Міждисциплінарна інтеграція як засіб математичного розвитку дошкільників, Детальна інформація

З ким розмовляє навесні вербичка на березі ріки? Сукупність проблемних запитань у процесі сприймання об’єкта спрямовано, як бачимо, на механізм уяви, на основні етапи переробки сприйнятого:

Розчленування враження на частини, виділення його окремих рис, залишення поза увагою інших.

(Ми спостерігаємо сніжинки, що летять у повітрі, наша увага прикута передусім до легкості сніжинок. Коли пригадуємо сніжинки зблизька, нас дивує їхня форма, вони, як зірочки. Від інших ознак – які вони холодні, граційні, швидкі – ми абстрагуємося, щоб гранично чітко вловити такі характерні ознаки, як легкість дивність форми).

Перебільшення чи применшення елементів враження.

(Сніжинки, що летять, нагадують нам білих мух, пташенят, пушинки, хмаринки в небі – ніби білі лебеді; сніговий горбок здаля – неначе зайчик причаївся).

Об’єднання, комбінування частин.

Кристалізація цих частин в образ.

(Сніжинки викувала цариця-зима, одягла їм прозорі віночки та й пустила на Землю).

Отже, управленні складними процесами сприймання, уваги, мислення, уяви здійснює вчитель через систему проблемних запитань.

Найскладніше на занятті мислення в природі – це добір видів діяльності з інших навчальних предметів, які доцільно інтегрувати під час спостережень за природою. Чим має керуватись педагог, інтегруючи види діяльності? Як уникнути мозаїки видів діяльності, штучного їх нагромадження, що лише стомлює дитину, розпорушує її увагу?

Найголовніше – домогтися повного злиття різних видів емоційно-образної і предметно-практичної діяльності. Прагнути, аби словесна творчість доповнювалась, увиразнювалась графічною, пісенною, телеметрами драматизації, хороводу, гри, внаслідок чого б активізувались пізнавальні можливості учнів.

Провідними тут мають стати сукупність дидактичних цілей уроку мови й мовлення, їм мають бути підпорядковані всі інші види діяльності, властиві різним заняттям (музиці, малюванню, хореографії, фізвихованню).

Ця сукупність може бути представлена структурно.

Дидактичні цілі заняття рідної мови і мовлення:

нові знання лексики, фонетики, граматики, орфографії;

розвиток усного й писемного зв’язного мовлення;

удосконалення опорних умінь – базисного компоненту;

введення нового в систему раніше вивченого;

підготовка до сприймання наступного матеріалу.

Орієнтованість різних видів діяльності на дидактичні цілі заняття мови й мовлення не головний принцип внутрішньої організації і занять мислення в природі й інших інтегрованих занять мови й мовлення. Коли слід проводити інтегровані заняття мови й мовлення? Найбільш доречними вони є як вступні до певної теми (розділу) або підсумкові.

Тематичні обрії інтегрованих занять надзвичайно широкі. Їх можна згрупувати навколо двох головних тем:

“Я у світ природи”;

“Я у світі людей”.

Для інтеграції видів діяльності рідної мови і мовлення можна використовувати навчальний матеріал з таким предметів:

рідна мова і мовлення; зображувальна діяльність, музика, драматизація, дослідницька робота дітей, самостійне спостереження.

Шукаючи резерви загального розвитку дитини у навчанні, виникає необхідність здійснення розвитку за трьома основними напрямками “чутливе вухо”, “гостре око”, “умілі руки”.

Слід направляти розум дітей у гнучкості й швидкості процесів мислення. З цією метою на заняттях з розвитку мови використовуються різні види роботи:

корисне і цікаве для дітей тренування слухової чутливості в процесі ігор: “Злови звук”, “Який звук заблукав”;

для тренування слухової пам’яті на заняттях проводиться гра “Будь точним” (вихователь читає ланцюжок з двох, трьох слів, вимовляє їх лише один раз, потім пауза, під час якої діти повторюють те, що запам’ятали, серед слів шукають одне, яке відрізняється від інших певною ознакою.

Наприклад: сорочка, черевики, плаття, пальто (одяг-взуття).