Наукова організація праці її зміст та завдання, Детальна інформація

1.2Поняття ,зміст і завдання організації праці

В умовах ринкової конкуренції ефе5ктивність діяльності стає вирішальною передумовою не лише розвитку,але і вживання підприємства. Тому суттєво зростає значення всіх факторів , на результативність виробництва. Огдним із найсуттєвіших факторів ефективності є науково обгрунтована організація праці.В зв`язку з цим організація проаці на підприємствах уже більше 100 років є предметом дослідження науки і практики.Теорія оганізації праці в своєму розвитку пройшли шлях від тейлоризму до сучасних концепцій “збагачення змісту праці”,”гуманізації праці “,”наукової організації праці”, тощо.Разом зти конкретне соціально-економічне завдання оптимизації організації праці є предметом щоденної практичної діяльності керівників і спеціалістів підприємств і організацій всіх форм власності та сфер діяльності.

Термін”організація”має декілька значень.

Перше значення – це внутрішня впорядкованість,узгодженість взаємодії відповідно окремих частин цілого. В цьому розумінні організація праці на підприємстві – це система виробничих взаємозвязків працівникі із засобами виробництва та між собою .що утворює певний порядок здійснення трудового процесу.Суттєвою ознакою організації праці є порядок трудового процесу на відміну від безпорядку як ознаки відсутності організації праці .

Друге значення терміну “організація “-це сукупність процесів чи дій,що призводять до утворення і вдосконалення зв`язків між частинами цілого.Логічніше було б вживати в цьому розумінні слово “організування”,але воно непоширене в українській мові . Тобто це дія функції управління.В цьому значенні організація праці на підприємстві –це сукупність процісів і дій по встановленню чи вдосконаленню порядку здійснення трудового процесу і зв`язаних з ним взаємозв`язків працівників між собою та засобами виробництва.

Отже організація праці повинна розглядатися з двох боків:по-перше ,як стан системи ,що складається з конкретних взаємоповязаних елементів івідповідає цілям виробництва;по-друге ,як система тична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем науки,техніки і технології.

Праця людей в прцесі виробництва організовується під впливом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.Тому організація праці завжди має дві сторони :природно-технічну і соціально_економічну.Ці сторони тісно повязані між собою і визначають зміст організації праці.

У змісті організації праці,виходячи з особливостей вирішуваних завдань,виділяють такі елементи:

поділ і кооперування праці,що передбачає науково обгрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями ,машинами,механізмами,робочими місцями ,а також відповідне групування і комбінування працівників у виробничі колективи;

- нормування прі що передбачає ретельний розрахунок норми витрат праці на виробництво продікції і послуг як основу для організації праці та визначення ефективності виробництва.

-організація і обслуговування робочих місць,що включає їх раціональне планування і оснащення у відповідності з антропометричними і фізіологічними даними та естетичними смаками людини.

-покращення умов праці ,що передбачає усунення шкідливості виробництва,надлишкових фізичних ,психологічнихі емоційних навантажень,естетику виробництва ,формування системи охорони і безпеки праці ;

-ефективне використання робочого часу ,оптимізація режимів прці і відпочинку ;

-планування і облдік праці ;

-мотивація праці;

-зміцнення дисципліни праці.

Організація праці тісно в-заємопов`язана з організацією виробництва.Як складова частина організації виробництва організація праці включає проведення заходів,спрямованих на раціональне використання робочої сили.

1.3Класифікація організаційних затрат робочого часу .

Під робочим часом розуміють встановлену тривалість робочої зміни. Робочий час ділиться на час роботи і на час перерв, або час нероботи.

Час роботи витрачається робітником на здійснення дій, пов’язаних з виконанням виробничих завдань. Він поділяється на час продуктивної роботи і час роботи, непередбаченим виконанням виробничого завдання.

Час виробничої роботи включає в себе час підготовчо-заключної роботи, оперативної роботи, обслуговування робочого місця.

Час підготовчо-заключної роботи витрачається робітником на підготовку до роботи, на першочергове ознайомлення з роботою і на виконання дій, пов’язаних з її закріпленням, отримання наряду, технічної документації, ознайомлення з кресленням, отримання інструктажу майстра, наладка верстату, встановлення і зняття приспосіблення, здача роботи і ін.

Особливістю підготовчо-заключного часу є те, що він повторюється не з кожною штукою виробу, а витрачається один раз на зміну або на партію виготовлюваних деталей і від розміру партії не залежить. Тому, коли тривалий час виконується одна і таж робота, наприклад у масовому виробництві виробів при обробці і переробці однієї і тієї ж сировини, підготовчо-заключний час в розрахунку на одиницю продукції буває незначним. В цих випадках при встановленні норм часу він, як правило, не враховується.

Партія – це визначена кількість однотипних деталей, що одночасно запускаються у виробництво, тобто обробляються з однієї наладки верстата.

Час оперативної роботи витрачається на здійснення основної мети операції і повторюється з кожною штукою виробу (обточування, свердління, штампування, обпилювання). В умовах виконання технологічних процесів обробки оперативний час складається з основного і допоміжного.

Протягом часу основної (технологічної) роботи здійснюється зміна форми, розмірів, зовнішнього виду, взаємного розміщення частин, структури і властивостей предмета праці, яка передбачена технологічним процесом. Прикладом основного часу маже бути час, що витрачається безпосередньо на різанні металів, на штампування, зварювання, збирання, закалювання, відпуск, плавлення, травлення, фарбування і т.п. Основний час може бути машинно-автоматичним, машинно-ручним і ручним.

На протязі машинно-автоматичного основного часу зміна предмету праці здійснюється робочою частиною обладнання без безпосередньої участі робітника: наприклад, робота верстата автомата, зняття стружки на верстаті з автоматичною подачею.

На протязі машинно-ручного основного часу зміна предмета праці здійснюється робітником механізмом машини при прямій участі робітника: наприклад, зняття стружки на верстаті ручною подачею, свердління електродреллю.

На протязі виконання ручного основного часу зміна предмету праці здійснюється безпосередньо робітником без застосування якого-небудь механізму: наприклад, ручна формовка, ручна ковка, обпилювання, фарбування виробу вручну, ручне збирання.

Час допоміжної роботи витрачається на різні прийоми, що забезпечують виконання основної роботи і повторюється або з кожним предметом праці, або через визначену їх кількість: наприклад, встановлення і зняття деталі з верстата або декількох деталей на оправку, управління верстатом (пуск і зупинка верстата, підвід інструменту, включення і виключення подачі), проміри деталі.