/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Регуляція МЦ. Причини порушення менструальної функції класифікація, Детальна інформація

Тема: Регуляція МЦ. Причини порушення менструальної функції класифікація
Тип документу: Реферат
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1069
Скачати "Реферат на тему Регуляція МЦ. Причини порушення менструальної функції класифікація"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
- гіпоменструальний синдром (опсо-, оліго-, гіпоменорея);

- гіперменструальний синдром (пройо-, полі-, гіперменорея).

За віком маткові кровотечі класифікують:

1) ювенільні (пубертатні) - у новонароджених дівчаток і у період статевого дозрівання;

2) кровотечі репродуктивного або дітородного періоду;

3) преклімактеричні - у віці 40-45 років;

4) клімактеричні - у віці 45-47 років;

5) постклімактеричні - псля 50 років.

Рідкі форми порушення МЦ:

- ановуляторний - однофазний цикл, зовні подібний до нормального, але у яєчниковому циклі нема фази овуляції і жовтого тіла, а у матковому - секреторної фази ендометрію;

- персистенція фолікула - однофазний цикл - тривало існує зрілий фолікул, овуляці не відбувається, фолікул зазнає кістозної атрезії, жовте тіло не утворюється;

- атрезія фолікула - фолікули, не досягнувши повного дозрівання, зазнають запустівання;

- персистенція жовтого тіла - двофазний цикл із гіпепродукцією гормону жовтого тіла, у ендометрії рано виникає і довго триває секреторна фаза;

- вікарні менструації - періодичні кровотечі із екстрагенітальних органів (носа, зіва) у жінок які страждають на аменорею.

Діагностика порушень МЦ нерідко складна оскільки одна і та сама причина може викликати зовсім різні, часто протилежні клінічні прояви.

2. Маткові кровотечі при двофазному МЦ.

Менорагія, або гіперменструальний синдром - це посилення (гіпеменорея), подовження (поліменорея) і прискорення (пройоменорея) менструацій.

Менорагія типу гіпеполіменореї - збільшення кількості тривалості крововтрати під час циклічної менструації.

Усі патологічні стани, під час яких ослаблена скоротлива здатність матки і порушені процеси регенерації слизової оболонки, призводять до посилення кровотечі та збільшення тривалості менструацій. Цьому сприяють також запальні захворювання матки і додатків, порушення згортання крові, неповноцінність основних фаз яєчникового циклу, утруднений відтік крові та порушення живлення ЖСО.

Гіперменструальний синдром часто спостерігається у разі міоми матки (підслизові міоматозні вузли). Менорагія спостерігається у разі вікової гіпофункції яєчників у період статевого дозрівання (становлення функції яєчників) і у клімактеричний період (затухання функції яєчників).

У разі пройоменореї розрізняють такі фазові стани циклу:

1. Двофазний МЦ із скороченою першою фазою; тривалість другої фази і функція жотого тіла у нормі. Відбувається прискорене дозрівання фолікула, а тому більш рання овуляція (на 2-8 день циклу). Вагітність може настати через декілька днів після менструації. Безплідність буває рідко.

2. Двофазний МЦ із скороченням другої фази за рахунок передчасної інволюції жовтого тіла. Різко виражена лютеїнова недостатність. Безплідність зустрічається часто.

Діагноз гіперменструального синдрому установлюють на основі підвищеної крововтрати під час менструацій, супутніх патологічних процесів (проявів) у статевому апараті жінки (випадання або загин матки, інфантилізм, безплідність) і всебічного клінічного дослідження. Характер поліменореї визначають за допомогою тестів функціональної діагностики (базальна t, симптом зіниці і феномен папороті, цитограма, біопсія ендометрію).

Лікування слід починати з усунення причини гіперменструального синдрому. Міома матки є показанням до хірургічного лікування (ампутація матки або консервативна міомектомія). У разі інфантилізму або гіпофункції яєчників призначають загальнозміцнювальну терапію, повноцінне харчування, раціональний режим праці та відпочинку, гормональне лікування. Під час МЦ із скороченою фолікуліновою фазою призначають естроген до настання овуляції (на 2-3-й, до 10-го дня циклу); при скороченні лютеїнової фази призначають прогестерон протягом 5-6 днів, починаючи за 2-3 дні до гаданої менструації.

Застосовують симптоматичну терапію:

кровоспинні засоби;

засоби, що підвищують скоротливу здатність матки;

засоби, що посилюють функцію кровотворних органів;

препарати заліза тощо.

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Коментарі до даного документу
Додати коментар