлення, відповідаючи структурі психолінгвістичної моделі висловлювання, значно підвищує ефективність його застосування та інтенсифікує навчальний процес. Це пов"язано з тим, що у такій позиції даний крок сприяє організації усієї подальшої роботи, відкриває мовцеві її тактику, специфіку та перспективу.

Взаємозалежність між метою, предметом та КМФ писемного мовлення у нашій системі ілюструється уривками текстів, що належать до статичного та динамічного опису, повідомлення, та доказу і умовиводу. Крім того, студентам подаються пари комунікативних цілей та предметів, які відповідають поданим уривкам текстів, і які необхідно зіставити з останніми. Наприклад:

I. Read and listen to five text extracts. Each of them belongs to a definite speech type and can be characterized by a special writer’s purpose and an object which is concerned. Pay your attention to such aspects as: what the writer wants to say, what object he is writing about.