Аудит поточних зобов'язань підприємства, Детальна інформація

Отже можна сказати, що впровадження обчислювальної техніки в процес аудиту дозволяє значно скорочувати трудомісткість його проведення і створює нові можливості в організації і методиці проведення аудиту.

Аудиторам можуть застосовуватися такі аудиторські програми загального призначення, що дозволяють проводити прогін визначених тестів на фактичних даних. За допомогою таких програмних засобів здійснюється аудиторська перевірка й аналіз записів на основі визначених критеріїв з метою визначення їх якості, повноти, спрямованості й вірності. Для цього також використовується база знань, що допомагає визначити невідповідність і прийняти необхідні рішення. Також таке програмне забезпечення дозволяє робити тестування розрахунків, виконувати необхідні прорахунки і зіставляти отримані результати з нормативними, надає можливість провести аналіз по визначених критеріях і одержати необхідне управлінське рішення.

Але в свою чергу використання комп’ютерної технології в аудиті теж створює відповідні проблеми, а саме:

відсутність можливості про слідкування угод при аудиті. У звичайних не комп’ютеризованих системах є можливість простежити проходження операції в системі від початкового документа до остаточного запису в бухгалтерській книзі. У комп’ютеризованій системі проміжні стадії іноді записуються у вигляді машинних кодів, що робить неможливим простежування операції від початку до кінця. Крім того система може сама здійснювати операції не створюючи видимих записів (наприклад, платежі відсотків можуть цілком розраховуватись і застосовуватись до відповідних рахунків самою системою);

заява довідка комп’ютерному контролю. Аудитор не повинен занадто довіряти комп’ютерним процедурним перевіркам. Йому необхідно перевірити, чи здійснюється адекватний звичайний контроль, що підтримує результати використовуваного комп’ютерного контролю. Крім того, ручний контроль необхідний для того, щоб переконатись, що до комп’ютера введені всі необхідні дані. Один і з шляхів перевірки – це попереднє під сумування груп даних перед їх введенням у комп’ютер, а потім перевірка отриманих сумарних вихідних даних

ризик числових помилок, що є результатом використання неточних довідкових даних. Внаслідок величезних обсягів операцій, що здійснюються комп’ютерами, помилка в довідкових або постійних даних може мати дуже серйозні наслідки. Так само помилка у вихідних даних може зробити марними всі наступні дослідження, тому теж дуже важливо щоб вхідна інформація була правильною;

головна проблема, властива будь – якій комп’ютерній бухгалтерській системі, полягає у тому, що її серйозна відмова може зруйнувати всю систему бухгалтерського обліку підприємства. Така відмова може виникнути в результаті пожежі, повені, перебої в електро- мережі або навіть невеликому пошкодженні. Тому підприємство повинно передбачити резервне обладнання, на якому можна було б проводити роботу в екстремальних випадках чи відновити записи. Аудитор повинен приділяти цьому особливу увагу, тому що потенційна небезпека втрати інформації дуже велика.







3.2 Основні прийоми методологія Аудиторської перевірки поточних зобов’язань.

Аудиторська діяльність – це організація і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок і надання аудиторських послуг.

Отже, після вкладання договору на проведення аудиту між аудиторською фірмою (аудитом) та підприємством замовником, аудитор складає план та програму аудиту.

Планування аудиту необхідні тому, що це надає можливість аудитору одержати достатню кількість інформації про стан справ підприємства клієнта, уникнути непорозумінь з клієнтом на основі одержаної необхідної кількості інформації дати обґрунтований висновок і звести до мінімуму правові зобов’язання. При плануванні аудиторської перевірки враховується і аудиторський ризик.

Стосовно програми, то в ній вказується зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур, та містить перелік об’єктів аудиту по напрямах, у відповідності з часом який необхідно витратити на кожен напрям аудиту. Планування здійснюється у відповідності з НМА №3 “Планування аудиту”.

При одержанні аудиторських свідчень процедурами перевірки на суттєвість аудитор оцінює розмір достатності та компетентності аудиторських свідчень одержаних шляхом таких процедур, разом з будь-якими даними одержаними в результаті тестів систем контролю, для обґрунтування тверджень фінансової звітності.

По багатьох об’єктах контролю аудитор встановлює їх загальний стан. Для цього використовує наступні прийоми: спостереження, опитування, підтвердження, інспекція, підрахунок, вивчення.

Спостереження це безпосереднє візуальне спостереження аудитора за процедурами, процесами, огляд цінностей, приміщень тощо. Під час його проведення особисто аудитор не здійснює підрахунків, записів чи інших дій.

Стосовно опитувань, то це дуже поширений прийом аудиту, який полягає в усному чи письмовому опитуванні компетентних осіб як на самому підприємстві, так і за його межами (анкети, які застосовуються для вивчення і оцінки структури внутрішнього контролю на підприємстві та ін.).

Під інспекцією аудиту розуміють перевірку документів що належать до господарських операцій та залишків на рахунок бухгалтерського обліку.

Прийом підтвердження використовується аудитором для отримання письмових відповідей від третіх (осіб) сторін, щодо здійснення певних господарських операцій, залишків на рахунок бухгалтерських обліку та іншої облікової інформації.

Підрахунок використовується аудитором для арифметичної точності джерел інформації (первинних облікових документів, реєстрів, форм звітності) або у виконанні аудитором незамінних розрахунків. Цей прийом поєднується з вивченням, тобто дослідженням документів, записів, тощо.

Здійснюючи аудиторську перевірку поточних зобов’язань підприємства основними завданнями аудитора виступають:

оцінка стану розрахунково платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із зобов’язаннями;

встановлення наявності правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають право та обов’язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг);

аналіз правильності повноти отримання оплати за придбаний матеріальні запаси, їх оприбуткування;

встановлення причини утворення заборгованості, давності її виникнення і реальності отримання;

встановлення своєчасності розрахунків із бюджетом, перерахування заборгованості кредиторам;

Оцінка системи розрахунків з персоналом, що діє на підприємстві, та її ефективності, синтетичного та аналітичного обліку операцій з оплати праці та розрахунків з персоналом підприємства за період, що перевіряється;