/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Основи двійкової арифметики. Порозрядні логічні операції (Булівські операції), Детальна інформація

Тема: Основи двійкової арифметики. Порозрядні логічні операції (Булівські операції)
Тип документу: Реферат
Предмет: Комп`ютерні науки
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 669
Скачати "Реферат на тему Основи двійкової арифметики. Порозрядні логічні операції (Булівські операції)"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Функція, позначена виразом x(y, називається додаванням за модулем 2 або "виключним або". Зауважимо, що її значення є протилежними до значень еквівалентності.

Функція, позначена виразом x|y, називається штрихом Шеффера і має значення, протилежні значенням кон'юнкції. Її вираз читається як "не x або не y".

Функція, позначена виразом x(y, називається стрілкою Пірса і має значення, протилежні значенням диз'юнкції. Її вираз читається як "не x і не y".

Зауважимо, що інфіксні позначення наведених функцій вигляду x f y, де f – відповідний знак, склалися історично. Їх так само можна позначати й у вигляді f(x, y), наприклад, ((x, y).

З тримісних функцій наведемо лише так звану функцію голосування m(x, y, z), графік якої має такий вигляд:

x y z m(x, y, z)

0 0 0 0

0 0 1 0

0 1 0 0

0 1 1 1

1 0 0 0

1 0 1 1

1 1 0 1

1 1 1 1

Її назва зумовлена тим, що її значення на кожному наборі збігається з більшістю значень змінних у цьому наборі.

Множину всіх n-місних функцій позначимо P(n), а множину всіх функцій, тобто об'єднання P(n) по всіх n – P2.

Перейдемо до означення таких понять, як алгебра бульових функцій і алгебра формул.

Алгебри бульових функцій, як і всі інші алгебри, визначаються своїми носіями та сигнатурами операцій. Носіями в алгебрах бульових функцій є множини функцій. Сигнатуру складає операція суперпозиції, або підстановки.

) і n функцій g1(y1,1, y1,2, …, y1,m1), g2(y2,1, y2,2, …, y2,m2), …, gn(yn,1, yn,2, …, yn,mn), залежні від змінних з деякої їх множини Y={y1, y2, …, yk}. Суперпозицією, або підстановкою функцій g1, g2, …, gn у функцію f(n) називається функція h(m)(y1, y2, …, ym), кожне значення якої h((1, (2, …, (m) визначається як

f(n)(g1((1,1, (1,2, …, (1,m1), g2((2,1, (2,2, …, (2,m2), …, gn((n,1, (n,2, …, (n,mn)).

Суперпозиція ще позначається як

S(f(n); g1(y1,1, y1,2, …, y1,m1), g2(y2,1, y2,2, …, y2,m2), …, gn(yn,1, yn,2, …, yn,mn)).

Приклади.

1. h1(x, y, z)=S((; x(y, y(z) задається наступною таблицею:

x y z x(y y(z h1(x, y, z)

0 0 0 0 1 0

0 0 1 0 1 0

0 1 0 1 0 0

0 1 1 1 1 1

1 0 0 1 1 1

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Коментарі до даного документу
Додати коментар