Деякі закономірності впливу будови лікарської речовини на біологічну активність, Детальна інформація

„Ae^„O

„O

„Ae^„O

„O

^„O

„O

„Ae^„O

„O

„Ae^„O

встановити суть токсичної дії фенацетину і другої подібної сполуки – ацетаніліду.

Століттями серед лікарів вважалось неможливим боротися з різними психічними захворюваннями. Вилікувати психози, побороти, агресивність, припадки дикої ярості, або, навпаки від стану глибокої пригніченості –ц е було світлою метою багатьох талановитих вчених – медиків.

Ще у 1883 році був синтезований фенотіазін, складна хімічна сполука.



NH N R2

R1

В кінці 30-х років ХХ ст. було виявлено, що деякі хімічні аналоги його проявляють протиглисну і анти малярійну дію. Пізніше виявлені антигістамінні властивості, заспокійливу дію на УНМ. Було одержано активну речовину аміназин. Продовження досліджень в цьому напрямку принесло нові успіхи. Було одержано ще декілька лікарських засобів, які здатні впливати на психічну діяльність людини. Ці ліки одержали назву психотропних засобів.

Дослідження залежності між хімічною структурою і фармакологічною дією алкіламінопохідних фенотіазіну показали, що в залежності від характер замісників в положенні 10 і в положенні 2 вони проявляють в різній мірі протигістамінну, седативну, спазмолітичну, нейролептичну дію.

Залежність між хімічною структурою і дією алкіламінопохідних фенотіазіну.

Назва

препарату Зімісники Більш виражена фармакологічна дія

R1 R2

Пропазин СН3

- СН2 – СН2 – СН2 - N

СН3 - Нейролептигна

Дипразин СН3 СН3

- СН2 – СН2 – СН2 - N

СН3 - Cl Протигістамінна

Аміназин СН3

- СН2 – СН2 – СН2 - N

СН3 - Cl Нейролептична