Основні процедури системи Mathcad, Детальна інформація
Основні процедури системи Mathcad
Ви побачите графік подібний наведеному нижче.
У випадку (b) визначимо інший вектор з іменем «day».
Визначимо індекс: i:=0..7 (i:0;7).
Утворимо графік, набираючи «@», а потім money_spenti (money_spent[i) у мітці-заповнювачі на осі y та dayi (day[i) у мітці-заповнювачі на осі x. Результуючий графік буде мати вигляд:
Якщо б ми внесли у мітки «money_spent» та «day», а не «money_spenti» та «dayi», Mathcad не міг би знати, які елементи вектора «money_spent» відповідають певним елементам вектора «day». У тій ситуації, що ми маємо, Mathcad знає, що «money_spent0» відповідає «day0», «money_spent1» — «day1» і т. д.
Побудова графіків функцій від елементів вектора
Mathcad може будувати графіки функцій, областю визначення яких є множина елементів вектора. Розглянемо приклад функції f(x):=x2.
Визначить цю функцію, набираючи на клавіатурі: f(x):x^2.
Визначить вектор, елементи якого будуть областю значень функції, що розглядається. Наберіть x:, потім [Ctrl]M, задайте кількість рядків (5) та стовпців (1) у діалоговому вікні «Insert Matrix» та натисніть кнопку «Insert». Нарешті, заповніть мітки шаблона вектора:
.
Визначить область зміни індексу: i:=0..4 (наберіть на клавіатурі i:0;4).
Наберіть на клавіатурі «@» та заповніть мітки величинами f(xi) та xi.
Результуючий графік буде мати вигляд:
Відміна від попереднього випадку полягає в тому, що тут значення функції обчислюються не у рівновіддалених точках, а у точках, розташованих, взагалі кажучи, як завгодно на горизонтальній осі.
Побудова графіків двох або більшої кількості функцій
Для порівняння поведінки двох або більшої кількості функцій має сенс побудувати їх графіки в одному і тому ж місці. Візьмемо, наприклад, функції sin(x) та cos(t) та побудуємо їх на одному графіку. Спочатку задамо самі функції та їх області визначення:
f(x):=sin(x) (наберіть на клавіатурі f(x):sin(x))
g(t):=cos(t) (наберіть на клавіатурі g(t):cos(t))
x:=\xF02D10,\xF02D9.9..10 (наберіть на клавіатурі x:=\xF02D10,\xF02D9.9..10)
t:=\xF02D2,\xF02D1.9..2 (наберіть на клавіатурі x:=\xF02D2,\xF02D1.9..2)
Наберіть «@» у вільному місці.
Заповніть середню мітку горизонтальної осі, набираючи x,t.
Заповніть середню мітку вертикальної осі, набираючи f(x),g(t).
Натисніть Enter.
Результуючий графік буде мати вигляд:
Як бачите, для побудови графіка більше однієї функції треба просто відділяти їх аргументи комами «,».
Форматування математичних виразів та тексту
Ви можете дуже легко модифікувати формати математичних виразів та тексту у робочому аркуші. Ви можете також встановити за умовчанням шрифти, їх розміри та стилі. Вказані атрибути виводяться на панелі форматування:
Якщо ви працювали з текстовими процесорами, то практично все на цій панелі вам знайомо.
У випадку (b) визначимо інший вектор з іменем «day».
Визначимо індекс: i:=0..7 (i:0;7).
Утворимо графік, набираючи «@», а потім money_spenti (money_spent[i) у мітці-заповнювачі на осі y та dayi (day[i) у мітці-заповнювачі на осі x. Результуючий графік буде мати вигляд:
Якщо б ми внесли у мітки «money_spent» та «day», а не «money_spenti» та «dayi», Mathcad не міг би знати, які елементи вектора «money_spent» відповідають певним елементам вектора «day». У тій ситуації, що ми маємо, Mathcad знає, що «money_spent0» відповідає «day0», «money_spent1» — «day1» і т. д.
Побудова графіків функцій від елементів вектора
Mathcad може будувати графіки функцій, областю визначення яких є множина елементів вектора. Розглянемо приклад функції f(x):=x2.
Визначить цю функцію, набираючи на клавіатурі: f(x):x^2.
Визначить вектор, елементи якого будуть областю значень функції, що розглядається. Наберіть x:, потім [Ctrl]M, задайте кількість рядків (5) та стовпців (1) у діалоговому вікні «Insert Matrix» та натисніть кнопку «Insert». Нарешті, заповніть мітки шаблона вектора:
.
Визначить область зміни індексу: i:=0..4 (наберіть на клавіатурі i:0;4).
Наберіть на клавіатурі «@» та заповніть мітки величинами f(xi) та xi.
Результуючий графік буде мати вигляд:
Відміна від попереднього випадку полягає в тому, що тут значення функції обчислюються не у рівновіддалених точках, а у точках, розташованих, взагалі кажучи, як завгодно на горизонтальній осі.
Побудова графіків двох або більшої кількості функцій
Для порівняння поведінки двох або більшої кількості функцій має сенс побудувати їх графіки в одному і тому ж місці. Візьмемо, наприклад, функції sin(x) та cos(t) та побудуємо їх на одному графіку. Спочатку задамо самі функції та їх області визначення:
f(x):=sin(x) (наберіть на клавіатурі f(x):sin(x))
g(t):=cos(t) (наберіть на клавіатурі g(t):cos(t))
x:=\xF02D10,\xF02D9.9..10 (наберіть на клавіатурі x:=\xF02D10,\xF02D9.9..10)
t:=\xF02D2,\xF02D1.9..2 (наберіть на клавіатурі x:=\xF02D2,\xF02D1.9..2)
Наберіть «@» у вільному місці.
Заповніть середню мітку горизонтальної осі, набираючи x,t.
Заповніть середню мітку вертикальної осі, набираючи f(x),g(t).
Натисніть Enter.
Результуючий графік буде мати вигляд:
Як бачите, для побудови графіка більше однієї функції треба просто відділяти їх аргументи комами «,».
Форматування математичних виразів та тексту
Ви можете дуже легко модифікувати формати математичних виразів та тексту у робочому аркуші. Ви можете також встановити за умовчанням шрифти, їх розміри та стилі. Вказані атрибути виводяться на панелі форматування:
Якщо ви працювали з текстовими процесорами, то практично все на цій панелі вам знайомо.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021