Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення із застосуванням психолінгвістичної моделі висловлювання, Детальна інформація

h - But then Hamlet made a sign to somebody behind the curtains

i - and a young girl came up to him and started so speak Hamlet’s words while

Scheme 6

1

2

a b

c



j

d

i

h

e

f

g

her father was walking, gesticulating, and doing everything he had to.

j - We were shocked. All the audience applauded standing to the actors and especially to Hamlet, who appeared so self-confident and contrivant.

3. Conclusion: My parents and I were pleased with this weekend. It is not true that the theatre is unworth attention, because it is hardly possible to get such a pleasure watching TV. However, tastes differ.

Прийом використання схем КМФ на основі їх логіко-структурної організації доцільно застосовувати безпосередньо перед генеруванням ідей ПМ, коли загальний зміст майбутнього твору вже усвідомлений студентом.

Специфіка використання моделей та схем КМФ полягає в тому, що всі ідеї, що генеруються і розвиваються на подальших кроках, розташовуються у відповідності до змісту моделей, а потім на основі типізованої схеми конкретної форми ПМ створюється схема твору. Елементи цієї схеми відповідають елементам вербальної моделі i, отже, ідеям, організованим за цією моделлю. Створені нами типізовані схеми КМФ формально грунтуються на прийомі «clustering», що розглядатиметься далі, схеми якого мають також назви »mind map» (Crowell, Kolba І990), «Textkarte» (Hasenkamp І995) та "карти думки" (Леонтьєв І975). Різниця між схемами вказаних прийомів полягає в тому, що так звана "карта думки"' відображає лише наявні зв"язки між певними ідеями, а схема логіко-структурної організації у поєднанні з вербальними моделями - характер інформації, яку типологічно містять елементи мовленнівих форм та взаємозв"язки між цими елементами, їх посдідовність у структурі КМФ.

Результатом застосування типізованих моделей та схем логіко-структурної організації КМФ є три блоки ідей, відібраних за специфікою елементів типізованого змісту обраної форми ПМ та схема твору. У тому випадку, якщо мета висловлювання, вимагає певної комбінації КМФ, перед студентом постає завдання виявити домінуючу форму ПМ, усвідомити, у якій частині твору елементи іншої форми повинні вводитись, та відобразити це у схемі. До виконання цього завдання можна залучити додаткову обробку інформації, організованої за типізованою моделлю. Вона може включати, наприклад, організацію ідей, що виражають етапи процесів або аргументи на користь певного положення в адекватну послідовність.

4. Генерування ідей ПМ (Generating ideas to form the text with the help of special techniques, chosen according to the main speech type).

Крок генерування ідей передбачає активізацію мнемічних та розумових процесів cтудента у визначений навчальним процесом час та в умовах, не завжди сприятливих для нього, і зумовлює доцільність оволодіння студентами відповідними прийомами прийомами.

Сутність даного кроку полягає у створенні студентом первинного «банку ідей», що складається у залежності, від КМФ, переважно з усвідомлення властивостей об"єкта, етапів та подій процесу чи життєвої ситуації, або із загальних положень, фактів тощо.

На даному етапі роботи з'ясовуються взаємозв"язки між частинами об"єкту або між ним та іншими об"єктами, етапами чи подіями процесу, досліджуються загальні тенденції явища тощо. В залежності від того, якими прийомами користуватиметься студент, одержані ідеї можуть бути організовані у переліки, схеми, таблиці або вичленовуватись із спонтанно створених уривків тексту. Ми поділяємо точку зору Я.М.Колкера з приводу того, що свідоме ставлення мовця до генерування ідей та ретельне його здійснення є передумовою ефективності всього подальшого навчального процесу. Даний крок відрізняється від планування.

Переваги застосування на даному етапі роботи цього кроку в порівнянні зі створенням плану очевидні. Планування твору за своєю природою також є генеруванням ідей, проте його результати, що визначають зміст та структуру майбутнього твору, як правило, не вирізняються виваженістю і тому потребують подальшого доопрацювання.

У сучасній методичній літературі можна зустріти ряд специфічних прийомів, які інтенсифікують процес генерування ідей. Серед них «freewriting».

Прийом «freewriting» застосовується для полегшення психологічних труднощів студента на початку роботи та для генерування ідей. Його сутність полягає в тому, що студенти спонтанно пишуть за даною темою протягом короткого визначеного проміжку часу. До цього виду діяльності не готуються заздалегідь, а роботи, які є результатом впровадження прийому " freewriting " не перевіряються ні викладачем, ані студентами на предмет їх граматичної правильності. Одержані твори використовують для акумуляції ідей. Прикладом такого твору може вважатись наступне:

Okay, here I go, I’m writing, but my mind hasn’t caught up yet. I suppose it will, I can’t imagine how I’m going to keep doing this for time of five minutes. Anyway, rushing across this page is the last thing I need today, because I have been rushing ever since I woke up this morning. The damp radio alarm just played soft music instead of jarring me awake the way it should. I mean, the music was the kind that puts you to sleep, not the kind that wakes you up. Did people ever exist without making music for themselves? What was the first music anyway? Did it come from the animals that make sounds almost like music, like birds? I read somewhere that our sense of rhythm actually comes from our heartbeats. But what about all the other rhythms in life besides our own heartbeats? What about rain hitting leaves, waves on a beach, crickets, frogs, thunder? Now this is getting somewhere. It’s interesting to try to put myself in the place of the original inventor of music. My favourite music, of course, is jazz. Oh, no, wouldn’t you know it. I’ve just gotten rolling and my time’s up. Faster than I thought.

Вправи та інструкції до застосування прийому " freewriting», а також інших прийомів, про які йтиметься далі, подані в Додатках / Див. Додатки 1-10/.