До теорій дослідів Майкельсона і Троутона-Нобля, Детальна інформація

, що входить у вираз (30) для моменту сили, знаходять також шляхом прямого розв’язування рівняння Даламбера (17). Для переходу до випадку стаціонарного поля рухомого заряду використовують рівність



її можна одержати на основі відомої умови Лоренца і зв’язку (26). Одержується рівняння:

(32.ІV)

,

(33)

за допомогою координатних перетворень Лоренца, ці перетворення є несиметричними. Правильний перехід тут буде виконано за допомогою перетворень Галілея.

поля. При перетворенні рівнянь Максвелла для поля у вакуумі до рухомої системи за допомогою перетворень (6) одержуємо:





Одержимо:

(34)

втрачають свою симетричність. Тому перетворення (34) ведуть до висновку класичної теорії, згідно з яким поверхнею рівних за абсолютною величиною напруженостей електричного поля в рухомій системі є еліпсоїд Гевісайда (10, 135(. Цей висновок суперечить принципові відносності. Останній вимагає використовувати тільки симетричні перетворення. Потрібно здійснити повторну симетризацію рівностей (34), як і перетворень Лоренца в три-світі. Одержуємо:



сферична симетричність електричного поля точкового заряду зберігається.

Висновки

Підтверджується припущення (1; 2(, що невиявлені дослідами Майкельсона і Троутона-Нобля ефекти другого порядку були передбачені теорією помилково.

. Для пояснення досліду Майкельсона придатна формула (13).

Знайдені видозмінені потенціали Льєнара-Віхерта слід використати для дослідження поля випромінювання заряду, який рухається з прискоренням.

Література

Некрот А.О. Про математичне походження ефектів другого порядку у фізичній теорії // Науковий вісник ЛДТУ. – 1999.– Вип. 1.– С.44-56.

Некрот А. Альтернативний висновок із дослідів на ефекти другого порядку // Науковий вісник ВДУ. – № 14. – 1999. – С. 105-114.

Фок В.А. Теория пространства, времени и тяготения. – М.: Гостехиздат, 1955. – 502 с.

Неванлинна Р. Пространство, время и относительность. – М.: Мир, 1966.–230 с.

Бом Д. Специальная теория относительности. – М.: Мир, 1967.–286 с.

Математический энциклопедический словарь. – М.: Сов.энциклопедия, 1988. – 847 с.

Каган В.Ф. Основания геометрии. Ч.II. Интерпретации геометрии Лобачевского и развитие её идей. – М.: Гостехиздат, 1956. – 344 с.

Тоннела М.-А. Основы электромагнетизма и теории относительности. – М.: ИЛ, 1962. – 492 с.

Пановский В., Филипс М. Классическая электродинамика. – М.: Физматгиз, 1963. – 432 с.

Паули В. Теория относительности. – М.: Наука, 1983. – 336 с.