Особливості навчання усного монологічного мовлення ліцеїстів старших класів, Детальна інформація

2 етап — розвиток монологічного мовлення на рівні складного висловлювання. Мета — навчити ліцеїстів логічно поєднувати елементарні висловлювання, оформлювати думки про декілька явищ або предметів, включення в мовлення елементів аргументації, тобто будувати висловлювання надфразового рівня.

3 етап — розвиток монологічного мовлення на рівні повідомлення по темі. Мета — навчити ліцеїстів будувати висловлювання з опорою на прочитаний текст, але в зв`язку з новою ситуацією, тобто будувати висловлюіання текстового рівня. Навчання монологічного мовлення тісно пов’язано з проблемою класифікації навчальних умінь, необхідних для побудови висловлювань даного виду мовлення.

Навчальні уміння, як способи здійснення навчальних дій після їх формування, поділяються на:

1) загальні, які носять загальнонауковий характер, і їх сформованість впливає на успішність по всім предметам; 2) спеціальні — які є специфічними прийомами навчальної діяльності, характерними для даного предмету або виду мовленнєвої діяльності.

(Гохлернер М.М. Рапорт І.А. 1979: 15).

Проаналізувавши роботи Балабайко М.С., Бобової Н.І., Самойлюке-

вич І.В., Соловйової Н.Д., Bygate M., Jardan R.R., Waters M. Та інших, ми виділили такі групи спеціальних і загальних умінь побудови монологічного висловлювання. Спеціальні навчальні уміння монологічного мовлення включають:

І. Композиційні уміння:

визначити структуру майбутнього монологічного висловлювання;

розгорнути і завершити висловлювання;

забезпечити композиційну гармонійність висловлювання, перехід від однієї частини до другої;

забезпечити зв’язність висловлювання в послідовному порядку;

складати дискурс, який виходить за рамки обмеженої кількості висловлювань.

ІІ. Уміння осмислення:

1) усвідомлювати предмет висловлювання;

усвідомлювати предмет думки;

організовувати висловлювання в мікротеми;

сформулювати головну думку кожної мікротеми;

будувати програму розвитку мікросюжету;

інтегрувати думки і послідовно їх викладати;

мобілізувати особистий досвід згідно з заданою темою;

бачити в кожній думці можливості її розкриття.

ІІІ. Уміння вибору матеріалу:

співвідносити задум монологічного висловлювання зі своїми іншомовними мовленнєвими можливостями;

заміняти невідомі мовні явища вивченими.

Згідно з концепцією Р.П.Мільруда заняття іноземної мови покликані реалізовувати розвиваюче навчання в умовах діяльнісного підходу, коли учень є активним діячем навчальної діяльності, навчальні завдання моделюють різні аспекти людської діяльності, а навчальна діяльність є етапом підготовки до трудової діяльності. (Мільруд Р.П. 1989 : 21).

Згідно з вищесказаним, особливого значення набуває розвиток загальних навчальних умінь, необхідних при навчанні монологічного мовлення, які необхідні в подальшій навчальній і професійній діяльності. Нами виділені такі загальні уміння:

– ясно і точно передавати інформацію;

– орієнтуватися в образно-схематичній інформації (схемах, таблицях, картках, картинках);

– переноса і інтеграції інформації в нову ситуацію з метою збагачення самостійного висловлювання;