Екологічно-правовий статус людини громадянина, Детальна інформація
Екологічно-правовий статус людини громадянина
• раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не допускати погіршення екологічного стану середовища перебування тварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів;
• проводити первинний облік чисельності та використання диких тварин, вивчати їх стан і характеристики угідь, де перебувають об'єкти тваринного світу, і у встановленому порядку подавати цю інформацію органам, що здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
• здійснювати комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження й поліпшення середовища їх перебування;
• вживати заходів щодо виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
• негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики та боротьби із захворюваннями;
• у межах закріпленої території охороняти об'єкти тваринного світу, дотримуватись режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей;
• самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів щодо усунення негативного впливу на тварин і середовище їх перебування та ін.
Природоохоронне законодавство встановлює відповідні природоохоронні права людини та громадянина. Так, згідно зі ст. 10 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" громадяни України щодо охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду мають право:
• брати участь в обговоренні проектів законодавчих актів з питань розвитку заповідної справи, формування природно-заповідного фонду;
• брати участь у розробці та реалізації заходів щодо їх охорони та ефективного використання, запобігання негативного впливу на них господарської діяльності;
• вносити пропозиції щодо включення до складу об'єктів природно-заповідного фонду найцінніших природних територій та об'єктів;
• ознайомлюватись із територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, здійснювати інше користування з додержанням встановлених вимог щодо заповідного режиму;
• брати участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об'єктів, вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та ін. Широке коло прав і обов'язків людини та громадянина передбачено в галузі екологічної безпеки. Так, права і обов'язки громадян, підприємств щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення передбачено в Основах законодавства про охорону здоров'я та інших актах санітарного законодавства.
Права громадян на санітарне та епідемічне благополуччя регулюються Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", в ст. 9 якого встановлено, що громадяни мають право:
• на безпечні для здоров'я і життя умови проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання й виховання;
• одержувати достовірну інформацію про стан свого здоров'я, здоров'я населення регіону, професійної групи і можливу несприятливу дію на стан здоров'я факторів навколишнього середовища;
• брати участь у розробці та обговоренні проектів програм, законодавчих актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя й вносити відповідні пропозиції до державних органів та органів місцевого самоврядування, господарських органів підприємств, установ, організацій;
• подавати в суд позови до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання і громадян про відшкодування збитків, заподіяних їхньому здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства, та ін.
Обов'язки громадян у галузі забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя передбачено ст. 10 зазначеного закону, якою встановлено, що громадяни зобов'язані:
• зберігати і зміцнювати своє здоров'я, піклуватися про здоров'я та гігієнічне виховання своїх дітей;
• виконувати вимоги санітарного законодавства, брати участь у проведенні передбачених законодавчими актами санітарних та епідемічних заходів;
• не порушувати прав і законних інтересів інших суб'єктів на охорону здоров'я й забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя;
• проходити передбачені відповідними законодавчими актами попередні (при влаштуванні на роботу) і періодичні медичні огляди;
• відшкодовувати збитки, заподіяні здоров'ю інших осіб внаслідок порушення санітарного законодавства.
Громадяни зобов'язані виконувати також інші обов'язки для забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя згідно із законодавством України.
У законодавстві України про безпечне поводження з виробничими та побутовими відходами передбачено права і обов'язки всіх фізичних осіб, які належать до цієї сфери діяльності.
Стаття 14 Закону України "Про відходи" передбачає, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають такі права:
• на безпечні для їхнього життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;
• у встановленому порядку одержувати повну і достовірну інформацію про безпеку об'єктів поводження з відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких планується;
• у встановленому порядку відвідувати спеціально відведені місця чи об'єкти поводження з відходами;
• проводити первинний облік чисельності та використання диких тварин, вивчати їх стан і характеристики угідь, де перебувають об'єкти тваринного світу, і у встановленому порядку подавати цю інформацію органам, що здійснюють державний облік тварин та облік їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;
• здійснювати комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в тому числі штучне, диких тварин, збереження й поліпшення середовища їх перебування;
• вживати заходів щодо виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних програм з питань охорони тваринного світу;
• негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики та боротьби із захворюваннями;
• у межах закріпленої території охороняти об'єкти тваринного світу, дотримуватись режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим та областей;
• самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворювальної здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати заходів щодо усунення негативного впливу на тварин і середовище їх перебування та ін.
Природоохоронне законодавство встановлює відповідні природоохоронні права людини та громадянина. Так, згідно зі ст. 10 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" громадяни України щодо охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду мають право:
• брати участь в обговоренні проектів законодавчих актів з питань розвитку заповідної справи, формування природно-заповідного фонду;
• брати участь у розробці та реалізації заходів щодо їх охорони та ефективного використання, запобігання негативного впливу на них господарської діяльності;
• вносити пропозиції щодо включення до складу об'єктів природно-заповідного фонду найцінніших природних територій та об'єктів;
• ознайомлюватись із територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, здійснювати інше користування з додержанням встановлених вимог щодо заповідного режиму;
• брати участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об'єктів, вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та ін. Широке коло прав і обов'язків людини та громадянина передбачено в галузі екологічної безпеки. Так, права і обов'язки громадян, підприємств щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення передбачено в Основах законодавства про охорону здоров'я та інших актах санітарного законодавства.
Права громадян на санітарне та епідемічне благополуччя регулюються Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", в ст. 9 якого встановлено, що громадяни мають право:
• на безпечні для здоров'я і життя умови проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання й виховання;
• одержувати достовірну інформацію про стан свого здоров'я, здоров'я населення регіону, професійної групи і можливу несприятливу дію на стан здоров'я факторів навколишнього середовища;
• брати участь у розробці та обговоренні проектів програм, законодавчих актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя й вносити відповідні пропозиції до державних органів та органів місцевого самоврядування, господарських органів підприємств, установ, організацій;
• подавати в суд позови до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання і громадян про відшкодування збитків, заподіяних їхньому здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства, та ін.
Обов'язки громадян у галузі забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя передбачено ст. 10 зазначеного закону, якою встановлено, що громадяни зобов'язані:
• зберігати і зміцнювати своє здоров'я, піклуватися про здоров'я та гігієнічне виховання своїх дітей;
• виконувати вимоги санітарного законодавства, брати участь у проведенні передбачених законодавчими актами санітарних та епідемічних заходів;
• не порушувати прав і законних інтересів інших суб'єктів на охорону здоров'я й забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя;
• проходити передбачені відповідними законодавчими актами попередні (при влаштуванні на роботу) і періодичні медичні огляди;
• відшкодовувати збитки, заподіяні здоров'ю інших осіб внаслідок порушення санітарного законодавства.
Громадяни зобов'язані виконувати також інші обов'язки для забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя згідно із законодавством України.
У законодавстві України про безпечне поводження з виробничими та побутовими відходами передбачено права і обов'язки всіх фізичних осіб, які належать до цієї сфери діяльності.
Стаття 14 Закону України "Про відходи" передбачає, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають такі права:
• на безпечні для їхнього життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами;
• у встановленому порядку одержувати повну і достовірну інформацію про безпеку об'єктів поводження з відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких планується;
• у встановленому порядку відвідувати спеціально відведені місця чи об'єкти поводження з відходами;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021