Теорія держави і права, Детальна інформація

Законність, як принцип поведінки фізичних осіб у сфері права. Її зміст складають:

Реальна можливість реалізації конституційно закріплених прав;

Покладання конституційно закріплених обов’язків;

Можливість звернення за державним захистом своїх інтересів;

Реальність та ефективність нормативно закріплених засобів відповідальності.

Законність, як принцип побудови системи нормативних актів. Характеризується як:

Відповідність законів та підзаконних актів Конституції;

Можливість прийняття підзаконних актів лише на основі, у відповідності і на виконання закону;

Наявність ієрархічного підпорядкування існуючих нормативних актів.

Законність, як режим соціально-політичної сфери життєдіяльності суспільства. Це необхідність виконання законів та, заснованих на них, підзаконних актів всіма суб’єктами права. Змістом є:

Законодавче закріплення меж можливої та необхідної поведінки фізичних, юридичних та посадових осіб;

Законодавче закріплення гарантій реалізації прав та виконання обов’язків;

Єдине розуміння та застосування правових приписів;

Поширення правових приписів на всіх без виключення суб’єктів.

Важливого значення для розуміння законності мають вимоги законності – основні начала, що характеризують її зміст та значення.

Верховенство закону, що характеризує вищу юридичну силу акту представницького органу чи референдуму в системі нормативних актів;

Єдність законності – наявність єдиної мети правотворчої та правозастосовчої діяльності (регулювання суспільних відносин), а також визнання формальної юридичної рівності суб’єктів;

Реальність законності – досягнення фактичного виконання вимог, що вміщені в правових нормах, у правовідносинах та невідворотність відповідальності за порушення закону;

Доцільність законності – вибір законних варіантів здійснення правотворчої та правозастосовчої діяльності, які є найбільш ефективним та економічним шляхом досягнення мети правового регулювання.

72. Гарантії законності.

Стан законності в державі безпосередньо залежить від комплексу факторів, що характеризується як “гарантії законності”.

Гарантії законності – система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється та відновлюється законність.

Гарантії законності поділяють на дві групи:

Загальносоціальні гарантії, що забезпечуються суспільством та визначаються як політичні, економічні та ідеологічні;

Спеціально-юридичні гарантії – спеціальні засоби реалізації, охорони та відновлення законності.

Вказані гарантії класифікують за п’ятьма критеріями.

І. За суб’єктами застосування:

Парламентські;

Президентські;

Судові;