Соціолінгвістичний стереотип українця у свідомості польської молоді, Детальна інформація

Їх можна вживати для позитивного підкреслення, що наша група відмінна від інших, з якими її можна сплутати.

Стереотипи можна вживати для відмежування особи або групи осіб, цінності та звичаї яких вважаємо шкідливими для нас (дискримінація).

Особи, які належать до цієї групи, можуть їх уживати для показу своєї лояльності – правдивої або фальшивої – у ставленні до цієї групи.

Служать народові для творення “винних”, коли є криза.

Стереотипи завжди є частиною нашого почуття народної тотожності. Вони активні у певних обставинах: під час мечів, у період масового туризму, під час річниць національно-визвольних війн. У мирні періоди немає потреби підкреслювати негативні елементи, які виступають у наших стереотипах у ставленні до людей та народів, з якими підтримуємо хороші стосунки.

Стереотип українця у свідомості поляків

Уже декілька років у Польщі можна зауважити зріст зацікавлення проблемою народних меншин. Зобов’язуюче після війни правило етнічно однорідного краю викликало те, що про проблеми “меншин” писалося лише під кутом зору асиміляції, адаптації, а також зникнення культурових відмінностей. У 80-их роках ситуація почала змінюватися. На проблеми “меншин" звертається все більше уваги, щораз частіше вони стають предметом зацікавлення дослідників, а також “молодих шукачів правди”. Внаслідок цього з’явилися нові публікації, що піднімають цю проблему. Але такий корисний для меншин клімат існує недовго і лише у вузьких колах нашого суспільства, що, звичайно, замало для зміни старих закоренілих стереотипів, упередження існуючих міфів. Здеформований образ німця, українця, єврея є поширеним у масових засобах переказу- пропаганди, обов’язковій літературі - школі, оповіданнях - середовищі і т.д.

Проблематикою стереотипу українця зайнявся Марко Русакевич [8, 58-59]. Щоб представити цю проблему, він узяв до уваги матеріали, зібрані у Перемишлі 1986 року. Перемишль - це специфічне місто, в якому значна частина мешканців українці. Тут досить жива пам’ять про сильні антагонізми і конфлікти народно-визвольної боротьби довоєнних часів, періоду окупації, а також повоєнного періоду.

Поляків (учнів ліцеїв) попросили відповісти на запитання, які асоціації викликає у них слово “українець”. Результати опитування представлено у вигляді таблиці (табл. 1).

Опитування проведено серед учнів ІV класу ліцею у Перемишлі,

число респондентів – 30.

Таблиця 1

Опитування учнів ліцеїв

Відповідь

Кількість виборів (%)

позитивна приятель, колега, хороший друг, ми 5 7,8

байдужа Україна, Русь, віра, людина, люди, людина іншої нації, народ без держави, істина, непевність, єдність, дід Гринь 18 28,1

негативна інша людина, чужий, людина з поганим минулим, п’яниця, самовпевненість, бунтівник, терор, ворог, кулемет, кров, ненависть, убивця, страшна людина, Бєщади, москаль, руський, свиня, молокосос, комуніст, УПА, ідіот, глупий, збочений, хам , червень, бандит і т.д. 41 64,1

разом 64 100,0



Отже, очевидно, що на поставлене питання молодь Перемишля в більшості відповіла негативно. Це було у 41 випадку з 64 можливих. Серед цих відповідей було названо 29 негативних рис характеру українців, як, наприклад: “п’яниця, самовпевнений, бунтівник, мстивий, бандит” і т. д.

Друга частина - це група слів, які віддзеркалюють вороже ставлення до українців, до них можна віднести такі слова, як “чужий, бунтівник, ворог, кулемет, УПА, молокосос, комуніст, глупий, хам” і т. д.

Серед негативних відповідей можна вирізнити ще одну групу - прізвиська (14 відповідей): “свиня, комуніст, руський, москаль, молокосос, ідіот, збоченець” і т. д.

Тільки 23 відповіді (36 %) були нейтральні (18) або позитивні (5). Найчастіше вживані слова - це “людина, люди, істина, людина іншої нації”, які з’явилось 11 разів. Інші асоціації були амбівалентні: “Україна, Русь, віра, народ без держави, непевність, єдність, дід Гринь” (разом 7 асоціацій).

Серед 64 відповідей тільки 5 були позитивними: “колега, приятель, хороший друг, ми”.

Вже цей не зовсім детальний аналіз асоціації молоді ліцею у Перемишлі, вказує на функціонування дуже сильного негативного стереотипу. Українець для респондентів є “поганою людиною, ворогом, бандитом, убивцею”. Декотрі зі словом “українець” асоціювали позитивні значення. Таких осіб було тільки 5, з яких 2 - це українці. Позитивні асоціації, які відносяться до українців, є результатом безпосереднього контакту з ними. Говорять: “колега, приятель, сусід, файний друг”, але одночасно кажуть і негативні речі. Це є наслідок функціонування стереотипу, який не можуть змінити навіть особисті контакти.

Подібні досліди зроблено у двох середніх школах Жешова та Лігниці. Респондентів було 614. Відповідали на запитання: “Чи ти думаєш, що українці мають якісь типові риси характеру, які відрізняють їх від інших націй?” Респонденти мали на вибір три відповіді:

а) Немає таких рис, українці є різні.

б) Можливо, що такі риси є, але я не можу їх назвати.

в) Типові риси - це ...