Соціолінгвістичний стереотип українця у свідомості польської молоді, Детальна інформація
Соціолінгвістичний стереотип українця у свідомості польської молоді
Не маю думки 77 12,5
Ні в якому разі не віддавати 111 18,1
Віддавати тільки в особливих випадках 133 21,7
Віддавати, але так, щоб ніхто не був скривджений 228 37,1
Віддати всім те, що належить їм за законом 65 10,6
Майже 50 % учнів вважає, що треба віддати українцям їхні давні землі та майно. Більшість з них (37,1%) має певні застереження, лише 10,6 % респондентів хоче віддати українцям землі та майно без застережень. Про спірність цієї проблеми свідчить те, що майже 40 % відповідей відмовляють українцям у праві повернення на давні землі – 18,1%.
Підсумовуючи проаналізовані дослідження, можна ствердити, що в польському суспільстві переважає негативний стереотип українця. З другого боку, позитивне ставлення учнів до повернення українців на давні землі свідчить про те, що польське суспільство, а передусім молоде покоління, відкрите до співпраці.
Перевага негативного стереотипу впливає негативно на дискусії науковців-дослідників, які пробують об’єктивно, беручи до уваги точки зору обох сторін, розв’язати болючі проблеми. На жаль, єдиним результатом спільної праці польсько-українських комісій у справах узгоджень текстів підручників з історії є довгий список протилежних думок сторін на ті самі питання. Ухвала Польського Сенату (серпень 1990), яка осуджує акцію “Вісла”, теж не зблизила два народи. Комбатанти визнали ухвалу “за скандальну та принижуючу” [5,5], а українці в Польщі – за недостатню.
Коли йдеться про польсько-українські проблеми, то найважливішим є те, щоб почати про них говорити. Підставою дискусії повинно бути бажання вислухати іншу сторону, спробувати зрозуміти її аргументи, а головне – відійти від укорінених негативних стереотипів.
Література
1. Adorno T. W., Frenkel Brunswick E., Levinson D. J., Nevitt Sanford R. The Autothoritarian Personality. – New York, 1969.
2. Allport G. W. Prejudsce: A Problem in Psychological and Social Causation // The Jurnal of Social Issues.– 1950.– Listopad.– Supplement nr. 4.
3. Berger P.L., Lunckmann T. The Social Construction of Reality. A Treatise in the Sociology of Knowledge.– New York: Routledge, 1967.
Rola i znaczenie stereotypow narodowych w stosunkach mi\x0119dzynarodowych podej\x015Bcie interdyscyplinarne// Narody i stereotypy / Pod red. T. Walas.– Krakow, 1995.
5. Hermaszewicz W. Echa Wo\x0142ynia.– Warszawa, 1998.
6. Jestal J. Polsko – ukrai\x0144skie dyskusje w kontek\x015Bcie stereotypow narodowo\x015Bciowych // Narody i stereotypy / Pod red. T.Walas. – Krakow, 1995.
7. Lipmann W. Public Opinion.– New York, 1946.
8. Rusakiewicz M. Ukrainiec i Polak – w kr\x0119gu stereotypow// Zustriczi.– Warszawa, 1990.– Nr.1.
Ні в якому разі не віддавати 111 18,1
Віддавати тільки в особливих випадках 133 21,7
Віддавати, але так, щоб ніхто не був скривджений 228 37,1
Віддати всім те, що належить їм за законом 65 10,6
Майже 50 % учнів вважає, що треба віддати українцям їхні давні землі та майно. Більшість з них (37,1%) має певні застереження, лише 10,6 % респондентів хоче віддати українцям землі та майно без застережень. Про спірність цієї проблеми свідчить те, що майже 40 % відповідей відмовляють українцям у праві повернення на давні землі – 18,1%.
Підсумовуючи проаналізовані дослідження, можна ствердити, що в польському суспільстві переважає негативний стереотип українця. З другого боку, позитивне ставлення учнів до повернення українців на давні землі свідчить про те, що польське суспільство, а передусім молоде покоління, відкрите до співпраці.
Перевага негативного стереотипу впливає негативно на дискусії науковців-дослідників, які пробують об’єктивно, беручи до уваги точки зору обох сторін, розв’язати болючі проблеми. На жаль, єдиним результатом спільної праці польсько-українських комісій у справах узгоджень текстів підручників з історії є довгий список протилежних думок сторін на ті самі питання. Ухвала Польського Сенату (серпень 1990), яка осуджує акцію “Вісла”, теж не зблизила два народи. Комбатанти визнали ухвалу “за скандальну та принижуючу” [5,5], а українці в Польщі – за недостатню.
Коли йдеться про польсько-українські проблеми, то найважливішим є те, щоб почати про них говорити. Підставою дискусії повинно бути бажання вислухати іншу сторону, спробувати зрозуміти її аргументи, а головне – відійти від укорінених негативних стереотипів.
Література
1. Adorno T. W., Frenkel Brunswick E., Levinson D. J., Nevitt Sanford R. The Autothoritarian Personality. – New York, 1969.
2. Allport G. W. Prejudsce: A Problem in Psychological and Social Causation // The Jurnal of Social Issues.– 1950.– Listopad.– Supplement nr. 4.
3. Berger P.L., Lunckmann T. The Social Construction of Reality. A Treatise in the Sociology of Knowledge.– New York: Routledge, 1967.
Rola i znaczenie stereotypow narodowych w stosunkach mi\x0119dzynarodowych podej\x015Bcie interdyscyplinarne// Narody i stereotypy / Pod red. T. Walas.– Krakow, 1995.
5. Hermaszewicz W. Echa Wo\x0142ynia.– Warszawa, 1998.
6. Jestal J. Polsko – ukrai\x0144skie dyskusje w kontek\x015Bcie stereotypow narodowo\x015Bciowych // Narody i stereotypy / Pod red. T.Walas. – Krakow, 1995.
7. Lipmann W. Public Opinion.– New York, 1946.
8. Rusakiewicz M. Ukrainiec i Polak – w kr\x0119gu stereotypow// Zustriczi.– Warszawa, 1990.– Nr.1.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021