Паскаль: цикл "поки" та його використання, Детальна інформація
Паскаль: цикл "поки" та його використання
Тип документу: Реферат
Сторінок: 9
Предмет: Комп`ютерні науки
Автор: Олексій
Розмір: 21.5
Скачувань: 1037
writeln('задайте номер(>0):');
readln(k);
cs:=1; m:=2;
while cs
begin
m:=m+1;
if issimple(m) then cs:=cs+1
end;
{cs=k, значення m – шукане}
writeln( k, '-е просте : ', m)
end.
\xF0E7
Приклад 4.8. Як відомо, кожне натуральне число, більше 1, однозначно розкладається в добуток простих співмножників, наприклад, 13=13, 105=3\xF0D7 5\xF0D7 7, 72=2\xF0D7 2\xF0D7 2\xF0D7 3\xF0D7 3 тощо. Щоб побудувати розклад довільного числа, або його факторизацію, знайдемо його найменший дільник (очевидно, що він простій), запишемо його і поділимо на нього число. Подальші співмножники розкладу утворюються так само доти, поки в результаті ділень не утвориться 1. Наприклад, 36=2\xF0D7 18 (виписали 2), 18=2\xF0D7 9 (2), 9=3\xF0D7 3 (3), 3=3\xF0D7 1 (3).
Очевидно, що найменший дільник частки від ділення не може бути менше, ніж найменший дільник діленого. Тому після чергового ділення пошуки такого найменшого дільника можна починати не з 2, а з останнього дільника.
Алгоритм друкування розкладу n оформимо у вигляді процедури simpdivisors із параметром n ("divisor" означає "дільник"). Можливі дільники будуть значеннями змінної k.
Спочатку k=2. Потім, поки n>1, перевіряється подільність n на k. Якщо ділиться, то виписується значення k і виконується ділення, інакше k збільшується, тому що менших дільників уже бути не може.
Наведене описання обчислень уточнюється в такому вигляді:
procedure simpdivisors(n:integer);
var k:integer;
begin
k:=2;
while n>1 do
begin
if n mod k = 0 then
begin writeln(k); n:=n div k end
else k:=k+1
end
end
\xF0E7
Задачі
readln(k);
cs:=1; m:=2;
while cs
begin
m:=m+1;
if issimple(m) then cs:=cs+1
end;
{cs=k, значення m – шукане}
writeln( k, '-е просте : ', m)
end.
\xF0E7
Приклад 4.8. Як відомо, кожне натуральне число, більше 1, однозначно розкладається в добуток простих співмножників, наприклад, 13=13, 105=3\xF0D7 5\xF0D7 7, 72=2\xF0D7 2\xF0D7 2\xF0D7 3\xF0D7 3 тощо. Щоб побудувати розклад довільного числа, або його факторизацію, знайдемо його найменший дільник (очевидно, що він простій), запишемо його і поділимо на нього число. Подальші співмножники розкладу утворюються так само доти, поки в результаті ділень не утвориться 1. Наприклад, 36=2\xF0D7 18 (виписали 2), 18=2\xF0D7 9 (2), 9=3\xF0D7 3 (3), 3=3\xF0D7 1 (3).
Очевидно, що найменший дільник частки від ділення не може бути менше, ніж найменший дільник діленого. Тому після чергового ділення пошуки такого найменшого дільника можна починати не з 2, а з останнього дільника.
Алгоритм друкування розкладу n оформимо у вигляді процедури simpdivisors із параметром n ("divisor" означає "дільник"). Можливі дільники будуть значеннями змінної k.
Спочатку k=2. Потім, поки n>1, перевіряється подільність n на k. Якщо ділиться, то виписується значення k і виконується ділення, інакше k збільшується, тому що менших дільників уже бути не може.
Наведене описання обчислень уточнюється в такому вигляді:
procedure simpdivisors(n:integer);
var k:integer;
begin
k:=2;
while n>1 do
begin
if n mod k = 0 then
begin writeln(k); n:=n div k end
else k:=k+1
end
end
\xF0E7
Задачі
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021