Кров, Детальна інформація

юні палочко-ядрові сегменто-ядрові



4,0-9,0 1-4 0-0,5 0-1 2-5 55-68 25-30 6-8



Лейкоцити – це клітини імунної системи, які забезпечують біологічний захист організму – імунітет. Неспийняття інфекційних і генетичних тіл.

Тромбоцити, або кров’яні пластинки. Представляють собою безбарвні сферичні, без’ядерні тільця. Їх діаметр – 2-3 мкм, в 3 рази менший за діаметр еритроцитів. Тривалість життя близько 4 днів. Утворюються тромбоцити в черевному кістковому мозку (число тромбоцитів в крові біля 300,0*109/л).

Значна частина їх депонується у селезінці. Печінці, легенях і у випадку необхідності поступають в кров. Приймання їжі, фізична робота підвищують вміст тромбоцитів в крові. Характерною особливістю тромбоцитів являється їх властивість примикати до чужорідних поверхонь і склеюватись між собою. При цьому вони руйнуються і виділяють речовини, за допомогою яких відбувається згортання крові.

Швидкість осідання еритроцитів. ШОЕ

В нормальних умовах еритроцити зависають в плазмі. Цьому сприяє безперервна циркуляція крові. Якщо випущено із кровоносної судини кров і залишити в циліндрі, то можна спостерігати осідання еритроцитів. При розгляданні під мікроскопом маси еритроцитів можна побачити, що еритроцити утворюють так звані монетні стовпчики. При перемішанні цієї крові еритроцити знову зависають. Дослідження показали, що ШОЕ залежить головними чином від складу плазми, а не від властивостей еритроцитів. У чоловіків ШОЕ дорівнює 5-7 мм за 1 год., у жінок – 8-12 мм/год. Особливо прискорене осідання еритроцитів у вагітних – 25 мм/год. і більше. ШОЕ збільшується також при інфекційних захворюваннях і запальних процесах. Досягає 50 мм/год. і більше.

Таблиця 2

Групи крові

Група Аглютиноген Аглютинін

0 (І)

А (ІІ)

В (ІІІ)

АВ (IV) Немає

А

В

АВ \x03B1 і \x03B2

\x03B2

\x03B1

немає



Групи крові визначаються за допомогою стандартних сироваток, до складу яких входять відомі аглютиніни. На тарілку наносять по краплі сироватки крові І, ІІ, ІІІ, ІV груп до складу яких входять відповідні аглютиніни \x03B1, \x03B2, \x03B2 i \x03B1; в них паличкою вносять по краплі досліджувану кров. Поява в сироватці аглютинації вказує на наявність в еритроцитах однойменного аглютиніну.

КОМПОНЕНТИ ТА ПРЕПАРАТИ КРОВІ

За останні десятиріччя служба переливання крові досягла значних успіхів. Навряд чи хтось заперечує велике значення гемотрансфузії для лікування цілої низки захворювань. Але практика свідчить, що хворий, навіть за великої крововтрати, не потребує переливання цільної крові. Можна задовольнитися переливанням її препаратів. Так, хворому в стані шоку вводять свіжозамороже-ну і нативну плазму, у разі великих крововтрат — еритроцитарну масу тощо.

Завдяки успіхам у галузях хімії, біології, медицини, розроблено методи одержання окремих фракцій крові. Всі компоненти і препарати крові можна розділити на кілька груп: 1) препарати з протианемічною дією (еритроцитарна маса); 2) препарати — коректори системи згортання крові (тромбоцитарна маса, фібриноген, фібри-нолізин, антигемофільна плазма, гемостатична губка, тромбін, кріопре-ципітат); 3) препарати комплексної дії (плазма, альбумін, протеїн); 4) препарати імунологічної дії (імуноглобу-ліни); 5) препарати для протиінфек-ційної терапії (лейкоцитарна маса).

Всі ці препарати знаходять широке застосування у клінічній практиці.

Еритроцитарна маса — це кров, з якої видалено 60—65 % плазми. Вона буває нативною, бідною на лейкоцити і відмитою. Нативна маса, крім еритроцитів, містить 35—40 % плазми (від початкової кількості), лейкоцити, тромбоцити. Відмита не має у своєму складі цих елементів. Застосовується за спеціальними показаннями у разі непереносності білків плазми. Еритроцитарна маса, бідна на лейкоцити, є проміжною між нативною і відмитою. Має в своєму складі 20 % плазми, 10—20 % тромбоцитів, 30—40 % лейкоцитів.

Відмиті еритроцити повинні бути використані протягом 6 год.