Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання, Детальна інформація
Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання
accidents of time and place
Television, radio, tapes Docudrama on TV Is it ethical to present fiction as fact?
Всі вказані прийоми носять проективний характер /термін Р.П.Мільруда/, оскільки на відміну від прийомів, спрямованих на затренування певних мовних явищ, вони призначені для творчого вирішення поставленого завдання. Крім того, вони у тій чи іншій мірi спрямовані на подолання мовцем психологічних проблем, які виникають на початку ПМ та актуалізують знання, спостереження, пов"язанi з темою висловлювання.
5. Відбір та опрацювання найважливіших та найперспективніших ідей (Developing and connecting ideas according to the speech type or their combination chosen).
Специфіка процесу опрацювання генерованих ідей знаходиться у залежності від того, який прийом генерування ідей або їх поєднання обрав мовець. Даний крок може містити систематизацію ідей за певними критеріями, з"ясування їхніх взаємозв"язкiв /причинно-наслідкових та каузальних, темпоральних чи просторових/, поширення та доповнення iдей на основі асоціаціацій, що виникли /асоціацій за контрастом, суміжністю, подібністю та ін/, а також їх відбір. Розглянемо докладніше шляхи опрацювання ідей, отриманих завдяки різним прийомам, серед яких «playing with data».
Цей прийом призначений для виявлення або створення взаємо-зв'язків між окремими ідеями з метою вирішення мовленнєвого завдання. Його сутність полягає в тому, що мовець організує та реорганізує ідеї у різних послідовностях з метою здійснення певних висновків про їх взаємозалежність / Ellis 1985, 179/.
Прийом «playing with data» грунтується на роботі асоціативного мислення, наприклад:
Ідеї:
Їх організація/ реорганізація
2. Розташування від більш важливих до менш важливих понять у їх співвідношенні з темою твору
/Див. Додаток б/.
Вибір перспективних ідей, в свою чергу, залежить від інтересів мовця, його схильностей та поставленої ним мети. Передумовою подальшої роботи над твором є всебічне дослідження та розвиток цих ідей.
4. Дослідження та розвиток перспективних ідей.
Сутність процесу дослідження генерованих ідей, які, на думку мовця, є перспективними, полягає у виявленні базової інформації про них, їх реальних та потенційних взаємозв'язків між собою та іншими ідеями, які їх ілюструють, розвивають, доводять, ряд методистів виділяє, відповідно, такі прийоми, як «exploring subjects» (Ackley 1985, 35-37), що сприяють підвищенню ефективності такого дослідження.
Прийом «exploring subjects» передбачає створення чотирьох, основних видів табдиць, у яких об'єкт дослідження розглядається за допомогою чотирьох типів питань. При цьому, перша з двох колонок таких таблиць включає питання до нього ("інформаційні", "особисті", "творчі", "аналітичні" /пер.наш Н.Щ/ (Ackley 1985, 17-20)), а друга - відповіді на них, з яких утворюються нові ідеї для майбутнього твору. Наведемо приклади цих чотирьох типів таблиць.
Прийом «FRIEDS» названий так, оскільки являє собою абревіатуру з слів «facts» /факти/, «reasons» /причини, аргументи/, «incidents» /випадки/, «examples» /приклади/ та «decisions» /рішення/. Він також втілюється у таблиці. Перераховані складові його назви включаються послідовно у першу колонку таблиці, а друга її колонка містить необхідний матеріал, що висвітлює у даних аспектах об"єкт дослідження. Цей прийом доцільно поєднувати з визначеним вище прийомом " charting", за рахунок чого до таблиці додається середня колонка, подібно до таблиць останнього. Наприклад:
/Див. Додаток 7/.
Дослідження ідей за допомогою застосування вказаних прийомів за своєю психологічною природою має багато спільного з прийомами «observing» та «charting». Проте розумова діяльність мовця зорієнтована в цьому випадку на реалізацію конкретних завдань, які випливають з вимог прийомів «exploring subjects» та «FRIEDs».
Саме на даному етапі роботи над письмовим твором доцільно використовувати додаткову тематичну літературу з метою пошуку та отримання екстралінгвістичної інформації. Крім того, аналіз змістовної сторони інформаційних джерел може передбачати виявлення мовцем
підтексту, модальності, причинності та інших категорій /Мерзлікіна 1997, 149/.
Результатом застосування прийомів дослідження та розвитку ідей є значно розширений тематичний "банк ідей", які безпосередньо пов"язанi з темою твору і висвітлюють її різні аспекти. Проте обмеженість обсягу студентського твору зумовлює здійснення вибору лише певного аспекту теми, який за даних умов може бути розкритий. Іншими словами такий вибір може характеризуватись як звуження теми твору.
5. Формування основної ідеї.
