Демографічна ситуація в Україні і проблеми генетичної служби, Детальна інформація

1992р. 31,3 1997p. 30,9

Сигуація ускладнюєіься тим. що поряд з депопуляцією відбуває гься погіршення якісних характеристик населення, зокрема його здоров'я. Надзвичайно скрутні умови відтворення переважної більшості населення призвели до того, що в останні роки спос-іерігається зниження показника середньої тривалості життя, за яким Україна перебуває у 5-му десятку серед країн світу. Погіршує і ьсядемовідтворюва-тьний і заіальносоціальний ноіенціа і сімейної структури населення знижується рівень показників шлюбності, дії носі і сімей та підвищує гься рівень розлученості. Все більше число сімей обмежується народжуванням лише однієї дитини. Так, питома вага дітей, народжених першими, підвищилась від 49% в 19
Рівень народжуваності в Україні слід оцінити як вкрай недостатній, оскільки він забезпечує заміщення попереднього покоління насгупним лише на 79".:! (в місі ах 70%).

Підвищується питома вага дітей, народжених поза шлюбом (12,1%і), що погіршує умови їх утримання і виховання У важкому сгановищі перебува-юіь багатодітні сім'ї

Негативно впливають на народжуваність зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень. Внаслідок розлучень щороку понад 150 тисяч дітей залишаються без одного з батьків.

За останні роки значно погіршилась ситуація в с4іері здоров'я народу України. Ріст смертності населення значною мірою зумовлений процесом постаріння населення — збільшенням частки осіб пенсійного віку, яка у 1997 p. становила 26%. Суттєво зростає смертність населення в працездатному віці, особливо чоловіків. Порівняно з 1989 p. смертність чоловіків в працездатному віці збільшилась від 663 до 823 померлих на 100 тис. жителів.

Як наслідок постаріння населення погіршився показник "демографічного навантаження" у бік підвищення частки осіб пенсійного віку і зниження частки дітей.

Кількісна т а якісна оцінки здоров'я дітей свідчать про стійке погіршення їх фізичного та психічного розвитку, що ставить під загрозу існування нації. Сьогодні в Україні близько 70% новонароджених з перших днів життя мають ті чи інші відхилення у стані здоров'я.

Здоров'я матерів є одним із вирішальних факторів, які визначають рівень здоров'я народжених ними дітей.

У свою чергу, здоров'я жінок дітородного віку формується упродовж всього попереднього періоду життя і особливо в підлітковому віці. Аналіз рівня здоров'я дівчат-підлітків показав, що серед цієї групи населення зростає частота серцево-судинних захворювань, анемій, захворювань нирок і статевих органів. Щороку в репродуктивний вік (15 років) вступає 13-14 тисяч дівчат з тяжкою соматичною патологією, які потім під час вагітності та пологів формують групи високого ризику материнської і пе-ринатальної смертності.

Кризовий стан демографічної ситуації в Україні вимагає перегляду конкретних напрямів демографічної політики. Сформувалась об'єктивна необхідність переорієнтації демографічної політики. Перенесення центру її ваги з стимулювання народжуваності, яке не під силу суспільству в сучасних умовах, на збереження здоров'я. Здоров'я має розглядатись як найважливіший пріоритет нації. Висока дитяча смертність, підвищення повікової смертності, більш висока смертність сільського населення порівняно з міським — це ті найважливіші орієнтири, довкола яких повинна сьогодні формуватися система заходів, спрямованих на оздоровлення умов відтворення населення України.

Орієнтація України на побудову ринкової економіки вимагає дотримання таких засад у матеріальному забезпеченні відтворення населення:

посилення ролі доходів сім'ї в системі джерел і засобів матеріального забезпечення відтворення населення;

— підхід до соціального захисту населення, як важливого засобу демографічної політики, посилення демографічної спрямованості заходів соціального захисту, підвищення їх адресності та ефективності;

— створення принципово нової системи кредитування населення взагалі та молодих сімей;

— створення нової ефективної системи охорони материнства і дитинства, яка забезпечує реалізацію пріоритетів сім'ї, дитини.

Відомо, що генетичний компонент у формуванні здоров'я людини складає близько 30%, таку ж питому вагу мають фактори навколишнього середовища. Взаємно вони зумовлюють ураження близько 60% популяції.

У структурі захворюваності та смертності дітей відбуваються зміни в бік підвищення питомої ваги та природжених спадкових захворювань.

В Україні серед дітей віком від 0 до 14 років щороку реєструється близько 130 тисяч хворих з вадами розвитку.

Рівень розповсюдженості на 10 тис. дитячого населення природжених вад:

1992р.—11,2

1993р.—12,4

1994р.—14,7

1997р.—15,6

Природжена та спадкова патологія є однією з провідних причин (другою в структурі) захворюваності та смертності дітей першого року життя, а також перинатального періоду. Так, частота природжених аномалій серед новонароджених у пологових відділеннях складала на 1000 народжених:

1992р.—13022 дітей (21,9)

1993р.—12331 дітей (22,9)

1994р. 13420 дітей (25,8)

1997р.— 12717 дітей (28,6)

Серед причин смертності новонароджених у пологових стаціонарах природжена та спадкова патологія на 1000 народжених живими складала 1,05. У структурі смерті дітей першого року життя упродовж останніх п'яти років природжена та спадкова патологія займає друге місце.