/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Загальний огляд “Інтернет”, Детальна інформація

Тема: Загальний огляд “Інтернет”
Тип документу: Реферат
Предмет: Комп`ютерні науки
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1234
Скачати "Реферат на тему Загальний огляд “Інтернет”"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Однак “Інтернет” набагато ефективніше стимулює зараз не стільки он-лайн, скільки звичайну торгівлю. Відповідно до результатів дослідження “ICR”, споживачі активно використовують веб як інформаційний ресурс: 46% покупців розмістили замовлення по телефоні, попередньо пошукав потрібну річ в “Інтернеті”, а 45% - прийшли в магазин після відвідування веб-сайту торгової фірми. Головна причина - побоювання покупців: близько 75% тих, хто робить покупки через комп’ютерну мережу, просто не довіряють способам захисту он-лайн платежів. [1]

Таким чином, торговим фірмам у даний момент простіше і дешевше просто розмістити на своїх веб-сторінках максимум інформації для споживачів і чекати покупців у “фізичних” (а не віртуальних) магазинах.

В даний момент найбільш розвинуті фінансові послуги. Дуже показовий досвід шведського фінансового концерну “Trygg-Hansa”. Він став першою фірмою, що задіяла в мережі т.зв. безпосередній сервіс. Сьогодні “Trygg-Hansa” має 134 тисячі постійних мережних клієнтів, а також розроблену в концерні систему здійснення платежів по мережі “SET” (Secure Electronic Transaction), у даний момент визнаною єдиною цілком безпечною системою, доступною звичайному клієнту. [1] Таким виглядає початок цифрової революції на демонополізованих ринках. Цікаво, що в Каліфорнії фірма “Green Mountain Energy” почала продаж електроенергії через “Інтернет”: вона здобуває її по низьким цінам і продає кожному, хто надішле замовлення по e-mail.

Проте продаж послуг виглядає дуже перспективним доти, поки він широко не розвинутий. Наскільки перспективної вона виявиться в дійсності, покаже час.

За оцінками аналітиків, у 2000 році фінансові обіги в “Інтернеті” перевищили межу в 100 млрд. доларів. На Заході чітко визначають сегменти користувачів платних послуг в “Інтернеті”: це вчені, бізнесмени та “інший покупець”. [4]

До речі, згідно з прогнозом компанії “Frost&Sullivan”, обсяг реалізації комп’ютерної периферії лише на європейському ринку у 2000 року подвоївся і становив 2,4 млрд. доларів. [1]

Систему “Інтернет” порівнюють із павутинним монстром. Уявімо собі, наприклад, кімнату з багатьма павуками, де кожен з них плете свою павутину. Павутиння сполучене одне з одним так, що павуки можуть вільно повзати по всьому цьому плетиві. Тепер ви маєте спрощене уявлення про “Інтернет” - сполучення багатьох різних комп’ютерів та комп’ютерних мереж по цілому світі. Подібно як по телефоні ви можете розмовляти з кимось на іншому боці Землі, через “Інтернет” можна за допомогою комп’ютера обмінюватися інформацією з іншими комп’ютерами та користувачами комп’ютерів у будь-якій частині світу.

Дехто називає “Інтернет” інформаційною супермагістраллю. Подібно як дорога дозволяє мандрувати через різні місцевості країни, так само й “Інтернет” дозволяє інформації проходити через багато різних сполучених комп’ютерних мереж. Повідомлення переходять з однієї мережі на іншу, і кожна з них містить інформацію, що допомагає під’єднатися до суміжної мережі. Кінцеве місце призначення інформації може бути в іншому місті чи навіть в іншій країні.

Кожна мережа може “розмовляти” із сусідньою мережею за допомогою загальних правил, створених конструкторами “Інтернету”. Скільки мереж по цілому світі сполучені таким чином? Згідно з деякими оцінками - понад 30 тис.. Недавні опитування виявили, що ці мережі об’єднують більше 10 млн. комп’ютерів і понад 30 млн. користувачів по цілому світі. Вважається, що кожного року кількість під’єднаних комп’ютерів подвоюється. [13]

Що можна знайти в “Інтернеті”? Він пропонує дедалі більше інформації на різні теми - від медицини до науки й техніки. Поміщається також багато матеріалу про мистецтво, інформація для студентів, повідомлення про розваги, спорт, нові товари і робочі місця. “Інтернет” дає доступ до щорічників, словників, енциклопедій та карт.

Однак слід взяти до уваги і деякі тривожні аспекти. Чи можна всю інформацію на “Інтернеті” вважати корисною? Які послуги і ресурси пропонує “Інтернет”? Яких запобіжних заходів слід ужити?

Широковідомою послугою “Інтернету” є всесвітня система посилання й отримування електронної пошти, яку називають “E-mail”. По суті, електронна пошта є головною частиною потоку інформації на “Інтернеті”, і багато людей користуються лише цією послугою “Інтернету”.

Електронна пошта побудована на зразок звичайної. Написавши на комп’ютері свій лист, ви мусите вказати електронну адресу свого адресанта. Коли ви надсилаєте цей електронний лист, він починає подорож від вашого комп’ютера, за допомогою пристрою, що називається модем, який через телефонну мережу під’єднує ваш комп’ютер до “Інтернету”. Тепер лист іде до різних комп’ютерів, що служать, як регіональні та державні поштові відділення. Вони мають достатньо інформації, щоб доставити ваш лист до комп’ютера призначення, де його прийме ваш адресант.

На відміну від звичайної пошти, електронна пошта передасть лист у місце призначення - навіть на інший континент - всього за кілька хвилин, а то й менше, хіба що якась частина мережі перевантажена або тимчасово не працює. Коли ваш адресант перевірятиме свою електронну поштову скриньку, він знайде ваш лист. Швидкість електронної пошти і легкість, з якою повідомлення можна відправляти навіть багатьом адресатам по цілому світі, роблять її популярною формою зв’язку.

