Основи економіки праці, Детальна інформація

Реферат з економіки підприємства

Основи економіки праці

1. Вступ

Для визначення можливостей участі людини в економічних процесах зазвичай використовується поняття „робоча сила” і „людський капітал”. Під робочою силою прийнято розуміти здатність людини до праці, а саме сукупність її фізичних та інтелектуальних даних, які можуть бути застосовані у виробництві. Практично робоча сила характеризується, як правило, показниками здоров’я, освіти та професіоналізму. Людський капітал розглядається як сукупність якостей, які визначають продуктивність і можуть стати джерелом прибутку для людини, сім’ї, підприємства і суспільства. Такими якостями зазвичай вважають здоров’я, природні здібності, освіту, професіоналізм, мобільність.

Узагальнюючим показником процесу становлення і розвитку людини в трудовій діяльності є трудовий потенціал суспільства. Словом потенціал зазвичай позначають засоби, запаси, джерела, які можуть бути використані, а також можливості окремих осіб, груп осіб, суспільства в конкретних обставинах.

В усьому світі визнали, що головною виробничою силою є людина. Кожен робітник, окремі групи і суспільство в цілому мають можливості і здібності здійснювати і удосконалювати трудову діяльність, суттєво підвищувати її ефективність.

2. Сутність трудового потенціалу

Термін „потенціал” був введений у науковий обіг 10-15 років тому. Трактування даного терміну означає наявність у когось (окремо взятої людини, первинного трудового колектива, суспільства в цілому) прихованих, ще не виявивших себе можливостей або здібностей у відповідних сферах життєдіяльності. Визначаючи данну економічну категорію, слід мати на увазі, що потенціал (економічний, виробничий, трудовий) становить узагальнену, збірну характеристику ресурсів, прив’язану до місця і часу.

Таким чином, компоненти трудового потенціалу повинні характеризувати:

Психофізіологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності.

Можливості нормальних соціальних контактів.

Здібності до генерації нових ідей, методів, образів, уявлень.

Раціональність поведінки.

Наявність знань і навиків, які необхідні певних зобов’язань і видів робіт.

Пропозиція на ринку праці.

Зазначеним аспектам відповідають наступні компоненти трудового потенціалу:

здоров’я;

моральність;

вміння працювати в колективі;

активність;

організованість;

асертивність;

освіта;

професіоналізм;

ресурси робочого часу.

Показники, що характеризують ці компоненти, можуть відноситися як до окремої людини, так і до різноманітних колективів, в тому числі до персоналу підприємства і населення країни в цілому.

Можливості людини по здійсненню в процесі суспільно-корисної діялності широкого комплексу функцій (виробничих, організаційно-управлінських, суспільно-політичних та інших) визначаються такими якостями людини як:

специфічного (трудового) ресурсу і основи виробництва (якостями індивіда як частини населення);

головної виробничої сили та суб’єкта виробничих відносин (якостями індивіда як робітника, носія здібності до праці, творця матеріальних та духовних благ);

члена суспільства (в якості індивіда як особистості, що формується соціумом, члена асоціації працюючих, учасника управління державними справами).