Облік, контроль та ревізія готової продукції, Детальна інформація

Для обчислення фактичної собівартості окремих видів продукції необхідно застосувати додаткові прийоми. Але при цьому слід мати на увазі, що на першому етапі обліку затрат під час формування окремих елементів витрат у системі рахунків за центрами затрат застосовують два прийоми включення їх у фактичну собівартість окремих видів продукції: або прямо включають у собівартість конкретного продукту, або непрямо – через формування проміжних облікових комплексів видового групування: через рахунок накладних витрат. Для калькулювання фактичної собівартості окремих видів продукції слід врахувати методику розподілу комплексних витрат.

Отже: калькуляційний процес не охоплює всієї складності калькуляції в господарстві, оскільки, крім основної продукції, воно має також калькулювати продукцію допоміжного виробництва. Тож собівартість продукції обчислюють за допомогою окремих прийомів (способів), які не залежать від наявності або відсутності тих чи інших факторів калькулювання.

2.4. Облік відвантаження (реалізації) готової продукції

Реалізацією продукції завершується процес кругообігу оборотних засобів підприємства і створюється можливість відновити цикл виробництва, використовуючи виторг від реалізації продукції для придбання нових виробничих запасів (предметів праці), для оплати праці працівників, розрахунків з постачальниками, бюджетом по податках і інших платежах, органами соціального і пенсійного страхування, банками по кредитах і ін.

Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві пред’явлені розрахункові документи. Пред’явленими розрахунковими документами вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків. У результаті реалізації продукції (робіт, послуг) підприємство повинне не тільки відшкодувати витрати на її виробництво і збут, але мати ще і прибуток.

Якщо покупець за умовами договору одержує продукцію безпосередньо на заводі, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред’явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів.

Реалізованою вважається також продукція, за яку підприємство одержало плату або авансові платежі.

На Рисуноку 2.4.1. відображено рух готової продукції та її реалізації на підприємстві „Сарго”.

Перехід на визначення результатів реалізації за методом нарахування наближає застосовувану в Україні систему обліку і статистики до загальновизнаної у міжнародній практиці.

Таким чином, реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначеної в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями документах, або продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зарахована як платіж на рахунки підприємства в установах банків.

Підприємство реалізує свою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод). Місцевим покупцям готова продукція відпускається тільки при умові договорної ціни, за якою складають протокол, а іногороднім — за наказом, у якому відділом збуту (комерційною службою) дається розпорядження експедиції, куди і яким способом відправити продукцію.

Працівник складу на відібрану й упаковану продукцію виписує накладну, у якій розписується представник покупця або працівник транспортно-експедиційного відділу підприємства. На багатьох підприємствах наказ і накладна поєднуються в один документ — наказ-накладну, що виписується в трьох екземплярах.

Основні рахунки щодо руху готової продукції які використовуються підприємством розглянемо в таблиці 2.4.1.

Відвантаження готової продукції підприємством покупцям провадять на основі первинних документів: наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. У первинній документації зазначають номер замовлення та адресу, за якою відправляють продукцію, кількість місць, вид упаковки, масу, та інші дані, що характеризують відвантажену продукцію (додаток 5).

Накази-накладні після здійснення операції передаються в бухгалтерію, де служать підставою для виписки рахунків-фактур, за допомогою яких доводиться до відома покупців інформація про факт відвантаження (відпускання) продукції, указується сума, що призначається за цю продукцію (з урахуванням податку на додану вартість), а також виписуються платіжні документи банку для одержання оплати з покупців за відвантажену їм продукцію.

Рисунок 2.4.1. Рух готової продукції та її продажу

Таблиця 2.4.1

Бухгалтерське відображення операцій пов’язаних з рухом готової продукції на підприємстві „Сарго”

№ п/п Зміст господарських операцій Дебет Кредит

1 Оприбуткована на місцях виготовлення готова продукція 26”Готова продукція” 23”Виробництво”

2 При інвентаризації виявлені лишки готової продукції 26”Готова продукція” 719”Інший дохід від операційної діяльності”

3 Готова продукція призначена для власних потреб 20”Запаси” 26”готова продукція”

4 Використана готова продукція для внутрішніх потреб, цехів 23”Виробництво” 26”Готова продукція”

5 Виявлена недостача при інвентаризації готової продукції 375”Розрахунки за відшкодування завданих збитків” 26”Готова продукція”

6 Використана готова продукція для виробничо-господарських потреб 808”Витрати товарів” 26”Готова продукція”

7 Списана собівартість реалізованої готової продукції 901”Собівартість реалізованої готової продукції” 26”Готова продукція”



Відповідно до Закону України "Про податок на додаткову вартість" постачальник (продавець) повинний представити покупцю податкову накладну (додаток 6), форма і порядок заповнення якої затверджені наказом ДПАУ від 08.10.98 № 469. У податковій накладній, крім інших реквізитів, указується ціна товару, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. При звільненні від оподатковування товарів згідно ст. 5 Закону (продукти дитячого харчування, лікарські кошти, товари спеціального призначення для інвалідів, підписка і доставка періодичних видань вітчизняного виробництва й ін.) у податковій накладній указується “Звільнене від ПДВ” з посиланням на відповідний пункт ст. 5 Закону.

Податкова накладна виписується на кожне постачання товарів у двох екземплярах, оригінал якої вручається покупцю (одержувачу товарів чи послуг), а копія зберігається в продавця (постачальника) товарів як звітний і розрахунковий податковий документ.

Податкова накладна надає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення в податковий кредит витрат по сплаті ПДВ постачальнику при придбанні товарів (послуг).