Але, незважаючи на наявні переваги, електронна пошта поки не може замінити телефон. По електронній пошті неможливо вести дискусії, що вимагають негайного ухвалення рішення, важко також викликати швидку допомогу чи пожежну команду. Незважаючи на високу швидкість доставки кореспонденції, оперативність телефону значно вище.

Але “Інтернет” не збирається поступатися завойованими позиціями. Зараз активно розробляються технології передачі звуку і зображення по мережі в реальному часі. Уже зараз можливо подзвонити комусь, використовуючи “Інтернет”, якість зв’язку при цьому ні в чому не поступається телефонній, а ціна на кілька порядків нижче.

Люди швидко оцінили переваги електронного зв’язку, і все частіше й частіше на візитних картках крім звичайних телефонів і факсів стали з’являтися адреси електронної пошти.

В міру поширення “Інтернет” виявилося, що зручно поміщати інформацію про себе на її сторінках. Зайшовши на чиюсь домашню сторінку, можна багато чого взнати про її хазяїна: над чим він працює, його захоплення, хобі, контактну інформацію і багато чого іншого, що він порахував необхідним повідомити про себе. Незабаром адреси домашніх сторінок /http:// займуть своє місце на візитних картках, трохи потіснивши адреси електронної пошти.

Ще одною популярною послугою «Інтернет»у є Internet Relay Chat (трансляція повідомлень по “Інтернету”), або просто Сhаt (з англ. “балачка”). Сhаt дозволяє групі людей, використовуючи псевдоніми, швидко надсилати одне одному повідомлення. Хоча їм користуються люди різного віку, особливо його любить молодь. Під’єднавшись, користувач вступає в контакт з великим числом інших користувачів по цілому світі. [13]

Створюються так звані chat-кімнати або chat-канали, у яких обговорюється якась конкретна тема, наприклад, наукова фантастика, кіно, спорт чи любовні історії. Усі повідомлення, надруковані в таких chat-кімнатах, майже одночасно з’являються на екранах комп’ютерів усіх учасників обговорення. Сhat-кімнати працюють, як правило, 24 години на добу.

Також досить популярною послугою є так званий Usenet. Він дозволяє групі новин вести обговорення на конкретні теми. Деякі групи новин зосереджуються на

купівлі-продажу різних товарів широкого вжитку. Існують тисячі груп новин, і, коли користувач отримав доступ до Usenet, він може підключитися до них безкоштовно.

Уявімо собі, що хтось підключився до групи новин філателістів. Коли інші учасники надсилають нові повідомлення про це хобі, їх отримує також новачок. Він може не тільки переглядати інформацію, яку хтось надіслав, але й відгуки інших осіб на неї. Якщо хтось, наприклад, робить запит про конкретну серію марок, невдовзі він може отримати багато відповідей з цілого світу, у яких пропонуватиметься інформація, доступна всім членам групи одночасно.

Іншим підвидом цього задуму є електронна дошка оголошень (ВВС). Електронні дошки оголошень подібні до Usenet, за винятком того, що всі файли зберігаються в одному комп’ютері, який обслуговується, як правило, однією особою або групою осіб. Теми, обговорювані групою, відображають різні інтереси, погляди й моральні цінності її членів, тому слід виявляти обачність. [13]

Однією з початкових цілей “Інтернету” була можливість спільного використання інформації. Наприклад, викладач коледжу може знайти в “Інтернеті” іншого педагога, який погодиться поділитися з ним уже розробленим курсом лекцій. Через кілька хвилин файли можуть бути передані, хоча цих людей розділяла відстань у 3000 кілометрів.

А що робити, коли невідомо, де можна знайти потрібну інформацію в «Інтернеті»? Подібно до того як ми знаходимо номер телефону в довіднику, користувач може знайти місце розташування інформації в “Інтернеті”, спершу отримавши доступ до так званих пошукових ділянок. Користувач вводить слово або фразу, а пошукова ділянка відповідає списком місць на “Інтернеті”, де можна знайти інформацію. Як правило, такий пошук безкоштовний і на нього йде всього кілька секунд.

Частина “Інтернету”, яка називається World Wide Web, дозволяє авторам по-новому використовувати стару систему приміток. Коли автор звичайної журнальної статті чи книжки вводить символ примітки, ми дивимось униз сторінки і знаходимо посилання на іншу сторінку або книжку. Автори комп’ютерних документів “Інтернету”, по суті, роблять те саме, використовуючи технічний прийом, за допомогою якого в документі підкреслюється чи виділяється слово, фраза або символ.

Виділене слово чи символ говорить читачеві, що в “Інтернеті” є додатковий ресурс, часто це інший документ. Цей документ з “Інтернету” можна викликати, і він відразу відкриється на екрані. Документ може бути в іншому комп’ютері чи навіть в іншій країні. Дейвід Піл, автор книжки “Під’єднуйтесь до “Інтернету!” (“Ассеss the Іntеrnеt!”), зауважує, що за допомогою цього прийому “ви підключаєтесь до справжніх документів, а не просто посилань на них”. [13]

Web також дає можливість зберігати і відтворювати фотографії, графічні зображення, мультиплікаційні стрічки, відеофільми та звукові записи.

Дуже популярною стає розроблена відносно недавно технологія RealAudio, що дозволяє передавати звук по “Інтернету” у режимі реального часу. Підключивши до комп’ютера динаміки, можна без радіоприймача слухати радіостанції. Також можна знайти в “Інтернеті” пісні своїх улюблених виконавців і прослухати їх, чи скопіювати ці аудіо записи на свій комп’ютер.

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Коментарі до даного документу
Додати коментар