Міждисциплінарна інтеграція як засіб математичного розвитку дошкільників, Детальна інформація

завдання на виключення зайвого, винятково корисні для формування в дітей різнобічного аналізу, виділення головного. Для розширення кругозору використовується гра “Що є що” (діти відкладають картинки, які об’єднують видві і родові поняття)

ведмідь одяг заєць

мандарин квітка апельсин

шкарпетки дерево плаття

тюльпан тварина гвоздика.

До даної гри ставить ще кілька завдань.

знайдіть слово у якому букв більше, ніж звуків; мова з наголосом на 2-му складі; слово , яке відповідає певній схемі;

виконати звуко-буквенний аналіз слова.

Граючись діти не помічають, що виконали цілий ряд важливих навчальних завдань. Корисними і захоплюючими є ігри, вони дають можливість навчатися у більш легкій невимушеній формі. У гості до дітей запрошують казкових героїв. Використовуються загадки, ребуси, кросворди.

На різних етапах засвоєння матеріалу проводяться диспути клубу знавців “Що? Де? Коли?”. Люблять діти заняття-подорожі, заняття-ігри КВН, заняття-казки, заняття-спостереження.

На таких заняттях легко навчатися, проте підготовка до такого заняття забирає багато часу вихователя. Шукаючи шляхи урізноманітнення занять, проводяться інтегровані заняття.

Розробляючи систему інтегрованих занять мови й мовлення, ми переконалися, що найперспективнішою є така організація пізнання, коли спільною темою дидактичного матеріалу об’єднуються заняття рідної мови та низки інших навчальних предметів (читання, природознавство, художня праця, музика).

Тематична єдність дидактичного матеріалу на заняттях різних предметів – визначальний методичний підхід організації пізнання мовних явищ у контексті мовленнєвої діяльності дітей. Він дає можливість створити мотив пізнання граматичних абстракцій та словесної творчості, індивідуалізувати навчання через раціональне використання між предметних зв’язків та засобів інтеграції, є важливим засобом диференціації навчання за способами та мірою допомоги.

Водночас ідейно-тематичне, мистецьке, жанрове багатство текстового матеріалу, який використовується для створення мовленнєвих ситуацій, побудови комплексних вправ, вводить дітей у світ добра, краси, істини, сприяє розширенню кругозору дітей, збагаченню їхнього словника та граматичної структури мовлення.

Тематична єдність дидактичного матеріалу на заняттях низки навчальних предметів дає змогу спланувати систему занять мови й мовлення, у яких раціонально поєднуються різні їхні види:

1) вступні заняття до певної навчальної теми з використанням між предметних зв’язків та інтегрованих видів діяльності;

2) базові заняття, спрямовані на корекцію, контроль, вироблення навичок, умінь, узагальнення, систематизацію виучуваного мовного матеріалу, на яких не використовуються інтегровані засоби навчання, ефективними тут є між предметні зв’язки;

3) заключні заняття з вивчення певної теми із широким використанням інтегрованих видів діяльності як засобу активізації словесної творчості, розкриття виражальних можливостей мовний засобів (слова, граматичної форми, інтонації).

На перший вступних заняттях, присвячених вивченню нової теми, головна увага зосереджується на формуванні нових уявлень і понять, а зв’язні висловлювання дітей (з великою мірою допомоги) супроводжують пізнавальні процеси, увиразнюють, конкретизують їх. У цьому випадку своєчасним є використання між предметних зв’язків та інтегрованого навчання (особливо, коли йдеться про введення опорних знань).

Заняття формування навичок, умінь, узагальнених мовних знань передбачають поступове зростання рівня творчої активності й самостійності мовленнєвих завдань. Тут перевага надається конструктивній діяльності з елементами творчої (переконструювання, доповнення, відновлення, редагування, переказ тексту; складання зв’язних висловлювань за робочими матеріалами). Велику розливальну сутність набирає використання між предметних зв’язків. Інтегровані види діяльності є доцільними.

Завершальні заняття з певної теми характеризуються високим рівнем словесної творчості дітей. Цьому значною мірою сприяє інтеграція видів діяльності змісту навчальних предметів.

Обґрунтовуючи місце інтегрованих занять у навчально-виховному процесі ми виходили із добутих наукових даних про структуру формування мовних знань у єдності їх засвоєння та застосування у мовленні, яку подано в таблиці № .

Таблиця №2

Структура процесу формування мовних знань

у єдності засвоєння та застосування їх у мовленні

Етапи формування мовних знань: Засвоєння власне мовних знань Оволодіння умінням вживати виучувані мовні знання у зв’язному мовленні

І. Початковий етап ознайомлення з мовними знаннями І – актуалізація знань і досвіду, мотивація навчальної діяльності;

- виділення і узагальнення істотних ознак поняття;

- встановлення зв’язків між ознаками, введення терміна, осмислення його - актуалізація виучуваних мовних знань доведення поняття

ІІ. Етап закріплення, корекції, контролю, узагальнення ІІ – закріплення істотних ознак поняття та його зв’язків;