ТРУДОВI РЕСУРСИ ЯК СОЦIАЛЬНО-ЕКОНОМIЧНА КАТЕГОРIЯ Й ОБ`ЕКТ КЕРIВНИЦИВА, Детальна інформація

Iспиту. Поведiнковi науки розробили багато видiв рiзних iспитiв, що допомагають пророчити, як ефективно зможе кандидат виконувати конкретну роботу. Один з видiв вiдбiркових iспитiв передбачае вимiр здатностi виконання задач, зв'язаних з передбачуваною роботою. Як приклад можна привести чи машинопис стенографiю, демонстрацiю умiння працювати на верстатi, демонстрацiю мовних здiбностей шляхом усних чи повiдомлень письмових робiт. Iнший вид iспитiв передбачае оцiнку психологiчних характеристик, таких як рiвень iнтелекту, зацiкавленiсть, енергiйнiсть, вiдвертiсть, впевненiсть у собi, емоцiйна стiйкiсть i увага до деталей. Для того щоб такi iспити були б корисними для добору кандидатiв, потрiбно значима кореляцiя мiж високими оцiнками, що набираються в ходi iспитiв, i фактичними показниками роботи. Керiвництво повинне дати оцiнку своїм iспитам i визначити, чи дiйсно люди, що добре справляються з iспитами, виявляються бiльш ефективними працiвниками, чим тi, котрi набирають меншу кiлькiсть балiв.

Бланки заяв, хоча вони i не вiдносяться до щирих коштiв визначення чи здiбностей психологiчних характеристик, теж успiшно застосовуються для порiвняльної оцiнки рiвня квалiфiкацiї. Так, наприклад, конкретнi зведення, що потрiбно вказати в бланку заяви про стаж попередньої роботи, зарплатi, характерi утворення i кiнченому навчальному закладi, хобi i o.ae., теж можна використовувати для добору кандидатiв, якщо такi бiографiчнi данi допомагають вiдрiзнити бiльш ефективних вiд менш ефективних службовцiв, що вже працюють у данiй органiзацiї.

Центри оцiнки. Центри оцiнки вперше були створенi пiд час другої свiтової вiйни для добору й оцiнки агентiв для секретної служби — попередника ЦРУ. «Ай Ти энд Ти» була першою приватною компанiею, що використовувала центр для добору керiвних кадрiв i комерцiйних працiвникiв. Сьогоднi багато великих Фiрм, такi, як «Дженерал Електрик», «Ай Би Эм», використовують їх в основному для добору кандидатiв на пiдвищення.

У центрах оцiнюють здатнiсть до виконання зв'язаних з роботою задач методами моделювання. Один з методiв, так називане вправа «у кошику для паперiв», ставить кандидата в роль керуючого гiпотетичної компанiї. Протягом трьох годин вiн повинний приймати рiшення — як вiдповiдати на листи, пам'ятнi записки, як реагувати на рiзну iнформацiю. Вiн повинний приймати рiшення, спiлкуватися в писемнiй формi з пiдлеглими, надiляти повноваженнями, проводити наради, установлювати прiоритети i o.a. Iншим методом е iмiтацiя зборiв органiзацiї без головуючого. Кандидатiв оцiнюють по таких характеристиках, як умiння виступати, наполегливiсть, навички особистiсних вiдносин. До iнших методiв вiдбiркових центрiв вiдносяться: уснi доповiдi групi слухачiв, виконання заданої ролi, психологiчнi тести, тести по визначенню рiвня iнтелекту, офiцiйнi iнтерв'ю.

Дослiдження показали, що центри оцiнки е вiдмiнним коштом прогнозування робочих якостей кандидатiв. Однак вони дуже дороги i тому звичайно використовуються тiльки великими процвiтаючими компанiями.

Спiвбесiди. Спiвбесiди дотепер е найбiльше широко застосовуваним методом добору кадрiв. Навiть працiвникiв не управлiнського складу рiдко приймають на роботу без хоча б однiеї спiвбесiди. Пiдбор керiвника високого рангу може зажадати десяткiв спiвбесiд, що займають кiлька мiсяцiв. Разом з тим, дослiдження виявили цiлий ряд проблем, що знижують ефективнiсть спiвбесiд як iнструмента добору кадрiв.