Основна ідея е смисловим центром твору, а, отже, пов'язана з його логіко-структурною організацією i, відповідно в певній мірі. залежить від форми ПМ, яку обрав мовець, основною ідеєю твору можуть бути висновки «міркування», констатація особливості, одиничності об"єкту "опису" або виявлення його належності до певного класу об"єктів тощо. Основна ідея, звичайно, виступає у вигляді судження, загального положення, яке ілюструється, розвивається та обгрунтовується іншими ідеями. Тому ефективним прийомом для створення основної ідеї твору е «playing with data» (Ellis І985, І978), сутність якого полягає у виявленні або створенні взаємозв"язків між окремими ідеями / Див. Додаток 6/. Застосування цього прийому до наявного "банку ідей", пов'язаних з конкретизованою темою твору, може розкрити неочікувану перспективу смислової організації висловлювання, виявити потенційно цікаві взаємозв'язки. За рахунок аналізу, абстрагування від незначних елементів, комбінування окремих ідей мовець може не тільки окреслити основну ідею, а й в певній мірі уявити канву твору, його сюжетну лінію.
б. Організація ідей у відповідності з логіко-структурною специфікою КМФ
Здійснення кроку організації ідей, акумульованих завдяки прийомам «exploring subjects» та «FRIEDs» і відібраних у процесі конкретизації теми твору, тісне пов'язанє з плануванням письмового висловлювання і завершує етап підготовки до ПМ. Загальною метою операцій, що входять до складу даного кроку, е з"ясування мовцем шляхів організації ідей у відповідності з логічною та структурною специфікою обраної форми ПМ.
Логічна організація змiсту майбутнього твору передбачає, в першу чергу, систематизацію ідей за критеріями, які відображають їхній взаємозв'язок зі специфічними смисловими елементами конкретної КМФ. Як вже зазначалось, серед таких смислових елементів виділяються:
І/ в "описі" - локалізація об'єкта у просторі й часі i відображення його взаємозв"язкiв з іншими об"єктами; характеристика його ознак та властивостей; висновки про його специфічність у групі подібних об"єктів чи навпаки, належність до певного їх класу;
2/ у "розповіді" характеристика ситуації за її локальними та темпоральними ознаками, суб"єктами, умовами, яка вводить сюжет "розповіді»; ретроспективний огляд подій, випадків, що розвивають сюжетну лінію, включають "конфлікт", його розвиток та вирішення; висновки з даної ситуації за її результатами та іноді наслідки, до яких привели вказані події;
3/ у "міркування":
а/ "доказ" «- загальні положення, які можуть являти собою вирішення певної проблеми чи питання і вимагають обгрунтування: факти, приклада, аргументи, які обґрунтовують істинність чи хибність даних положень; висновки про істинність чи хибність положень, що грунтуються на аналізі приведених фактів, аргументів, прикладів;
Television, radio, tapes Docudrama on TV Is it ethical to present fiction as fact?
Всі вказані прийоми носять проективний характер /термін Р.П.Мільруда/, оскільки на відміну від прийомів, спрямованих на затренування певних мовних явищ, вони призначені для творчого вирішення поставленого завдання. Крім того, вони у тій чи іншій мірi спрямовані на подолання мовцем психологічних проблем, які виникають на початку ПМ та актуалізують знання, спостереження, пов"язанi з темою висловлювання.
5. Відбір та опрацювання найважливіших та найперспективніших ідей (Developing and connecting ideas according to the speech type or their combination chosen).
Специфіка процесу опрацювання генерованих ідей знаходиться у залежності від того, який прийом генерування ідей або їх поєднання обрав мовець. Даний крок може містити систематизацію ідей за певними критеріями, з"ясування їхніх взаємозв"язкiв /причинно-наслідкових та каузальних, темпоральних чи просторових/, поширення та доповнення iдей на основі асоціаціацій, що виникли /асоціацій за контрастом, суміжністю, подібністю та ін/, а також їх відбір. Розглянемо докладніше шляхи опрацювання ідей, отриманих завдяки різним прийомам, серед яких «playing with data».
Цей прийом призначений для виявлення або створення взаємо-зв'язків між окремими ідеями з метою вирішення мовленнєвого завдання. Його сутність полягає в тому, що мовець організує та реорганізує ідеї у різних послідовностях з метою здійснення певних висновків про їх взаємозалежність / Ellis 1985, 179/.
Прийом «playing with data» грунтується на роботі асоціативного мислення, наприклад:
Ідеї:
Їх організація/ реорганізація
2. Розташування від більш важливих до менш важливих понять у їх співвідношенні з темою твору
/Див. Додаток б/.
Вибір перспективних ідей, в свою чергу, залежить від інтересів мовця, його схильностей та поставленої ним мети. Передумовою подальшої роботи над твором є всебічне дослідження та розвиток цих ідей.
4. Дослідження та розвиток перспективних ідей.
Сутність процесу дослідження генерованих ідей, які, на думку мовця, є перспективними, полягає у виявленні базової інформації про них, їх реальних та потенційних взаємозв'язків між собою та іншими ідеями, які їх ілюструють, розвивають, доводять, ряд методистів виділяє, відповідно, такі прийоми, як «exploring subjects» (Ackley 1985, 35-37), що сприяють підвищенню ефективності такого дослідження.
