Вітовт - Великий князь литовський, Детальна інформація

Литовського» е і залишається до смерти Вітовт, а стани князівства обіцяють

послушність Яґайлові тільки після смерти Вітовта. Про нащадків його нема мови.

Важливо те, що Вітовт вважав себе за «великого князя» не з ласки Ягайла, а на

підставі обрання народом, очевидно, маючи на увазі нараду на остр. Саліні.

Польська дипломатія даремно вживала заходів, щоб перекрутити угоду 1401 року,

нібито Вітовт с лише намісник Ягайла, Він збивав ці перекручування,

покликаючись на оце обрання.

Велике значення в історії Великого Князівства Литовського мала так звана «велика

війна» року 1410, — похід спільних сил Польщі та Литви проти Тевтонського

Ордену. Кульмінаційним моментом її була битва під ґрюнвальдом, в якій перше

місце належало Вітовтові. Але коли Яґайло почав добивати вже розгромлених

німців, Вітовт відступив і тим не дав цілком їх винищити. Наслідком цього було те,

що Велике Князівство Литовське знову зайняло супроти Польщі незалежне

становище. Орден зробив Польщі дрібні поступки, а Литві повернув Жмудь.

Польща відступила Литві Поділля.

Року 1413 в Городлі над Бугом відбувся з'їзд Яґайла, Вітовта та польських і

литовських магнатів. Наслідки переговорів між ними оформлено в грамотах. У

грамоті-привілеї, підписаній Ягайлом, як королем Польським та зверхнім князем

Литовським, і Вітовтом, як великим князем Литовським, впадає в очі, що, не

зважаючи на точну термінологію — «інкорпорації переходять у власність» і т. д.,

насправді жадної інкорпорації нема. Велике Князівство Литовське залишається

політичним тілом по смерті Вітовта. Воно обирає Великого князя в порозумінні з

королем та магнатами. Король залишається зверхником-сюзереном Литви. Тому

стани Великого Князівства беруть участь в обрані короля. Навіть нема

персональної унії, а є лише зверхник-сюзерен, польський король. Проте, визнаючи

Велике Князівство, як політичне тіло, Городельська унія вносила в його структуру

розлам на релігійному фунті: вона забезпечувала права, рівні з правами польських

паші, тільки литовським панам-католикам.

Вітовт, васаль короля, грав видатну ролю в політиці. Престиж його підносився в

очах Европи щораз вище. «Велика війна» з Тевтонським Орденом не припинила