Основа цих проблем мае емоцiйний i психологiчний характер. Так, наприклад, iснуе тенденцiя ухвалення рiшення про кандидата на основi першого враження, без облiку сказаного в iншiй частинi спiвбесiди. Iнша проблема укладаеться в тенденцiї оцiнювати кандидата в порiвняннi з особою, з яким проводилася спiвбесiда безпосередня перед цим. Якщо попереднiй спiврозмовник виглядав особливо погано, то наступний посереднiй кандидат буде виглядати чи добре навiть дуже добре. Е в провiдних iнтерв'ю i така тенденцiя, як оцiнка бiльш сприятливо тих кандидатiв, зовнiшнiй вигляд, соцiальний стан i манери яких у бiльшiй мерi нагадують їх власнi.

Дослiдження показують, що структурованi iнтерв'ю зi стандартизованими i записаними питаннями i вiдповiдями пiдвищують точнiсть цього методу. Разом з тим, спiвбесiда варто сконцентрувати на тих питаннях, що конкретно вiдносяться до даної роботи. Пiдкреслюючи це положення, Джон i Мерi Майнери говорять: «Якщо iнтерв'юер добре знае ту роботу, по якiй ведеться спiвбесiда, i знае, якi люди можуть процвiтати в нiй, то вiн буде бiльш об'ективний й одержуванi результати будуть краще».

Деякi загальнi рекомендацiї ефективного проведення спiвбесiди зводяться до наступного:

1. Установите взаеморозумiння з кандидатом i дайте можливiсть йому вiдчути себе вiльно.

2. У ходi всiеї спiвбесiди зосереджуйте увагу на вимогах до роботи.

3. Не оцiнюйте по першому враженню. Почекайте, поки не одержите всю iнформацiю.

4. Пiдготуйте комплект структурованих питань, що будуть задаватися всiм кандидатам. Будьте, разом з тим, досить гнучкi, щоб дослiджувати iншi виникаючi питання.

1.4. Визначення заробiтної плати i пiльг.

Вид i кiлькiсть винагород, пропонованих органiзацiею, мають важливе значення для оцiнки якостi трудового життя.

Дослiдження показують, що винагороди впливають на рiшення людей про надходження на роботу, на прогули, на рiшення про тiм, скiлькох вони повиннi робити, коли i чи варто взагалi пiти з органiзацiї. Багатьма дослiдженнями встановлено, що кiлькiсть прогулiв i плиннiсть кадрiв прямим образом зв'язанi з задоволенiстю одержуваною винагородою. При гарнiй роботi, що дае почуття задоволення, кiлькiсть прогулiв мае тенденцiю до зниження. Коли ж робота неприемна, число прогулiв значно зростае.

Термiн «заробiтна плата» вiдноситься до грошової винагороди, виплачуванiй органiзацiею працiвнику за виконану роботу. Вона спрямована на винагороду службовцiв за виконану роботу (реалiзованi послуги) i на мотивацiю досягнення бажаного рiвня продуктивностi. Органiзацiя не може набрати й удержати робочу силу, якщо вона не виплачуе винагороду по конкурентноздатних ставках i не мае шкали оплати, що стимулюе людей до роботи в даному мiсцi.

Розробка структури заробiтної плати е обов'язком вiддiлiв чи кадрiв трудових ресурсiв. Структура заробiтної плати в органiзацiї визначаеться за допомогою аналiзу обстеження рiвня заробiтної плати, умов на ринку працi, а також продуктивностi i прибутковостi органiзацiї. Розробка структури винагороди адмiнiстративно-управлiнського персоналу бiльш складний, оскiльки крiм самої зарплати в неї часто входять рiзнi пiльги, схеми участi в прибутках i оплата акцiями.

Крiм заробiтної плати органiзацiя надае своїм працiвникам рiзнi додатковi пiльги, що ранiш називали «дрiбними привiлеями» (fringe benefits). Однак, тому що цi доплати складають значну частину пакета винагород, виплачуваних органiзацiею, зараз їх називають додатковими пiльгами.

Традицiйний пiдхiд до надання додаткових пiльг укладаеться в тiм, що однаковi пiльги мають усi працiвники одного рiвня. Однак при цьому не враховуються розходження мiж людьми. Дослiдження показують, що не всi службовцi цiнують такi пiльги. Сприймана цiннiсть додаткових пiльг залежить вiд таких факторiв, як вiк, сiмейний стан, розмiр родини i т.д. Так, наприклад, люди з великими родинами звичайно дуже сильно стурбованi розмiром пiльгового медичного обслуговування i страхуванням життя, люди похилого вiку — пiльгами, наданими при виходi на пенсiю, молодi працiвники — негайним одержанням готiвки. У свiтлi вищевикладеного, деякi органiзацiї розробили систему, що iнодi називають «системою винагороди за принципом кафетерiю». Працiвнику дозволяеться самому вибрати у встановлених межах той пакет пiльг, що найбiльше його влаштовуе.