Прийом «exploring subjects» передбачає створення чотирьох, основних видів табдиць, у яких об'єкт дослідження розглядається за допомогою чотирьох типів питань. При цьому, перша з двох колонок таких таблиць включає питання до нього ("інформаційні", "особисті", "творчі", "аналітичні" /пер.наш Н.Щ/ (Ackley 1985, 17-20)), а друга - відповіді на них, з яких утворюються нові ідеї для майбутнього твору. Наведемо приклади цих чотирьох типів таблиць.
Прийом «FRIEDS» названий так, оскільки являє собою абревіатуру з слів «facts» /факти/, «reasons» /причини, аргументи/, «incidents» /випадки/, «examples» /приклади/ та «decisions» /рішення/. Він також втілюється у таблиці. Перераховані складові його назви включаються послідовно у першу колонку таблиці, а друга її колонка містить необхідний матеріал, що висвітлює у даних аспектах об"єкт дослідження. Цей прийом доцільно поєднувати з визначеним вище прийомом " charting", за рахунок чого до таблиці додається середня колонка, подібно до таблиць останнього. Наприклад:
/Див. Додаток 7/.
Дослідження ідей за допомогою застосування вказаних прийомів за своєю психологічною природою має багато спільного з прийомами «observing» та «charting». Проте розумова діяльність мовця зорієнтована в цьому випадку на реалізацію конкретних завдань, які випливають з вимог прийомів «exploring subjects» та «FRIEDs».
Саме на даному етапі роботи над письмовим твором доцільно використовувати додаткову тематичну літературу з метою пошуку та отримання екстралінгвістичної інформації. Крім того, аналіз змістовної сторони інформаційних джерел може передбачати виявлення мовцем
підтексту, модальності, причинності та інших категорій /Мерзлікіна 1997, 149/.
Результатом застосування прийомів дослідження та розвитку ідей є значно розширений тематичний "банк ідей", які безпосередньо пов"язанi з темою твору і висвітлюють її різні аспекти. Проте обмеженість обсягу студентського твору зумовлює здійснення вибору лише певного аспекту теми, який за даних умов може бути розкритий. Іншими словами такий вибір може характеризуватись як звуження теми твору.
5. Формування основної ідеї.
Основна ідея е смисловим центром твору, а, отже, пов'язана з його логіко-структурною організацією i, відповідно в певній мірі. залежить від форми ПМ, яку обрав мовець, основною ідеєю твору можуть бути висновки «міркування», констатація особливості, одиничності об"єкту "опису" або виявлення його належності до певного класу об"єктів тощо. Основна ідея, звичайно, виступає у вигляді судження, загального положення, яке ілюструється, розвивається та обгрунтовується іншими ідеями. Тому ефективним прийомом для створення основної ідеї твору е «playing with data» (Ellis І985, І978), сутність якого полягає у виявленні або створенні взаємозв"язків між окремими ідеями / Див. Додаток 6/. Застосування цього прийому до наявного "банку ідей", пов'язаних з конкретизованою темою твору, може розкрити неочікувану перспективу смислової організації висловлювання, виявити потенційно цікаві взаємозв'язки. За рахунок аналізу, абстрагування від незначних елементів, комбінування окремих ідей мовець може не тільки окреслити основну ідею, а й в певній мірі уявити канву твору, його сюжетну лінію.
б. Організація ідей у відповідності з логіко-структурною специфікою КМФ
Здійснення кроку організації ідей, акумульованих завдяки прийомам «exploring subjects» та «FRIEDs» і відібраних у процесі конкретизації теми твору, тісне пов'язанє з плануванням письмового висловлювання і завершує етап підготовки до ПМ. Загальною метою операцій, що входять до складу даного кроку, е з"ясування мовцем шляхів організації ідей у відповідності з логічною та структурною специфікою обраної форми ПМ.
Логічна організація змiсту майбутнього твору передбачає, в першу чергу, систематизацію ідей за критеріями, які відображають їхній взаємозв'язок зі специфічними смисловими елементами конкретної КМФ. Як вже зазначалось, серед таких смислових елементів виділяються:
І/ в "описі" - локалізація об'єкта у просторі й часі i відображення його взаємозв"язкiв з іншими об"єктами; характеристика його ознак та властивостей; висновки про його специфічність у групі подібних об"єктів чи навпаки, належність до певного їх класу;
2/ у "розповіді" характеристика ситуації за її локальними та темпоральними ознаками, суб"єктами, умовами, яка вводить сюжет "розповіді»; ретроспективний огляд подій, випадків, що розвивають сюжетну лінію, включають "конфлікт", його розвиток та вирішення; висновки з даної ситуації за її результатами та іноді наслідки, до яких привели вказані події;
3/ у "міркування":
а/ "доказ" «- загальні положення, які можуть являти собою вирішення певної проблеми чи питання і вимагають обгрунтування: факти, приклада, аргументи, які обґрунтовують істинність чи хибність даних положень; висновки про істинність чи хибність положень, що грунтуються на аналізі приведених фактів, аргументів, прикладів;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021