Кров, Детальна інформація

Кров
Тип документу: Реферат
Сторінок: 4
Предмет: Анатомія
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1896
Показанням до переливання ерит-роцитарної маси є значне зниження кисневої ємності крові, що буває у разі вираженої анемії (гіпоксії), зумовленої крововтратою, недостатністю кровотворення та іншими причинами, які призводять до зменшення кількості еритроцитів у крові.

Переливання відмитих еритроцитів показане у разі вираженої сенсибілізації організму хворого до факторів плазми крові донора.

Коли з крові, яка відстоялася, відсмоктати плазму і додати таку саму кількість ізотонічного розчину натрію хлориду, одержимо еритроцитарну суспензію.

Протипоказане переливання ерит-роцитарної маси у разі гемоконцент-рації, схильності крові хворого до гіперкоагуляції.

Строки зберігання еритроцитарної маси і суспензії — 14 діб.

Довгий час можна зберігати еритроцити у замороженому стані. Метод корисний, але дорогий, використовується для зберігання крові дуже рідкісних груп. Після розморожування еритроцити можуть зберігатися не довше 24 год. Вони містять незначну кількість лейкоцитів, тромбоцитів і плазми.

3/4

i

.

e

T

#онору, а плазму використовують для переливання. Оскільки плазмові білкові фракції можуть відновлюватися набагато швидше, ніж еритроцити, від одного донора можна брати великі об'єми плазми протягом тривалого часу.

Плазма може бути нативною (у рідкому стані), висушеною методом нагрівання у вакуумі і висушеною у замороженому стані. Остання може бути свіжозамороженою або довгостроково замороженою. Свіжозаморо-жена плазма, за умови зберігання за температури — 30 °С, містить усі фактори згортання крові. Відігрівають таку плазму протягом 60 хв, після чого протягом 4 год вона повинна бути використана, бо у разі тривалішого зберігання вона втрачає V і VIII фактори. Свіжозаморожена плазма повинна суміщатися за системою АВО з кров'ю реципієнта.

Свіжозаморожена плазма — дуже добрий засіб для лікування усіх видів кровотеч. Пацієнтові треба перелити 800 мл (4 донорські дози) протягом 60 хв. Свіжозаморожену плазму можна зберігати в домашньому холодильнику.

У деяких західних країнах виробляють довгостроково заморожену суху плазму. Її виготовляють з багатьох донорських доз (так званий малий пул). У ній змішано кров різних груп за системою АВО, а тому її можна вливати пацієнтам з будь-якою групою крові. Суха заморожена довгострокова плазма може зберігатися до 5 років.

Перед застосуванням висушену плазму розводять ізотонічним розчином натрію хлориду. Термін зберігання нативної плазми — 1 доба, висушеної — 3 роки.

Переливання плазми сприяє нормалізації білкового складу крові, зменшенню проникності судин. У кровоносному руслі затримується рідка частина крові, нормалізуються кровообіг і окисні процеси.

Переливання плазми показано хворим із травматичним шоком, що супроводжується крововтратою і зневодненням, хворим зі зниженою кількістю білка або відсутністю деяких білкових компонентів, при септичному стані. Її застосовують з гемостатичною метою, вона сприяє швидшому згортанню крові. Не рекомендується переливати велику кількість плазми (понад 1,5 л) з метою запобігання таким ускладненням, як синдром масивних трансфузій, а також розвиток синдрому гомологічної крові на грунті тканинної несумісності іму-ноплазмових факторів.

Розчиняючи суху плазму не в 200 мл, а в 50 мл або у меншому об'ємі, можна одержати плазму в концентрованому вигляді (плазмол). Така плазма зумовлює дегідратацію тканин, що важливо під час лікування набряку мозку.

Крім звичайної нативної чи сухої плазми, виготовляють ще плазму спеціального призначення: антигемо-фільну, антистафілококову, антиси-ньогнійну та ін.

З плазми виділяють інші компоненти крові: альбумін, поліглобулін, фібриноген, у-глобулін, протромбін, антигемофільний глобулін, які використовуються як лікувальні препарати.

Альбумін — основна фракція плазми, з якої його одержують. Розчини бувають 5, 15, 25 % концентрації. 5 % розчин застосовують для швидкого збільшення ОЦК, а 15, 25% — для корекції гіпопротеїнемії. Висока ефективність препарату пояснюється високою онкотичною і реологічною власти востями.

Альбумін активно залучає в кров'яне русло тканинну рідину, посилює реакцію аутогемодилюції, поповнює ОЦК, сполучається з токсинами і виводить їх з організму.

Застосовують альбумін для лікування виснажених хворих з вираженою гіпо-волемією і гіпопротеїнемією, а також при опіковому шоку, .крововтратах.

Протеїн — 4—8 % розчин білків плазми, випускається в дозах по 100 і 200 мл. Одержують його з ретро-плацентарної крові. Містить альбумін (75—80 %) і стабільні ос- і (3-глобу-ліни (20—25 %). Показання до застосування такі самі, як і для альбуміну. Застосовують у поєднанні з донорською кров'ю або еритроцитар-ною масою.

Фібриноген — один із білків системи згортання крові. Випускають у флаконах у сухому вигляді. Перед засто

суванням розводять бідистильованою водою. Для одержання терапевтичного ефекту хворому потрібно ввести 5— 6 г сухого препарату; 1—2 г сухого препарату можна одержати з 1 л донорської крові. Застосовують за патологічних станів, які супроводжуються зниженням кількості фібриногену в крові у разі фібринолізу після кровотеч в акушерській практиці, при захворюваннях печінки, селезінки, ДВЗ-синд-ромі. Для запобігання тромбоемболії переливання фібриногену треба поєднувати з уведенням малих доз гепарину. Фібриноген випускають у стандартних флаконах (як для переливання крові) по 0,2—1 г. Строк придатності — 2 роки. Фібриноген протипоказаний при тромбофлебіті, тромбозах та декомпенсованих вадах серця.

Фібринолізин одержують із донорської плазми або сироватки плацентарної крові. Це теж порошок білого кольору. Випускають його в таких самих флаконах, як фібриноген. У флаконі міститься 10 000 — 20 p00 -ЗО 000 ОД специфічної активності. Строк зберігання фібринолізину такий самий, як і фібриногену. Препарат вводять разом із гепарином. Він показаний при тромбоемболії легеневої і периферичних артерій, інфаркті міокарда, тромбофлебіті.

Фібринолізин часто вводять разом із тромболітичними препаратами — стрептазою, стрептокіназою, стреп-тодеказою, урокіназою.

Тромбоцитарна маса складається із суспензії 60—70 % тромбоцитів у 40 мл плазми. Для гемостазу потрібно 5—6 донорських доз. Переливання тромбоцитарної маси повинно проводитися одразу після заготівлі її, бо зберігатися вона не може.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes