Соціально-економічні та культурно-історичні коріння класичної німецької філософії, Детальна інформація

диалектики, а также раскрывается принцип абсолютного идеализма:

господство мирового разума в мире, абсолютной идеи, которая в

своём поступательном развитии развивается от противоположности с

предметом до абсолютного знания, т.е. до понятий науки. Таким

образом, Гегель пытался раскрыть генезис философского знания,

начинающегося с чувственной достоверности и доходящего до

философского знания. Сначала сознание противостоит предмету,

который не зависит от него, и не знает своей природы, а также

сущность предмета. На второй стадии сознание овладевает своей

собственной общественной природой и сознаёт себя в качестве

участника исторических событий. Когда сознание ретроспективно

обозревает свой собственный путь, то поднимается на третий этап

своего развития и доходит до абсолютного знания. В "Феноменологии

духа" Гегель, рассматривая исторически весь путь сознания,

применяет принцип историзма и даёт толкование общественной

природы сознания. Он показывает историческую необходимость

развития сознания, которая выражается в разных формах. Однако на

ступени абсолютного знания развитие сознания останавливается.

У "Феноменології духу" Гегель розглядає таку важливу для

філософії категорію, як відчуження, що він розуміє в різних

змістах, хоча і зв'язаних між собою. Відчуження для Гегеля це насамперед породження духом природи і суспільства, тобто

опредмечивание. Потім під відчуженням він розумів будь-яку

доцільну діяльність людини, відчуження діяльності

людини в результатах його праці. Крім того Гегель бачив

відчуження в перекрученому сприйнятті людьми продуктів своєї

діяльності.

У гегелівській філософії духу особливо яскраво позначилися

властиві цьому мислителю і німецькій буржуазії того часу

узагалі консервативні, а частиною прямо реакційні погляди. Тим не

менш було б неправильно на цій підставі зовсім заперечувати