Міждисциплінарна інтеграція як засіб математичного розвитку дошкільників, Детальна інформація

- розрізнення виучуваного поняття від зовнішніх схожих;

- встановлення між понятійних зв’язків, відпрацювання опорних умінь;

- підготовка до сприймання наступного матеріалу - розширення уявлення про значення слова, його сполучуваність, функціональну роль;

- активізація типових синтаксичних конструкцій, розвиток узагальнених способів мовленнєвої діяльності

ІІІ. Етап застосування здобутих знань ІІІ – удосконалення мовних знань, розгляд мовних засобів у функціональному аспекті - розвиток умінь розповідати, списувати, міркувати

Головні принципи організації інтегрованого заняття

Конструюючи те чи інше інтегроване заняття у системі занять мови й мовлення, вихователь відчуває утруднення в доборі та поєднанні змісту з інших предметів, видів діяльності з метою активізації словесної творчості дітей. Чим слід керуватися у цьому випадку?

Визначальним критерієм у доборі змісту та видів діяльності у процесі пізнання мовних явищ є сукупність дидактичних цілей заняття мови й мовлення, яка може бути представлена у вигляді таблиці №

Таблиця № 3

Сукупність дидактичних цілей заняття мови і мовлення

Дидактичні цілі уроку мови й мовлення - сприймання, осмислення нових знань з лексики, граматики, правопису;

- розвиток інтелектуальних умінь, усного й писемного зв’язного мовлення;

- відпрацювання навичок каліграфічного й граматичного письма;

- удосконалення опорних умінь;

- узагальнення, встановлення між понятійних зв’язків;

- підготовка до сприймання наступного матеріалу

З огляду на сукупність дидактичних цілей кожного з занять, відведених на вивчення того чи іншого розділу, теми програми, вихователь визначає головні цілі та супровідні. Керуючись головними дидактичними цілями (домінантою), знаходить оптимальне поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей, гальмує, а не активізує словесну творчість.

Сконструйована система занять мови й мовлення, виходячи із сукупності дидактичних цілей, створює повноцінні умови для ефективного використання завдань з різним рівнем творчості й самостійності, між предметних зв’язків та інтегрованих засобів навчання. Завдяки такій організації навчально-виховного процесу створюється мотив діяльності; кожній дитині програмується шлях від дій, спільних з вихователем , однолітками – до самостійних; від діяльності за наслідуванням через конструктивну до творчої праці (з орієнтацією на зону найближчого розвитку. – Л.С.Виготський).

Структура інтегрованого заняття мови і мовлення

У структурі інтегрованого заняття мови й мовлення виділяється три етапи:

1. Формування задуму висловлювання (орієнтування в умовах спілкування та планування тексту).

2. Творення тексту (усно).

3. Виразне читання (розповідання) складених творів, редагування, обговорення, зіставлення з творами письменників (чи зразком, складеним вихователем).

Визначена структура інтегрованого заняття ґрунтується над даних психології про етапи мовленнєвої діяльності (орієнтування, планування, реалізаційний контроль).

Етап формування задуму висловлювання співвідноситься з такими етапами мовленнєвої діяльності, як орієнтування, планування. Вирішує такі завдання:

актуалізація чуттєвого досвіду, знань дітей про предмет висловлювання;

активізація слів, словосполучень, речень, необхідних для вираження думки;

удосконалення способів мовленнєвої діяльності (“азбуки мовлення”) – найголовніших опорних умінь;

спостереження за виражальними можливостями слова, граматичних форм, колективний добір влучних слів.

Етап творення дитячих зв’язних висловлювань відповідає третьому етапу мисленнєвої діяльності – реалізації задуму. Управління дитячою творчістю здійснюється через багатоваріантні мовленнєві завдання, які спонукають дітей до складання тематично близьких казок, розповідей, міркувань, віршів. Як правило, пропонується кілька блоків завдань на розвиток зв’язного мовлення з різною мірою допомоги та рівнем творчості.