Вітаміни та білки. Їх значення, Детальна інформація

Вітаміни та білки. Їх значення
Тип документу: Реферат
Сторінок: 5
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: Олексій
Розмір: 15.1
Скачувань: 2199


Вуглеводи

Вуглеводами називають складні органічні речовини, що складаються з вуглевода, водню, кисню і представлені широким спектром сполучення (моно-, ди- і полісахариди).

До моносахаридів відносять: виноградний цукор або глюкоза, фруктоза і ін. Моносахариди добре розчиняються у воді і швидко всмоктуються з кишечника в кров.

До дисахаридів відносять: буряковий, молочний, солодовий і інші цукри. Дисахариди добре розчинні, особливо у гарячій воді, але всмоктування їх проходить важче (через величину молекул дисахаридів). В процесі травлення дисахариди легко розщеплюються на моносахариди.

Молекули найбільш складних вуглеводів – полісахаридів – при гідролізі розпадаються на велику кількість молекул моносахаридів. До полісахаридів відносять: крохмаль, глікоген, клітковину.

В процесі травлення складні вуглеводи розщеплюються шляхом гідролізу і перетворюючись у глюкозу, всмоктуються в кров.

В рослинному світі вуглеводи – володіють речовиною, тому основним джерелом вуглеводів для тварин є харчові речовини рослинного походження. Крім поступлення з рослинною їжею, вуглеводи в тваринному організмі можуть утворюватись з амінокислот.

З харчових продуктів найбільш багатими на вуглеводи є цукор, що містить біля 95% вуглеводів, мед, крупа і вироби з муки. Овочі, фрукти, хліб, в значній кількості містять клітковину.

Вуглеводи – обов’язкові компоненти живої протоплазми. В тваринному організмі вуглеводи складають приблизно 2% сухого залишку.

Крім того вуглеводи виконують роль основного джерела енергії.

При окисленні 1 гр. вуглеводів вивільняється 4,1 ккал енергії. Для повного окислення вуглеводів треба менше кисню, ніж для окислення інших харчових речовин.

Це обумовлене відносно великим вмістом кисню у вуглеводних молекулах порівняно з іншими її компонентами.

Потреба людини у вуглеводах залежить від типу праці, від інтенсивності виконуючої м’язової роботи.

Так, наприклад, добова потреба в вуглеводах для людей, що не займаються фізичною працею, складає в середньому близько 450 г.

Для людей, що виконують важку фізичну працю, кількість вуглеводів в добовому раціоні досягає 600-630 гр.

При складанні харчового добового раціону необхідно притримуватися певного співвідношення між швидковсмоктуючими цукрами і повільно перетравлюючи ми крохмалем.

В середньому на долю цукрів має припадати біля 36%, а на долю крохмалю – біля 64% використаних вуглеводів.

Вуглеводи потрапляють в кров у вигляді глюкози. Кількість глюкози в крові підвищується при надмірному поступленні її з кишечника, а також при деяких емоційних станах.

Глюкоза швидко всмоктуючись у ШКТ, попадає в кров і доноситься до клітин, де і використовується, беручи участь в процесах біологічного окислення. Іншим простим вуглеводом, що теж швидко всмоктується в кров – є фруктоза.

В процесі перетравлення складних вуглеводів поступово попадаюча в кров глюкоза відкладається у вигляді глікогену в печінці і м’язах. При достатніх запасах глікогену надлишок поступаючої в кров глюкози перетворюється в жир і відкладається в тканинах.

Глікоген в м’язах має велике значення для їх роботи: розщеплюючись, він вивільняє енергію, необхідну для ре синтезу фосформістячих речовин м’язів.

Вміст глюкози в крові поповнюється шляхом мобілізації вуглеводів з печінки. Тільки при швидкісні роботі може бути деяке зниження запасів глікогену в м’язах.

Зниження рівня глюкози в крові відбивається на стані всього організму, і передусім, на центральній нервовій системі. При цьому спостерігається зниження працездатності, тремор кінцівок, розлади психічної діяльності. Це явище ліквідується після прийому цукру або глюкози.

Один з факторів втоми при довготривалій фізичній роботі – зменшення вмісту глюкози в крові.

Дицукри (сахароза) важливі при значних фізичних навантаженнях, наприклад, на спортивних змаганнях, використовуються для компенсації використаної енергії.

Лактоза, основний вуглевод молока, дуже важлива для дитячого організму. За рахунок високого вмісту лактози в материнському молодці її значна частина переходить нерозщепленою в товстий кишечник, забезпечуючи середовище мікроорганізмам.

Полісахариди відіграють велику роль в нормалізації діяльності ШКТ – впливає на його маторну активність, швидкість всмоктування харчових речовин в тонкій кишці, тиск в порожнині органів травного апарату, масу і електролітний склад фекалій.

Вони впливають на середовище перебування бактерій в кишечнику і є для них одним з важливих джерел харчування. Розщеплюючись в кишечнику під впливом бактерій до кислих продуктів, вони перешкоджають розвитку гнильних процесів, беруть участь у формуванні калу, посилюючи перистальтику кишечника.

Полісахариди утримують воду, збільшують об’єм фекальних мас, прискорюють їх проходження по товстій кишці.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes