Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (22.03.2001), Детальна інформація

0270 Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру (22.03.2001)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 22 березня 2001 р. N 270

Київ

Про затвердження Порядку розслідування та обліку

нещасних випадків невиробничого характеру

З метою реалізації державної політики в сфері безпечної життєдіяльності населення та поліпшення організації роботи з профілактики травматизму невиробничого характеру Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 421 ( 421-97-п ) "Про затвердження Положення про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 69).

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО

Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 22 березня 2001 р. N 270

ПОРЯДОК

розслідування та обліку нещасних

випадків невиробничого характеру

Загальні питання

1. Цей Порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.

2. Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

3. Розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;

2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;

3) виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);

4) виконання донорських функцій;

5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

8) використання газу у побуті;