Використання поняття визначеного інтегралу в економіці, Детальна інформація

0

2

4

–

3/4

A

a

a

ae

ae

o

oe

–

i

>

>

J

L

N

P

R

T

V

\x1600\xD268\xA36B\x5500\x0108\x486DЉ\x4873Љ\x031F\x2D6A$\x1600\xD268\xA36B\x4300\x144A\x4500\xE448\x55FF\x0108\x486DЉ\x4873Љ\x3200 на ринку весь товар реально продають за ціною P(, деяка i-та (i=1,…,n) частина споживачів згідна була б купити свою частку товару (Q(i, заплативши і дещо вищу ціну Pi>P( (щоправда, за ціни Pi всього буде продано тільки Qi одиниць товару). Отже, кожна i-та частина споживачів завдяки ринковому механізмові виграє в ціні на (Pi-P()(Q(i . Вважаючи, що за деякої досить високої ціни P0( товар не купуватимуть взагалі, маємо такий загальний виграш (надлишок) усіх споживачів:

,

де i=1 відповідає ціні P0( , а i=n - ціні P(.

Очевидно, що в неперервному випадку надлишок (виграш) споживачів дорівнює площі S1 фігури P0(E P( (рис.7.8).

Кожна точка (Q;P) на кривій пропозиції визначає кількість товару Q, яка була б продана на ринку за ціни P. Оскільки деяка j–та (j=1,…,m) частина виробників згідна виробляти та постачати на ринок частку товару (Qj  і за ціни Pj ,