Теорія держави і права, Детальна інформація

ОЗНАКИ:

Це акти, що мають формально визначений характер, тобто мають чітку назву та атрибути;

Їх юридична сила визначається компетенцією суб’єктів, що ці акти;

Ці акти складають систему, що характеризується ієрархічним підпорядкуванням;

Приймаються на основі акту що тлумачиться, - тому мають допоміжний характер і повинні відповідати цьому акту;

Приймаються лише по тих актах, які мають суперечливий чи загальний зміст;

Діють впрордовж дії акту, що що тлумачиться, та змінюється разом з ним.

Інтерпретаційні акти класифікуються за п’ятьма критеріями.

І. В залежності від юридичної природи:

Інтерпретаційні акти правотворчості, що приймаються в процесі аутентичного чи легального тлумачення;

Інтерпретаційні акти правозастосування, що вміщують правила застосування норм і є формою узагальнення юридичної практики (роз’яснення колегії ВСУ);

ІІ. За суб’єктами прийняття:

Акти органів влади;

Акти органів управління;

Судових органів;

Прокуратури;

Правоохоронних органів.

ІІІ. За сферами тлумачення:

Акти аутентичного тлумачення, що приймаються органом, який видав нормативний акт;

Акти делегованого тлумачення, що приймаються органом держави у випадку офіційного уповноваження;

IV. За поширеністю на суб’єктів:

Нормативні інтерпретаційні акти, що поширюються на невизначене коло суб’єктів;

Казуальні інтерпретаційні акти, що поширюються на окрему ситуацію чи окремих суб’єктів.

В залежності від обсягу тлумачення:

Акти буквального тлумачення, текст яких повністю співпадає з текстом припису, що тлумачиться:

Акти розширеного тлумачення, текст яких ширший словесного виразу норми, що тлумачиться;

Акти обмеженого тлумачення є вужчими змісту норми, що тлумачиться.

ЗНАЧЕННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНИХ АКТІВ.

Розкривають дійсний зміст актів;

Сприяють реалізації правових приписів всіма суб’єктами;