Естетичні шукання та історіософські концепції у художній прозі новітньої доби, Детальна інформація

Соковиті акварелі — як інтригуючи прелюдія до подальшої розповіді залюбленого в природу майстра слова. Ідейно-композиційну роль таких місць неможливо переоцінити. Завдяки їм оповідання Євгена Шморгуна ані скільки не схожі на якісь ботанічні довідки, вони являють собою доречний синтез науково-методичної інформації, легенд, ліричних відступів та пейзажних замальовок.

Уміло поєднуючи живописне змалювання картин природи, легенди, перекази, повір’я, відомості з народної медицини та історії краю, Є. Шморгун розширює функцію пейзажу і переосмислює його роль у реалістичному змалюванні дійсності. Письменник моделює описи природи так, що вони не сприймаються як споглядальні, а будять в душі читача широку палітру почуттів, спонукають до філософського осмислення навколишнього світу, закріплюють у ментальності читача ці описи як символічні атрибути України (папороть — емблеми щастя; виноград — достатку, благополуччя; дуб — ознака сили, влади…).

Твори Євгена Шморгуна здатні справляти помітний вплив на читачів, насамперед юних. Неспроста ряд оповідань письменника включено в підручники для школярів молодших класів.

Творчий метод Шморгуна представляє його як одного з традиціоналістів, що розвинув пейзаж як літературну категорію, започатковану ще в першій третині ХІХ століття. Водночас його новаторство — у поглибленому освоєнні всіх пластів пейзажної тематики, у прориві за рамки усталеного, коли вже недостатнім буває лише метафоризація явищ природи, адже вона набуває багатовимірності, багатогранності.