Психологія тероризму, Детальна інформація

Психологія тероризму
Тип документу: Реферат
Сторінок: 7
Предмет: Психологія
Автор: фелікс
Розмір: 33.2
Скачувань: 1183
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Академія державної податкової служби України

РЕФЕРАТ

Тема: Психологія тероризму

Підготував:студент групи ПБ-45 Саєнко В.В.

Перевірив: викладач Денисенко В.В.

Ірпінь, 2000 рік

ВСТУП

ТЕРОРИЗМ (терор) (від франц. terreur страх, жах), термін ввійшов у вжиток наприкінці 18 в. для позначення репресивної політики, що проводилася якобінцями в HYPERLINK "encyclop.asp?Topic=topic71_V296" Великой французской революции . період Потім набув універсального значення і використовується для позначення мотивованого насильства з політичними цілями.

Термін «терор» у сучасній літературі вживається звичайно для характеристики політики насильства і лякання, застосовуваного диктаторськими або тоталітарними режимами стосовно громадян своєї країни, насильство з боку «сильної» держави.

Під тероризмом розуміється насильство з боку «слабкої» опозиції. Тероризм це метод, за допомогою якого організована група або партія прагне досягти проголошене нею цілей переважно через систематичне використання насильства. Для нагнітання страху терористи можуть застосовувати також підпали або вибухи магазинів, вокзалів, штаб-квартир політичних партій і т.п. У сучасних умовах терористи практикують захоплення заручників, викрадення літаків.

Терористичні дії завжди носять привселюдний характер і спрямовані на вплив на суспільство або на владу.

З 1970-х рр. широко використовується термін «міжнародний тероризм», котрий проект Кодексу злочинів проти світу і безпеки людства ООН визначає як «учинення, організацію, сприяння здійсненню, фінансування або заохочення агентами або представниками однієї держави актів проти іншої держави або попуск із їхньої сторони вчиненню таких актів, що спрямовані проти осіб або власності і який за своїм характером мають ціль викликати страх у державних діячів, груп осіб або населення в цілому».

У 1977 р. державами-членами Європейської Ради, прийнята Європейська конвенція по боротьбі з тероризмом.

ТЕРОРИЗМ: ПСИХОЛОГІЧНІ І ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ



Хоча холодна війна закінчилася, її місце зайняла інша, неоголошена війна - тероризм. У цьому розділі розглядаються: різноманітні види тероризму; мотивація, що призводить людини до того, щоб стати терористом; терористичні акції; тероризм, що підтримується державою; сучасне положення країн у цій неоголошеній війні. ІСТОРИЧНИЙ ПОГЛЯД

Початок ХХ сторіччя поклав кінець західному колоніалізму. Британська Імперія поступово розпадалася, усе більше гублячи свої колонії. Проте Британія зберігала значний вплив в Африці і продовжувала окупацію Палестини. Франція також ще панувала в Алжирі, що продовжувала вважати складовою частиною метрополії.

З закінченням Другої світової війни почалася боротьба за незалежність. Національний рух набирав силу у усьому світі. Ізраїль і Алжир не були винятком.

Парадоксально, але першими терористами на Ближньому Сході стали євреї, що боролися з англійцями за створення власної держави на Святій Землі. По всьому Ближньому Сході Англія і Франція стали сприйматися як колоніальні агресори; США, що були їхніми союзниками в Другій світовій війні, сприймалися не краще.

Зовнішньополітична експансія США на Ближній Схід багато в чому з'явилася результатом холодної війни, що почалася майже відразу після закінчення Другої світової війни.

Радянський Союз поширював свій вплив на країни Східної Європи і намагався включити в число своїх сателітів Грецію і Туреччину. Промова Черчілля у Фултоні, утворення НАТО, залізна завіса позначили для країн <капіталістичного світу> необхідність опору імперської експансії СРСР. Холодна війна надовго визначила основні напрямки зовнішньої політики США.

РОЗІГРУВАННЯ КОМУНІСТИЧНОЇ КАРТИ

У аналізований період Менахем Бегин і Абрам Штерн створили свої терористичні організації для боротьби проти англійських колонізаторів у Палестині. Ними були вчинені численні терористичні акти проти англійців. Проте американці залишалися байдужими, відмовляючись засуджувати дії тих, кого вони називали "борцями за свободу". При цьому підтримувати терористів офіційно США не могли, тому що Англія була їхньою спільницею. Декілька років через подібна ситуація склалася в Алжирі, де для боротьби з французькими колонізаторами був організований Фронт національного звільнення. І знову США виявилися перед дилемою: чи підтримувати своїх союзників або <борців за свободу>? Проблему чітко позначив молодий сенатор від Массачусетса Д.Ф.Кеннеді: як США можуть виконувати зобов'язання перед своїми союзниками, одночасно підтримуючи бажання людини бути вільним? > - запитував він, виступаючи з промовою 2 липня 1957 року. Так Ізраїль і Алжир перетворилися в серйозну зовнішньополітичну проблему Сполучених Штатів. Одночасно з цим СРСР одержав можливість називати західні держави <імперіалістичними> і став підтримувати визвольного руху в регіоні. Тепер через небезпеку, що визвольнотерористичні рухи стануть спиратися на підтримку СРСР, і США не могли відмовити їм у своєму заступництві. Палестинські терористи (євреї в 194748 р.) і Фронт національного звільнення в Алжирі зуміли відмінно розіграти <комуністичну карту> у відношеннях із США . Співробітничаючи зі СРСР, вони одержували необхідну їм підтримку Сполучених Штатів і діяли проти Англії і Франції, відповідно.

Ближній Схід був одним із фронтів холодної війни , де США пручалися експансії СРСР. Успіх же будь-якої терористичної організації прямо залежить від політичної підтримки сильної держави або організації. Майбутнє Ізраїлю й Алжиру було багато в чому визначено світовою суспільною думкою. Терористів сприймали як "борців за свободу", і вони одержували підтримку США й інших країн.

З своєї сторони Радянському Союзу вдалося переконати мусульманських лідерів регіону в тому, що Америка є частиною західної колоніальної системи, що панувала над їхніми країнами протягом багатьох років.

До того ж мусульмани не розділяють західного переконання, що економічний прогрес може поліпшити життя людей. Частина фундаменталістів вірить у те, що США є породження нечистої сили, що повинно бути знищено. Проте їхня головна ціль - Ізраїль, він повинний бути стертий із політичної карти світу.

Іншою ціллю, закріпленої до речі в останній конституції Ірану, є створення єдиної теократичної держави Ісламу, що об'єднає всіх мусульман (Bodansky, 1993).

Багаті нафтою країни Ближнього Сходу, хоча і мають великий економічний вплив, дуже слабкі у військовому відношенні. Двадцять п'ять років тому Ізраїль боровся відразу з трьома сусідніми арабськими країнами і легко переміг їх у шість днів. А зовсім нещодавно іракські війська були розгромлені США за 100 годин. Оскільки арабські країни не володіють серйозною військовою силою, вони прибігають до іншої тактики - тероризму.

ТЕРОРИЗМ

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes