Облік, контроль та ревізія готової продукції, Детальна інформація

6) здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.

Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилаються

Контрольно-ревізійним управлінням в областях, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

1) ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією або перевіркою. Зупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у випадках, коли керівництво об'єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

4) вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються або перевіряються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підробок, інших зловживань вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються або перевіряються.

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і перевірок;

7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам об'єктів, що ревізуються або перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

8) стягувати у доход держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;

Ревізія або перевірка проводиться на підставі документа, підписаного начальником державної контрольно-ревізійної служби, начальником управління, їх заступниками або керівником підрозділу служби в районі, місті або районі у місті.

За ініціативою державної контрольно-ревізійної служби ревізія або перевірка підприємства, установи, організації може проводитись не частіше ніж один раз на рік. Ревізію або перевірку за дорученням правоохоронних органів може бути проведено у будь-який час.

Службові особи державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані пред'явити документ на право проведення ревізії або перевірки керівним працівникам відповідного підприємства, установи або організації.

Працівник державної контрольно-ревізійної служби при виконанні покладених на нього обов'язків керується чиним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі втручатися в діяльність службової особи державної контрольно-ревізійної служби.

Втручання в діяльність працівника державної контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.

3.2. Основні положення контрольно-ревізійної перевірки

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» головною задачею податкових органів є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати в бюджет податків, зборів та інших платежів і внесків у державні цільові фонди, установлені законодавством України. Для цього податкові органи проводять усебічні перевірки фактів приховування і заниження сум податків і платежів, контролюють своєчасність представлення платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з нарахуванням податків та інших платежів, перевіряють вірогідність цих документів щодо визначення об'єктів оподатковування і нарахування податків та інших платежів, перевіряють законність валютних операцій, дотримання встановленого порядку розрахунків зі споживачами з використанням ЕККА, ТКК, ліміту готівки в касі і її використання для розрахунків за товари (роботи, послуги). Документальні перевірки за вищевказаними питаннями проводяться податковими органами на всіх підприємствах незалежно від результатів їхньої діяльності, умов господарювання і форм власності в терміни, установлені графіком перевірки, і по переліку питань, затвердженому керівником відповідної податкової адміністрації.

Переходячи безпосередньо до аналізу проведених податковими органами перевірок, відзначимо, що перш ніж податковий інспектор приступить до ревізії, необхідно перевірити його посвідчення. Ненадання інспектором відповідних документів надає право платникові податків не допускати його до проведення перевірки. Ця норма закріплена в розпорядженні ДПАУ «Про посвідчення на перевірку» від 20 травня 1997 року № 89-р. Посвідчення друкується на бланку державної податкової адміністрації і повинне бути зареєстроване в журналі видачі посвідчень на перевірку.

У посвідченні вказується дата видачі, назва підприємства, що перевіряється, терміни перевірки, посада і прізвище інспектора. Істотним є те, що посвідчення повинне бути виписане тільки на одного працівника податкового органа, у противному випадку (якщо посвідчення виписане на декількох що перевіряють) посвідчення можна вважати недійсним. Посвідчення на перевірку є дійсним тільки на час, зазначений у ньому.

Працівники без відповідно оформленого посвідчення не мають права брати участь у перевірках суб'єктів підприємницької діяльності.

Журнал реєстрації перевірок ведеться суб'єктами підприємницької діяльності усіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих перевірок. Представник контролюючого органа (не тільки ДПА) перед початком перевірки повинний обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, і поставити свій підпис. Відмовлення особи, що виконує перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Журнал ведеться на добровільній основі з метою недопущення несанкціонованих перевірок.

Серед найбільш розповсюджених питань, що розглядаються при перевірці податковими органами, можна виділити наступні:

Повнота і правильність відображення в обліку результатів попередньої перевірки.

Перевірка наявності ліцензій, патентів, дозволів і інших документів, установлених чинним законодавством.

Дотримання положень по інвентаризації і правильності її відображення в обліку.

Дотримання порядку обліку основних фондів, витрат на їхній ремонт. Правильність нарахування амортизаційних відрахувань.

Правильність обліку і списання матеріальних цінностей, результатів їхньої переоцінки.

Дотримання правильності віднесення витрат до складу валових витрат, а також їхнього документального підтвердження, зокрема, сум орендної плати, командировочних і господарських витрат, заробітної плати, сум податків і платежів і ін.