Лексика мови Паскаль та загальний вигляд програми, Детальна інформація

1) x=2; x2=4; x2>2 : true.

За виразом у "операторі" виведення можна написати двокрапку і за ним цілу сталу, наприклад, x+y:10. Стала задає так звану ширину поля, у яке виводяться символи значення виразу. Якщо кількість символів менше, ніж ця ширина, то спочатку виводяться пропуски (доповнюючи символи до ширини поля), а якщо символів більше, то виводяться всі вони. Наприклад, при виконанні операторів

x:=10; writeln('x=', x:5, ', x2=', x*x:1)

на екран перед 10 виводиться три пропуски, а також усі цифри 100:

x= 10, x2=100

Ще один "оператор" виведення, а точніше, процедура write ("записати"), відрізняється від процедури writeln лише тим, що при її виконанні після виведення останньої сталої курсор не пересувається в наступний рядок екрана. Наприклад, при виконанні операторів

x:=2;

write('x=', x);

write(', x2>2 : ', x*x>2)

на екран виводиться

x=2, x2>2 : true

і курсор залишається праворуч від останньої букви "e".\xF0E7

За допомогою "операторів" writeln і write можна задавати виведення не лише на екран, але й на інші носії даних, наприклад, у файли на диску. Але про це у розділах 13 і 14.

Задача

2.13. Написати програму виведення на екран числа 16, його квадрата 256 і куба 4096 в одному рядку через два пропуски. Сталих 256 і 4096 явно не використовувати.

2.3.5. Читання, або присвоювання "із зовнішнього світу"

Оператор присвоювання – не єдиний спосіб, у який задається присвоювання значень змінним. Змінна може одержати значення "із зовнішнього світу" при виконанні "оператора" читання, або введення, що у найпростішому випадку має вигляд readln( им'я-змінної ). Насправді це виклик спеціальної програми, що називається "процедура читання readln" (від англійського read line – прочитати рядок).

При виконанні "оператора" читання

readln ( им'я-змінної )

комп'ютер зупиняється й чекає, що на клавіатурі буде набрано сталу того ж типу, що й тип указаної змінної. У відповідь слід набрати якусь сталу на клавіатурі (вона відображається на екрані). Але нічого не відбудеться, якщо після цього не натиснути на клавішу "Enter". Тільки після "Enter" цю сталу, тобто послідовність символів, буде передано від клавіатури в комп'ютер, а він за цією сталою обчислить відповідне значення та присвоїть змінній.

Якщо натиснути "Enter", не набравши сталу, то комп'ютер продовжить своє чекання. Перед числовою або бульовою сталою можна набрати також довільне число пропусків.

Якщо замість сталої набрати щось інше, наприклад, сталу іншого типу, то виконання програми на цьому завершиться (аварійно), і на екрані з'являться образливі слова про те, що вхідні символи були неправильними. Наприклад, якщо при виконанні оператора readln(z), де ім'я z позначає цілу змінну, набрати 1024 і натиснути "Enter", то значенням z стане 1024, а якщо набрати z=1024, то програма аварийно завершиться, тому що ціла стала не може починатися символами "z=".

У "операторі" введення можна написати кілька імен змінних, відокремивши їх комами. При його виконанні треба набрати відповідну кількість сталих, відокремивши їх пропусками або натисканнями на клавішу "Enter" у довільній кількості. І поки всі сталі не будуть набрані, виконання такого "оператора" не закінчується.

Приклад. Нехай x : integer, y : boolean. При виконанні readln(x,y) слід набрати цілу сталу, потім додати хоча б один пропуск або натискання на "Enter", а потім натиснути на клавіші t, r, u, e або f, a, l, s, e, тобто набрати бульову сталу true або false. І не забути натиснути на "Enter" наприкінці.\xF0E7

І ще одне зауваження з приводу використання readln. Практично перед кожним "оператором" читання з клавіатури не завадить написати "оператор" запису з запрошенням до введення значень і поясненням, яких саме типів і в якій кількості. Наприклад, якщо x1, x2 означено як цілі:

writeln('введіть два цілих числа');

readln(x1, x2).

Без такого запрошення невідомо, що робити тому, хто запустив програму на виконання, і чи виконується вона взагалі. Не уподібнюйте свої програми мовчазним привідам.

Операторами readln задається читання не лише з клавіатури, але також і з інших зовнішніх носіїв, наприклад, файлів на диску. Але про це у розділі 13.

Задача