Хоча така система вибору винагороди за принципом «самообслуговування в кафетерiї» мае явнi достоїнства, вона не вiльна i вiд деяких недолiкiв. Загальна вартiсть пiльг при цьому пiдвищуеться, оскiльки спричиняе додатковi адмiнiстративнi накладнi витрати, а також тому, що деякi пiльги, наприклад, страхування персоналу, обходяться дешевше, якщо їх здобувають у великих обсягах. Iнша проблема укладаеться в необхiдностi освiти працiвникiв у питаннях наявного набору пiльг i потенцiйного значення цих пiльг для них у майбутньому i сьогоденнi.

Разом з тим, компанiя «TRW» установила, що при вiдповiднiй iнформованостi працiвники можуть зробити обґрунтований вибiр i змiнити свою думку про найбiльш бажанi пiльги, коли в них з'являеться можливiсть їхнiй одержати. Iншi дослiдження показали, що бiльшiсть працiвникiв вiтають гнучкi програми надання пiльг.

2. РОЗВИТОК ТРУДОВИХ РЕСУРСIВ

Колись робота з кадрами укладалася винятково в заходах щодо набору i добору робочої сили. Iдея укладалася в тiм, що якщо вам удалося знайти потрiбних людей, то вони зможуть виконати потрiбну роботу. Сучаснi органiзацiї, у яких добре поставлена справа керування, вважають, що набiр придатних людей е усього лише початком. У той час як велика частина ресурсiв органiзацiї представлена матерiальними об'ектами, вартiсть яких згодом знижуеться за допомогою амортизацiї, цiннiсть людських ресурсiв з роками може i повинна зростати. Таким чином, як для блага самої органiзацiї, так i для особистого блага службовцiв своеї органiзацiї, керiвництво повинне постiйно працювати над усiляким пiдвищенням потенцiалу кадрiв.

Успiшна програма по розвитку кадрiв сприяе створенню робочої сили обладающей бiльш високими здiбностями i сильною мотивацiею до виконання задач, що коштують перед органiзацiею. Природно, що це повинно вести до росту продуктивностi, а виходить, i до збiльшення цiнностi людських ресурсiв органiзацiї. Якщо, наприклад, у результатi реалiзацiї такої програми продуктивнiсть працi робiтникiв на зборцi зростае на 10% без збiльшення заводської вартостi виробiв, то доход на капiтал, вкладений органiзацiею в розвиток людських ресурсiв, набагато вище цього показника.

2.1. Професiйна орiентацiя й адаптацiя в колективi

Першим кроком до того, щоб зробити праця працiвника як можна бiльш продуктивним, е професiйна орiентацiя i соцiальна адаптацiя в колективi. Якщо керiвництво зацiкавлене в успiху працiвника на новому робочому мiсцi, воно повинно завжди пам'ятати, що органiзацiя — це суспiльна система, а кожен робiтниць це особистiсть. Коли нова людина приходить в органiзацiю, вiн приносить iз собою ранiше придбанi досвiд i погляди, що можуть чи вписатися не вписатися в новi рамки. Якщо, наприклад, останнiй бос нового працiвника був людиною владним i волiв спiлкуватися тiльки шляхом переписування, працiвник буде вважати що йому краще послати папiр, чим просто пiдняти слухавку, хоча новий бос у дiйсностi надае перевагу усне спiлкування.

Якщо керiвник не додае активних зусиль для органiзацiї адаптацiї нових пiдлеглих, останнi можуть розчаруватися через нездiйсненностi свої надiї, можуть порахувати що в поводженнi варто керуватися досвiдом, придбаному на попереднiй роботi, чи прийти до iнших неправильних висновкiв про свою роботу. Керiвник повинний також пам'ятати про те, що дещо з того, що новачки довiдаються в ходi своеї адаптацiї, може виявитися для них просто шоком.

2.2. Пiдготовка кадрiв

Органiзацiї мають постiйну потребу в пiдвищеннi продуктивностi працi своїх працiвникiв. Багато органiзацiй при цьому пiклуються i про загальну якiсть трудових ресурсiв. Одним зi способiв досягнення цiеї мети е набiр i добiр найбiльш квалiфiкованих i здатних нових працiвникiв. Однак цього недостатньо. Керiвництво повинне також проводити програми систематичного навчання i пiдготовки працiвникiв, допомагаючи повному розкриттю їхнiх можливостей в органiзацiї.