/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Вітовт - Великий князь литовський, Детальна інформація

Тема: Вітовт - Великий князь литовський
Тип документу: Реферат
Предмет: Всесвітня історія
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1609
Скачати "Реферат на тему Вітовт - Великий князь литовський"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
митрополит». Де він перебуватиме — патріярхові було байдуже. Так Москва

руками митрополита-грека зліквідувала дві митрополичі катедри.

Питання підлеглости українців Московському митрополитові ще більше

загострилось, коли наступником митрополита Теогноста став Олексій, син

чернігівського боярина, що перейшов до Москви, хри-щеник великого князя Івана

Калити, близький до всієї великокняжої родини, регент великого князя Дмитра за

його дитинства. Олексій був речником політики Москви. Основи його політики

були: мир зі Сходом, татарами, боротьба з Заходом — Литвою. Він заступив

Теогноста 1353 року. Ольгерд добре розумів суть цієї .заміни грека московським

патріотом і старався, щоб на патріярха висвячено його родича, Романа, який у

Царгороді зустрівся з Олексієм. Обидва привезли цінні дари, і після різних

перипетій патріярх іменував у 1353 році Олексія митрополитом «Київським і всея

Руси», а в 1354 році Романа — митрополитом Литви з єпархіями — Полоцькою,

Ту-ровською і катедрою в Новгородку. А 1356 року додано до того єпископію

«Малої Росії», себто Галичини. Границь двох митрополій не зазначено. Роман,

еселившисяв Києві, де з 1353 по 1354 р. був інший митрополит — Теодорит,

висвячений болгарським патріярхом, опанував Чернігівщину, приїздив до Твері,

яка стояла в опозиції до Москви, а Олексій приїздив до володінь Ольгерда. Коли

Олексій позабирав там багато сосудів та іншої церковної утварі, Ольґерд наказав

заарештувати його з усім почетом — і він ледве втік. Після смерти Романа в 1361

році, патріярх не настановляв нікого на його місце, і Олексій став єдиним

митрополитом.

Року 1370 Казімір, на жадання православних галицьких князів і бояр, вислав до

Царгороду єпископа Антонія з проханням поставити його митрополитом, «аби не

пропав закон русинів». На випадок відмови патріярха, Казімір попереджав, що тоді

«прийдеться христити русинів на латинську віру». Ця загроза вплинула, і патріарх

поставив Антонія митрополитом, а після його смерти р. 1391 (чи 1392), на вимогу

Ягайла, поставив митрополитом Івана, єпископа Луцького (1392-1415).

Створення Галицької митрополії підривало заборону патріярха мати для Руси дві

митрополії і давало підставу Ольїердові домагатися висвячення окремого

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Коментарі до даного документу
Додати коментар